Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область) (стр. 13 из 14)

Пожежна безпека – це стан об’єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення, виключається дія на людей небезпечних факторів пожежі і забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується завдяки створенню системи заходів пожежної профілактики і активного пожежного захисту.

Пожежна профілактика – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, що спрямовані на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення її наслідків.

Система активного пожежного захисту – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів по боротьбі з пожежами і запобіганню дії на людей небезпечних чинників пожежі, а також обмеження матеріальних збитків від неї.

До організаційних заходів пожежної безпеки належить правильний вибір технологій, недопущення засмічення приміщень, навчання робітників правилам пожежної безпеки, спеціальне розміщення матеріалів на складах та техніки в гаражах і ремонтних майстернях. До технічних заходів належить правильний добір і монтаж електрообладнання, систем блискавкозахисту, влаштування заземлення тощо.

Заходи режимного характеру – заборона куріння, запалювання вогню, постійний контроль за збереженням матеріалів, що можуть самозагорятись і т.д. профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення об’єктів первинними засобами пожежегасіння, а також підтримування постійно в робочому стані водопровідної системи.

Основний напрямок діяльності пожежної охорони полягає в профілактиці пожеж, їх розмірів. Пожежі на підприємствах завдають великих матеріальних збитків і часто супроводжуються нещасними випадками з людьми.

Пожежна безпека тісно пов’язана з технікою безпеки, оскільки на пожежах гинуть люди. Тому, проектуючи, будуючи і експлуатуючи виробничі приміщення, споруди, а також технологічні процеси, слід враховувати вимоги пожежної безпеки нарівні з вимогами охорони праці.

Визначаємо допустиму крутизну 1:m:

Визначити максимальну віддаль падіння кусків мерзлого піщаного ґрунту при розбитті клин-молотом вагою Р=2500 кг, падаючого з висоти Н=5 м під кутом до горизонту

=60 . Вологість грунту 18%, t=-4,2.

По графіку визначаємо v

=21 м/с.

Відомо, що sin

1=2sin 1*cos 1; 1=200-2.1*60=60 28’,sin2 1=2*0.89*0.45=0.8

Підставляємо отримані значення в формулу

м

З розрахунку видно, що максимальна відстань падіння кусків мерзлого ґрунту становить 36 метрів.

8. Економічна, екологічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

Загальні умови існування людини в рамках навколишнього середовища значною мірою визначається економічними чинниками. Природні умови і наявність тих чи інших природних ресурсів безпосередньо впливають на характер і особливості господарювання. На певній території і в той же час процеси антропогенезу зумовлюють трансформацію природного середовища –винищуються ліси, розорюються степи, вичерпуються корисні копалини, забруднюються води, повітря та інше.

Критичну ситуацію у системі „людина–природа” створюють дві негативні тенденції:

- по–перше, споживання ресурсів планети на стільки перевищено темпи природного відновлення, що виснаження природних багатств стало помітно впливти на їх використання, на світову і національну економіку і зумовили незворотне збіднення літосфери і біосфери;

- по–друге, відходи і побічні продукти виробництва та побуту забруднюють біосферу, викликають деформації екологічних систем, руйнують глобальний кругообіг речовин і створюють загрозу для здоров’я людини.

Практично повністю базуючись на природних ресурсах, економіка прагне все більше їх витратити: видобувати, переробляти, виробляти товари та одержувати прибутки. Екологія навпаки, спрямована на їх збереження і відновлення, на укріплення безпечних квот їх використання, а тим самим немов би диктує норму прибутку.

Найважливішим напрямком еколого–економічної діяльності є запобігання негативних наслідків, що неодмінно виникають у процесі реалізації взаємин у системі „людина–природа”, причому найбільш активним і мобільним фактором в цій системі виступає саме господарська діяльність людини. В усіх випадках зменшення, а в ідеалі і запобігання, небажаних наслідків взаємодії людини з природою пов’язане з більш чи менш значними матеріальними та фінансовими витратами (плата за використання природних ресурсів, кошти на покращення завданих збитків, пов’язаних із забрудненням середовища, витрати на різноманітні заходи по запобіганню, охороні та відновленню природних ресурсів, тобто всі витрати на проведення природоохоронних заходів).

Передбачуваний комплекс цих заходів повинен забезпечувати досягнення головної мети: по–перше, дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, які відповідають інтересам охорони здоров’я людей та охорони довкілля з урахуванням перспективних змін, зумовлених розвитком виробництва; по–друге, забезпечення максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, збереження і більш повного використання природних ресурсів. Ступінь досягнення поставленої мети визначається за допомогою показників загально економічного та загальних соціально-економічних результатів природоохоронних заходів.

В основу економічного обґрунтування систем природоохоронних заходів повинен закладатися народногосподарський підхід: найповніше охоплення всіх позитивних та негативних соціально-економічних наслідків реалізації різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства; найповніший аналіз витрат, пов’язаних з реалізацією різних варіантів природоохоронних робіт; врахування фактору часу при оцінках витрат і результатів природоохоронних заходів.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом співставлення їх економічних наслідків з обсягами необхідних для їх реалізації витрат за допомогою показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат та чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Оскільки ми проектуємо водоохоронну зону, то необхідно визначити економічну ефективність затрат на проведення водоохоронних заходів.

Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснень.

Оскільки визначення економічної ефективності затрат природоохоронного призначення пов’язано із розмірами ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідок проведення водоохоронних заходів.

Повний економічний ефект впровадження цих заходів включає:

- ефект від збільшення обсягів продукції рибного господарства;

- ефект від зменшення захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води;

- ефект від скорочення затрат на додаткову очистку забрудненої води споживачами.

Економічний ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води визначається як сума ефектів від:

- скорочення додаткових затрат за лікування населення від хвороб, викликаних забрудненням води;

- зменшення суми виплат із фонду соціального страхування;

- відвертання втрат чистої продукції за час хвороби працівників, зайнятих в матеріальному виробництві.

Виплати з фонду соціального страхування до впровадження заходів визначають виходячи з суми на додаткову оплату листів непрацездатності та розраховують за залежністю:

де, Пл. –площа регіону, км

,Пл.=187 км

Щ –щільність населення, чол./км

, Щ=22 чол/км ;

ЗП –середньоденна заробітна плата одного працюючого, грн. ЗП=12грн/день;

Д –кількість днів невиходу на роботу по хворобі за звичайних умов, дні; Д=7 днів.

Рз –ріст захворюваності із-за забруднення води, раз; Рз=2 рази.

Розрахунки ефекту від зникнення захворюваності населення проводимо в таблиці №8.1

Таблиця 8.1 - Розрахунок ефекту від зникнення захворюваності населення

Види затрат	Річні затрати. тис. грн.		Величина ефекту, тис. грн.
	до	після
	Впровадження заходу
Лікування населення	2105,20	915,76	1189,44
Виплати з фонду соціального страхування	1509,08	656,45	852,63
Виплати на попередження втрат чистої продукції	400,00	1740	2260
Всього	7614,28	3312,21	4302,07

Після проведення заходів річні витрати на попередження втрат чистої продукції зменшились на 56,5 %.