Ефект від відтворення рибних популяцій і росту виловів риби до рівня, який передував забрудненню річки, визначається за формулою
Ер = В2*(Ц - С2)-В1(Ц - С1)
Де В1,В2 – середні щорічні вилови риби до і після проведення заходів.
В1 = 2270 ц В2 = 272,4 ц
Після проведення заходів обсяг щорічного вилову риби зріс на 12%
Ц – основна ціна одиниці продукції
Ц = 8 грн ціннісні коефіцієнти рибної продукції наступні:
Лящ, щука – 1,50; окунь, карась – 1,33; плотва – 0,90.
С1,С2 – собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів,6,5грн..
Розрахунок зводиться в таблицю №8.2.
Таблиця 8.2 - Розрахунок ефекту від відтворення рибних популяцій і росту виловів риби
Види риби | Середньорічний прибуток від вилову, тис. грн. | Річний ефект тис. грн | |
Впровадження заходів | |||
до | після | ||
Лящ | 1,38 | 1,74 | 0,36 |
Щука | 2,16 | 2,79 | 0,64 |
Карась | 2,82 | 3,75 | 0,93 |
Окунь | 2,27 | 3,05 | 0,78 |
Плотва | 0,23 | 0,52 | 0,29 |
Всього | 8,86 | 11,85 | 2,99 |
Величина ефекту від зменшення затрат на додаткову очистку забрудненої води виконується так.
ЕВ = (С1 – С2)*Ор;
Де С1, С2 – середня собівартість річної очистки води різними споживачами до і після проведення природоохоронних заходів, грн./м³
Приймаємо відповідно С1 = 0,9 С2 = 0,3
Розрахунки проводяться в таблиці №8.3.
Таблиця 8.3 - Розрахунок ефекту від скорочення затрат на водопідготовку
Види водоспоживання | Річне споживання води тис.м³ | Річні експлуатаційні затрати, тис. грн | Економічний ефект, тис. грн | ||
Впровадження заходів | |||||
до | після | ||||
Промислові комплекси і підприємства | 16,9 | 15,6 | 10,42 | 5,18 | |
Комплекси комунального господарства | 21,9 | 19,5 | 9,28 | 10,22 | |
Сільське господарство | 26,5 | 24,3 | 14,17 | 10,03 | |
Всього | 65,3 | 59,3 | 33,87 | 25,43 |
Загальна економічна ефективність затрати на водоохоронні визначаються
Де Сп – поточні експлуатаційні витрати на водоохоронні заходи;
Сп =244268 грн.
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;
Ен – 0,08
Кв – капітальні вкладення на водоохоронні заходи;
Кв – 4202050 грн.
Дв-х – приріст річного заходу підприємства за рахунок покращення результатів діяльності підприємства в наслідок впровадження водоохоронних заходів.
Приймаємо у розмірі 10% від величини сумарного ефекту водоохоронних заходів
Дв-х = 4304020 грн.
Загальна економічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи виконується:
Чистий ефект від проведення водоохоронних заходів розраховується:
;Термін окупності капітальних вкладень у водоохоронні заходи:
Кінцеві результати зводимо в таблицю №8.4.
Таблиця 8.4 - Загальна економічна ефективність здійснення водоохоронних заходів
Показники | Значення |
Загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи | 1,72 |
Загальна економічна ефективність капіталовкладень | 0,21 |
Чистий ефект від проведення водоохоронних заходів | 3241965,7 |
Строк окупності | 5 років |
Отже строк окупності капітальних вкладень у водоохоронні заходи в басейні річки Рудка як показують розрахунки 5 років. [Л-15,16]
Висновки
На основі аналізу вихідних даних в даному дипломному проекті розроблено ряд заходів по покращенню стану басейну р. Рудка Волинської області.
Техногенне навантаження в басейні річки незначне. На території басейну розташоване одне селище міського типу та сім сільських населених пунктів. Чисельність населення басейну становить 8,5 тис. чоловік, а густота населення 22чол/км2.
Так як в басейні немає великих промислових підприємств, то основними забруднювачами тут виступає сільське господарство, комунально-побутове господарство, хлібокомбінат, консервний завод, тваринницькі комплекси, склади міндобрив та отрутохімікатів. Найбільшого забруднення в басейні зазнає річка, оскільки в неї скидають комунально-господарські води, відбувається стік з с/г територій. Під впливом органічного забруднення відбуваються зміни гідрохімічного режиму річки та умови життєдіяльності водних організмів, погіршується якість води, що робить її непридатною для водогосподарських потреб. Ще одним джерелом забруднення поверхневих і підземних вод, а разом з тим і ґрунтового покриву є склади міндобрив та отрутохімікатів, склади паливно-мастильних матеріалів, поля фільтрації.
