6. Розгляд творчого етапу екологічної етики журналу „The Ecologist” показав, що еколого-етичні засади, запропоновані журналістами часопису, претендують на роль єдиних інтегральних положень, без урахування локального контексту (особливостей території, традицій її мешканців і т.п.), що, однак, свідчить не про нехтування журналом культурних, релігійних або інших характеристик окремих народів, а насамперед про намагання сформувати сталий корпус універсальних еколого-етичних положень, прийнятних в усьому світі та здатних сприяти формуванню екологічної свідомості людства.
Домінантним напрямком екологічної етики, ідеї якого провадяться на сторінках часопису, постає глибинна екологія, яка, всупереч її засновникам А. Наесу та Д. Сешнсу, уявляється не як платформа суспільної діяльності, а насамперед як чітко сформульований світогляд, засади якого матимуть нормативний характер. Основоположними принципами, запозиченими журналом з „Платформи глибинної екології”, виступають принципи екологічного егалітаризму (будь-яка жива істота має внутрішню цінність, не залежну від її корисності для людства) й обмеженого втручання в природне середовище.
На противагу домінуючій (редукціоністській) пропонується нова наукова парадигма, що базується не на аналітичному, а на системному підході до вивчення природних явищ, і характеризується поняттям „холістична екологія” (наука, що вивчає природу як ієрархію цілісностей). Підґрунтям нової наукової парадигми виступають Загальна теорія систем, синергетика та кібернетика, головною спільною ознакою яких виступає дослідження цілісних природних систем різного порядку (видів, популяцій, біоценозів тощо).
Взірцем для створення нового суспільного устрою як передумови подолання екологічної кризи стає традиційне суспільство, що існує в межах невеликої території, функціонує за рахунок власних природних ресурсів, а отже, являє собою приклад суспільства сталого розвитку. Незважаючи на переваги традиційного суспільства, з точки зору екологічної етики, його характеристика, представлена в журналі, позбавлена об’єктивності. Це проявляється насамперед у помітній ідеалізації устрою такого суспільства й відсутності критичного сприйняття окремих сторін його життєдіяльності.
Часопис „The Ecologist” характеризується орієнталістською спрямованістю, яка проявляється в тому, що релігійним підґрунтям еколого-етичних засад видання стають східні екофільні релігії. Провідними рисами східних релігій, які привертають увагу журналу, стають космо- й етикоцентризм, домінантні ідеї про мінімальне втручання в природу й моральну відповідальність людини за її руйнування. Ключовим поняттям екологічної етики журналу, запозиченим зі східних релігій, стає поняття „шлях”, що, поряд з традиційним для релігійних систем визначенням як єдиного універсального закону, якого має дотримуватися людство, набуває й інших, більш конкретизованих, значень (поведінкова стратегія, спрямована на підтримання порядку на планеті; перехід до стійкого розвитку через максимальне втручання в економічні процеси тощо).
Альтернативою глобальній економіці уявляється екологічна економіка й економічна локалізація, необхідність якої мотивується природоохоронними (радикальне обмеження світової торгівлі зменшуватиме рівень забруднення довкілля) та здоров’язберігаючими (безпека продовольчої продукції) чинниками. Пропонована журналом модель екологічної економіки є практичним утіленням теоретичних засад екологічної етики і передбачає орієнтацію на руйнування антиекологічних промислових галузей (ядерної, автомобільної, хімічної) і використання екологічно чистих мало - або безвідходних технологій (виробництво вітрових станцій, велосипедна індустрія і т.п.).
Екологічні рухи розглядаються часописом як рушійна сила процесу переходу до нового суспільного устрою, що має на меті, з одного боку, захист природного середовища від екологічно небезпечних економічних проектів, а з іншого - формування загальносвітової опозиції науково-технічному прогресу на користь екологічних пріоритетів. На підставі аналізу діяльності існуючих екологічних рухів журналом пропонується власна модель екологічної політики, основними рисами якої стають заперечення ідеології індустріалізму, дотримання принципу біосферного егалітаризму й ідей глибинної екології, опора на історичний досвід антиіндустріальних рухів (лудизму).
1. Бондаренко Т.О. Ідеологічна концепція журналу „The Ecologist” / Т.О. Бондаренко // Вісн. Харк. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. - 2003. - № 583. - Вип.37. - С.135–137.
2. Бондаренко Т.О. „Проект виживання”: альтернативний світ в умовах глобалізації / Т.О. Бондаренко // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И. Вернадского. Серия: Филология. - 2005. - Т.18 (57). - № 3. - С.11–15.
3. Бондаренко Т.О. Журнал “The Ecologist” у контексті сучасної екологічної кризи / Т.О. Бондаренко // Вісн. Дніпропетровського університету. - 2006. - № 1. - С.77–81.
4. Бондаренко Т.О. Специфіка деструктивної функції екологічної етики журналу „The Ecologist” / Т.О. Бондаренко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия: Филология. - 2006. - Т. 19 (58). - № 5. - С.232–237.
5. Бондаренко Т.О. Екологічна журналістика як об’єкт наукових досліджень / Т.О. Бондаренко // Діалог. Медіа-студії: зб. наук. пр. / за заг. ред. О.В. Александрова. - Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. - Вип.5. - С.70–81.
6. Бондаренко Т.О. Джерела й типологія екологічної етики журналу „The Ecologist” / Т.О. Бондаренко // Вісн. Харк. нац. ун-ту імені В.Н. Каразіна. Серія: Філологія. - 2007. - № 765. - Вип.50. - С. 196–199.
