Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область) (стр. 8 из 14)
Рівень потенційної ерозійної небезпеки в басейні р. Рудка визначають такі показники як індекс збереження ґрунтів, розораність, еродованість ріллі та коефіцієнт екологічної стійкості ландшафту.
Індекс збереження ґрунтів відноситься до головних показників і становить 151-200, що свідчить про середню ерозійну небезпеку.
До допоміжних показників відноситься розораність, його значення становить 30,7%,що свідчить про покрадений стан. Значення показника еродованості ріллі становить 8,5% і відповідно слабкий прояв ерозійної небезпеки. У найбільш загрозливому стані знаходиться коефіцієнт екологічної стійкості ландшафту, його значення становить 0,82,а стан нестабільний. [Л-1,15]
4.4 Організація сільськогосподарського виробництва в басейні річки за екологічними вимогами (виділення технологічних груп земель)
Всі оброблювальні масиви басейну р. Рудка, в залежності від нахилу і еродованості поділяються на дві технологічні групи. Середній похил поверхні басейну становить 2,5м/км, середньозважений похил становить 2,3м/км, але подекуди зустрічається похил значно більший, що свідчить про наявність другої технологічної групи.
До першої технологічної групи земель відносяться рівнинна частина землекористування та схили крутизною до 3градусів, технологічно придатні для вирощування просапних культур при сівбі впоперек схилів. Тут розміщують зерно просапні сівозміни з оптимально допустимим насиченням цукрових буряків, кукурудзи та іншими культурами, які мають ґрунтозахисну ефективність(горох, гречка, соя). У цих сівозмінах треба застосовувати інтенсивне технічне вирощування сільськогосподарських культур.
На землях другої технологічної групи, крутизна схилу яких становить 3-7 градусів, вводять зерно трав’яні та травозернові сівозміни. Тут застосовують ґрунтозахисні технології вирощування зернових культур. Землеробство за своїми принципами має наближатись до біологічного.
На межах першої та другої технологічних груп земель, а відповідно і на межах протиерозійних земельних фондів (привододільний, примережний, гідрографічний) влаштовують межі першого порядку, які представляють собою лісосмуги в поєднанні з валом-дорогою і каналом, вони виконують стокорегулюючі функції.
Так як зона земель другої технологічної групи порівняно не широка, то можна запроектувати лише одну стокорегулюючу смугу при досить значній довжині схилу.
В межах території землі, якої відносяться до другої технологічної групи можуть бути додатково запроектовані межі другого і третього порядків. Межа другого порядку представляє собою вал, який засівається і два ряди дерев з обох боків. Межа третього порядку представляє собою вал, який засівається. [Л-3,14]
4.5 Оцінка екологічної стійкості ландшафту (КЕСЛ)
Для визначення напрямку оптимізації ландшафтно - територіальної структури басейну річки, спрямованості і доцільності ландшафтних меліорацій виконуємо оцінку екологічної стійкості сільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічної стійкості (КЕСЛ), який визначається за формулою:
КЕСЛ= Fст. / Fнст.
де: Fст - сума площ стабільних елементів ландшафту, км2;
Fнст - сума площ нестабільних елементів ландшафту, км2.
Вихідні дані для розрахунку екологічної стійкості сільськогосподарського ландшафту наведені в таблиці №4.4
Таблиця 4.4 - Характеристика використання земельних ресурсів в басейні річки
| № п/п | Показник | Значення | |
| км2 | % | ||
| 1.2.3.4. | Площа басейну річкиСільськогосподарські землі, в тому числі:- рілля- сіножаті- пасовища- багаторічні насадженняЛісиЗаповідні території | 187110.757.4215.0630.1218.965.450.01 | 10059.230.78.0716.1310,1350.005 |
Fcт=84.35км2, Fн=102.65км2, КЕСЛ=84.35/102.65=0.82
Екологічний стан сільськогосподарського ландшафту оцінюємо як нестабільний, тому що площа зі стабільними елементами набагато менша ніж площа нестабільних елементів. Тому необхідно збільшити площу під природною рослинністю, лісами, багаторічними насадженнями, провести вилучення земель з сільськогосподарського використання та створення біоцентрів і біокоридорів. [Л-6]
4.6 Оцінка стану поверхні водозбору за індексом Ке
Стійкість поверхні водозбору можна вирахувати за формулою як відношення суми антропогенних факторів до суми природних факторів та факторів управління, тобто
де, А – антропогенно порушені території (розораність, урбанізація, тощо);
П – природні території (лісистість, заболоченість, тощо);
У – фактори управління (ефективність очищення стічних вод, наявність заповідних територій, тощо).
Таблиця 4.7 - Вихідні дані для розрахунку Ке
| Показник | Значення, % |
| Лісистість | 35 |
| Залуженість | 22 |
| Розораність | 30,7 |
| Урбанізація | 6,7 |
| Ефект очистки стічних вод | 50 |
| Економія свіжої води | 47 |
Згідно розрахунку стан поверхні водозбору оцінюємо як задовільний. [Л-6]
5. Управління екологічним станом басейну річки за КПАН (комплексним показником антропогенного навантаження)
5.1 Оцінка загального екологічного стану басейну малої річки за комплексним показником антропогенного навантаження та виділення найбільш загрозливих показників, що зумовлюють стан басейну
Для визначення рівня антропогенної перетвореності басейну малої річки в різних природнокліматичних зонах України в НУВГП розроблено і рекомендовано до впровадження методику комплексної оцінки на підставі інтегрального показника рівня антропогенізації.
Для забезпечення комплексної оцінки існуючого екологічного стану басейну враховуються наступні блоки показників, що обумовлюють і визначають екологічну ситуацію в басейні.
Таблиця 5.1 - Вихідні дані для оцінки екологічного стану басейну малої річки
| № з/п | Блок показників | Показники | Одиниці вимірів | Значення показника |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Використанняводних ресурсів2 | Безповоротне водоспоживання | %  | 49,67 |
| 2 | Надходження стічних вод | % | 50,32 | |
| 1 | 3 | 4 | 5 | |
| 3 | Клас якості води | клас | IY | |
| 4 | Використання земельних ресурсів | Лісистість | % | 35,0 |
| 5 | Розораність | % | 30,7 | |
| 6 | Екологічно стійкі території | % | 45,1 | |
| 7 | Сільськогосподарська засвоєність | % | 55,1 | |
| 8 | Еродованість ріллі | % | <8.5 | |
| 9 | Техногенного навантаження | Урбанізація | % | 6.7 |
| 10 | Радіаційне забруднення цезіємстронцієм | кі/км  | 2,5*10  1,9*10  |
В таблиці 1:1. безповоротне водоспоживання - відношення об’єму безповоротного водоспоживання води; 2. надходження стічних вод - відношення об’єму стічних вод, що скидаються у річку, до фактичного об’єму стоку у річковій мережі, %; 3. клас якості води - встановлюється за “Едиными критериями качества воды” по найгіршому показнику [ ]; 4. лісистість - відношення площ, зайнятих лісами до загальної площі басейну річки, %; 5.-розораність - відношення площ під ріллею до загальної площі басейну річки, %; 6. екологічно стійкі території - відношення площ під стабільними елементами ландшафту до загальної площі басейну річки, %; 7. сільськогосподарська засвоєність території - відношення площі всіх сільськогосподарських угідь до загальної площі басейну річки, %; 8. еродованість - відсоток еродованих земель в басейні річки, %; 9. урбанізованість - відношення площ урбанізованих територій до загальної площі басейну річки, %; 10. радіаційне забруднення цезієм та стронцієм- визначається за картами радіаційного забруднення території, Ku/км2.