З несприятливих процесів, що відбуваються в басейні є підтоплення (25-22+5, 15-0 км), карст та суфозія (25+5-0 км), заболочування (25-22+5, 15-0км).
Дана територія зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС і відноситься до третьої категорії забруднення.
Провівши інтегральну оцінку використання водних ресурсів можна зробити висновок, що сумарна потреба у воді становить приблизно 202,1 тис м3 за рік, а безповоротне використання становить 128,6 тис.м3 за рік.
Екологічний стан басейну р. Рудка в цілому оцінюється як задовільний. Згідно оцінки якості води за КНД „екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України” –категорія якості води YI (сильно забруднена, погана). За комплексним індексом Іе вода оцінюється IY класом якості. За індексом фітоіндикації вода відноситься до IY класу якості (погана), стан використання водних ресурсів задовільний.
Сільськогосподарське освоєння басейну становить 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейну становлять 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають 5,74 тис. га або 30,7% від всіх с/г угідь, лісистість басейну становить 35%.
Стан сільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічної стійкості ландшафту оцінюється як нестабільний.
Загальний екологічний стан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження оцінюється як задовільний. У найбільш загрозливому стані знаходиться розораність, екологічно стійкі території, клас якості води. Тому саме для цих показників ми проводимо природоохоронні заходи, і, як результат після їх проведення стан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження став добрим. Щодо водоохоронних заходів, то для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення і засмічення, ми запроектували водоохоронну зону, ширина якої становить 50м, провели лісо-чагарникове насадження. Заплановано протиерозійні насадження, проведення лісонасаджень на незручних землях. З гідротехнічних заходів заплановано розчистку русла, створення зимувальних ям та штучних нерестилищ.
Організація системи моніторингу включає в себе спостереження за якістю води, атмосферного повітря, ґрунтового покриву та радіоактивним забрудненням цезієм і стронцієм.
Провівши еколого-економічні розрахунки встановили, що капітальні вкладення на проведення водоохоронних заходів в басейні р. Рудка становить 4,2 млн. грн., загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи становить 1,72; загальна економічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи - 0,21; чистий ефект від проведення водоохоронних заходів 3,2 млн. грн. Термін окупності капіталовкладень п’ять років.
Література
1. Паспорт річки Рудка „Волиньводопроект”. – Луцьк, 1992.
2. Геринчук М.П. Географія Волинської області. – Луцьк, 1988.
3. Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое раенирование. А.М. Марыныч, В.М.Пащенко. К.:Наук. думка, 1985.
4. Клибашев Г.Н., Горошков К.Ф. Гидрологические расчеты.
5. Ярошевська В.М., Дубінський П.М., Прокопчук Н.М. Охорона праці. –Київ, 1993.
6. Гриб Й.В., Клименко М.О, Сондак В.В., Волкова Л.А. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІ. – Рівне, 1999.
7. Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідро екологія порушених річкових та озерних систем. Том І. – Рівне,1999.
8. Клименко М.О., Трушева С.С., Гроховська Ю.Р. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІІ. – Рівне, 2004.
9. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. – Рівне, 2004.
10. Яцик А.В., Шмаров В.М. Гідро екологія. – К.: Урожай, 1992.
11. Грищенко Ю.Н., Волкова Л.А. Комплексное использование водных ресурсов и охрана окружающей среды. – К.: 1989.
12. Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. – Новосибирск, 1978. -320 с.
13. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. –М.: Мисль, 1980. - 263 с.
14. Яцик А.В. Екологические основы раціонального природопользования. –К.: Генеза,1997. – 640 с.
15. Гродзинський М.Д., Шишченко П.Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. – К.: Либідь, 1993. 224 с.
16. Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України „НТД 33 -4759129”. –К,: В.Ш., 1992. - 39с.
17. Гордійчук А.С., Стахов О.А. Методика економічної ефективності водогосподарських заходів. – Рівне, 2000.
18. Клименко М.О., Мєлєхова Т.Л. Екологічний менеджмент. – Рівне, 2002.
19. Стольберг А.И. Екология города. – Киев, 1997.
20. Кучерявий С.П. Урбоекологія. – Київ, 1999.