2.3 Відходи та проблеми їх утилізації в басейні річки
В межах басейну р. Рудка розміщене сміттєзвалище. Сюди звозять сміття побутових і промислових відходів від смт. Колки і сільських населених пунктів. Відходи поділяються на тверді і рідкі. Типовий склад твердих відходів слідуючий: папір і картон -41%, сміття -17.9%, гума, шкіра та деревина -8,1%, харчові відходи -7.5%, метали-8.7%, скло-8.2% та інші -1.6%.
Проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їх розкладання. Папір руйнується через 2-10 років, консервні банки за 100 років, поліетиленові матеріали за 200 років, пластмаса за 500 років, а для повного розкладу скла потрібно 1000 років.
Особливу категорію міських відходів становлять стічні води. У складі комунальних стоків є фекальні води, які особливо небезпечні для здоров’я людини, адже у їхньому складі є яйця гельмінтів, а також мікроби та віруси, що спричиняють виникнення багатьох хвороб. Хімічний склад міських стічних вод показаний у таблиці №2.8.
Таблиця 2.8 - Хімічний склад поверхневих стоків, що відводяться з території смт. Колки
| Показники | Концентрація мг/л | |
| Дощові стічні води | Талі стічні води | |
| Завислі речовини | 300-2500 | 2000-4000 |
| ХПК | 400-750 | 500-3500 |
| БПК | 50-100 | 100-300 |
| Нафтопродукти | 5-15 | 10-30 |
| Азот | 2.5-6 | 3-8 |
| Фосфор | 0.5-1 | 0.5-2 |
| Сухий залишок | 250-450 | 250-450 |
Очисні споруди, що розміщені в басейні річки Рудка на даний час потребують реконструкції та ремонту, а очистка стічних вод проводиться на полях фільтрації так як очисні споруди не працюють.
Дане сміттєзвалище є несанкціонованим так як воно не має паспорта і не ведеться моніторинг за забрудненням ґрунтів, підземних вод, атмосферного повітря. Сміттєзвалище є стихійним і являє собою загрозу для навколишнього середовища. [Л-1]
3. Інтегральна оцінка рівня використання та екологічного стану водних ресурсів в басейні річки
3.1 Показники використання водних ресурсів(надходження стічних вод, безповоротного водоспоживання, фактичного використання)
В природних річкових екосистемах відбувається саморегулювання процесів очищення і розвитку живої матерії за рахунок лімітування таких компонентів середовища, як органічний вуглець, мінеральні азот та фосфор, то в порушених екосистемах цього не відбувається.
В таких екосистемах спостерігається постійне накопичення енергії внаслідок явища інтенсивного розвитку одного виду водоростей, найбільш пристосованих до нових умов середовища – „цвітіння”, утворених нових сукцесій них угрупувань найпростіших організмів аж до виключення із трофічного ланцюга вищої ланки – річкової іхтіофауни – або її збідніння. Вирішальним фактором тут є дефіцит розчиненого кисню, порушення умов нересту і нагулу її молоді, збідніння кормової бази.
Визначальний вплив на якісний стан річкових екосистем тут обумовлюють штучні біоценози, що виникли внаслідок господарської діяльності або створені руками людини, - агроценози, ценози урбанізованих територій, системи очистки стічних вод, штучні системи – осушувальні, зрошувальні, польдерні.
У забезпеченні рівноваги водних екосистем з порушеними ландшафтами беруть участь три блоки – природні біоценози, які обумовлюють буферну ємність і водність річок, штучні біоценози – агро екосистеми, екосистеми урбанізованих територій, ценози по очищенню стічних вод, а також компенсаційні ценози, які створюються для відновлення рівноваги водних екосистем, - систем зворотного водопостачання, глибокого очищення стічних вод, заповідні території.
У використанні водних ресурсів в останні роки спостерігається тенденція до зменшення безповоротнього використання в промисловості і комунально-побутовому господарстві, про що свідчить таблиця №14.