7. Бондаренко Т.О. Системний підхід: нова наукова парадигма журналу „The Ecologist” / Т.О. Бондаренко // Культура народов Причерноморья. - 2007. - № 101. - С.162–165.
Бондаренко Т.О. Екологічна етика журналу „The Ecologist” у контексті глобалізаційних процесів у соціальних комунікаціях. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.01 - теорія та історія соціальних комунікацій. - Харківська державна академія культури. - Харків, 2008.
Дисертація присвячена вивченню екологічної етики альтернативного екологічного журналу „The Ecologist”, що видається в Лондоні з 1970 року. Визначено роль екологічної етики часопису як особливого світогляду, що орієнтує людство на соціально значиму діяльність, спрямовану на гармонізацію відносин з довкіллям шляхом радикальної трансформації усталеного погляду на природу.
Розглянуто роль соціальної комунікації, зокрема мас-медіа, у формуванні екологічної свідомості. Подано загальну характеристику журналу „The Ecologist” як складової соціально-комунікаційної системи. Проаналізовано фундамент, джерела, функції, етапи екологічної етики часопису, а також її концептуальні засади, запропоновані як основа екологічного світогляду.
Ключові слова: екологічна етика, довкілля, журнал „The Ecologist”, екоцентризм, біоцентризм, екологічний світогляд, соціальна комунікація.
Бондаренко Т.А. Экологическая этика журнала „The Ecologist” в контексте глобализационных процессов в социальных коммуникациях. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата наук по социальным коммуникациям по специальности 27.00.01 - теория и история социальных коммуникаций. - Харьковская государственная академия культуры. - Харьков, 2008.
Диссертация посвящена изучению экологической этики альтернативного экологического журнала „The Ecologist”, который выходит в Лондоне с 1970 года. Определена роль экологической этики издания как особенного мировоззрения, ориентирующего человечество на социально значимую деятельность, направленную на гармонизацию взаимоотношения с природой путем радикальной трансформации устоявшегося взгляда на окружающую среду.
Рассмотрена роль социальной коммуникации, в частности масс-медиа, в формировании экологического сознания. Отмечено, что исследователи социально-коммуникативных процессов сосредотачивают внимание на теории и истории экологической журналистики и не обращаются к изучению отдельных изданий, предлагающие пути решения экологических проблем. Представлена общая характеристика журнала „The Ecologist” (история, проблематика основных материалов, направления деятельности журналистов издания), который не являлся объектом изучения в отечественных и зарубежных работах по социальным коммуникациям. Проанализированы источники, функции, этапы экологической этики издания, а также ее концептуальные идеи, предложенные в журнале как основа экологического мировоззрения.
Исследование показало, что экологическая этика „The Ecologist” концентрирует в себе биоцентрические и экоцентрические идеи, что позволяет отнести ее к синтетическому (экобиоцентрическому) направлению. Отмечено, что в основе экологической этики журнала лежат экофильные религии. Функциональная двойственность экологической этики обусловлена, с одной стороны, ее стремлением разрушить стереотипный взгляд на социоприродное взаимодействие, а с другой - способствовать построению альтернативной модели общественного устройства с учетом экологического императива. В соответствии с этим выделено два этапа формирования экологической этики журнала - деструктивный и творческий.
В работе отмечено, что концептуальные положения экологической этики журнала „The Ecologist” необходимо изучать в контексте различных сфер общественной жизни (политической, экономической, культурной и т.д.), прямо или опосредовано влияющих на состояние окружающей среды. Проблемно-тематический анализ статей журнала позволил выделить основные причины глобального экологического кризиса, в частности христианство (как антропоцентрическую религию), научно-технический прогресс, экономическую деятельность западноевропейских стран и США. Основой экологического мировоззрения в „The Ecologist” провозглашается глубинная экология, системный подход к изучению природных явлений, восточные религии, экологическая экономика. Предложенная журналистами издания экологическая этика мыслится как универсальная концепция, которая должна быть принята на международном уровне и стать общемировой идеологией.
Ключевые слова: экологическая этика, окружающая среда, журнал „The Ecologist”, экоцентризм, биоцентризм, экологическое мировоззрение, социальная коммуникация.
Bondarenko T. A. Environmental ethics of “The Ecologist” magazine in context of globalizing processes in social communications. - Manuscript.
The dissertation is presented to obtain the Candidate degree in social communications by specialty 27.00.01 - theory and history of social communications. - Kharkiv state academy of culture. - Kharkiv, 2008.
The thesis is dedicated to studying the environmental ethics of „The Ecologist” magazine published in London from 1970. The author determines the role of the magazine’s environmental ethics as a special world-view that orients humanity on social important activity directed on harmonization interrelation with nature by radical transformation of stable view on the environment.
The dissertation considers the role of social communication, mass media in particular, in forming of ecological conscious. It presents general characteristic of „The Ecologist” magazine that wasn’t the research object in native and foreign science of social communications. The author analyzed foundation, sources, functions, stages of the magazine’s environmental ethics and its conceptual ideas as a basis of ecological world-view.
The research demonstrates that the magazine’s environmental ethics concentrate biocentric and ecocentric ideas that betoken its synthetic characters. The environmental ethics proposed by “The Ecologist” journalists is considered as universal conception that must be accepted on international level and become global ideology.
Key words: environmental ethics, environment, “The Ecologist” magazine, ecocentrism, biocentrism, environmental view, social communication.