Головними водокористувачами в басейні р. Рудка є підприємство „Журавичторф” Ківецівського району, хлібокомбінат смт. Колки Маневицького району та ксп „Волинь” с.Старосілля Маневицького району. Основні відомості про використання водних ресурсів в басейні річки наведені в таблиці №3.1. [Л-1]
Відомості про використання водних ресурсів в басейні річки
| Басейн річки | Область, район, | Забір води, тис.м3/рік | Скид води, тис.м3/рік | Безповоротне використання води, води, тис.м3/рік | ||||||
| всього | В тому числі | Всього | В тому числі | |||||||
| З річки | З ставків | З підземних джерел | В річку | На поля фільтрації | У вигріби | |||||
| р. Рудкавитік - 15км | ВолинськаКіверцівський районс.Журавичіпідприємства „Журавичторф” | 23.5 | - | - | 23.5 | 23.5 | 20.6 | - | 2.9 | - |
| 15км –гирло | Маневицький районхлібокомбінатсмт. Колкивул Крупської | 37.6 | - | - | 37.6 | 37.6 | - | 2 | 2 | 35.6 |
| Маневицький район ксп. ”Волинь ”с.Старосілля | 140 | - | - | 140 | 140 | - | - | 47 | 93.0 | |
| 201.1 | - | - | 201.1 | 201.1 | 20.6 | - | 51.9 | 128.6 | ||
3.2 Екологічна оцінка якості води
3.2.1 Оцінка якості води за КНД „Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України”
Керівний нормативний документ “Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України” розроблений на виконання Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” з метою забезпечення дотримання природоохоронних вимог і установлення екологічних пріоритетів стосовно прісних вод суші та естуаріїв України, а також у відповідності з положенням КНД 211.0.0.001-94.
Екологічна характеристика якості поверхневих вод суші та естуаріїв України дається за екосистемним принципом. Необхідна об’єктивність оцінки досягається достатньо широким набором показників, які характеризують абіотичну і біотичну складові водних екосистем.
Якість води є продуктом функціонування водних екосистем, оскільки формується внаслідок взаємодії їх абіотичних і біотичних компонентів. Тому екологічна оцінка якості води несе інформацію про стан водних об’єктів. Зміни якості води відображають зміни екологічного стану водних об’єктів під дією природних та антропогенних чинників.
Комплекс показників для екологічної оцінки якості води включає загальні і специфічні показники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу і трофо-сапробності (еколого-санітарні), характеризують звичайні властивості водним екосистемам інгредієнти, величина яких може змінюватись під впливом господарської діяльності. Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії.
Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає три блоки:
- показники сольового складу;
- трофо-сапробіологічні (еколого-санітарні) показники;
- специфічні показники токсичної і радіаційної дії.
Оцінка сольового складу поверхневих вод суші та естуаріїв України передбачає:
- визначення галинності;
- визначення класу, групи і типу вод за співвідношенням основних іонів;
- оцінку якості прісних вод за вмістом компонентів сольового складу що відбиває ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими іонами.
Трофо-сапробіологічна (еколого-санітарна) оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України дається за такими групами показників:
- гідрофізичні – завислі речовини, прозорість;
- гідрохімічні – концентрація водневих іонів, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, фосфор, фосфати, розчинний кисень, перманганатна та біхроматна окислюваність, БСК;
- гідробіологічні – біомаса фітопланктону, індекс самоочищення самозабруднення;
- бактеріологічні – чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій;
- біоіндекація сапробності – індекси сапробності за системами Пантле-Бука і Гуднайта-Уітлея.
Екологічна оцінка якості води поверхневих вод суші та естуаріїв України за специфічними показниками токсичності дається на підставі наявності й вмісту у воді таких інгредієнтів: ртуть, кадмій, мідь, цинк, свинець, хром, нафтопродукти, пестициди, залізо, фториди, ціаніди. Оцінка по важких металах дається за їх загальним вмістом у воді.
Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України має вісім категорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: І – відмінна, ІІ – добра, ІІІ – досить добра, IV – задовільна, V – посередня, VІ – погана, VІІ – дуже погана, VІІІ – занадто погана.
Категорії якості води відбивають природний стан, а також ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод суші та естуаріїв України. За ступенем забруднення категорії якості води характеризуються, як І – дуже чисту, ІІ – чисту, ІІІ – досить чисту, IV – слабко забруднену, V – помірно забруднену, VІ – сильно забруднену, VІІ – брудну, VІІІ – дуже брудну.
Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України може виконуватись за двома варіантами.
а) за спрощеним, з кінцевим результатом у вигляді екологічного індексу;
б) за розгорнутим з відображеним всіх аспектів стану якості води.
Спрощена екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України здійснюється шляхом обчислення екологічного індексу.
Розгорнута оцінка дозволяє помітити тенденції змін якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, які спричиняються природними процесами і внаслідок прямої чи опосередкованої антропогенної дії. Вона дається при здійсненні екологічного моніторингу для оцінки стану водних об’єктів, при опрацюванні ОВОС, при оцінці ефективності природоохоронних і водоохоронних заходів, при виробленні природоохоронної політики.