1.3 Водні ресурси, їх відтворення і використання в Україні. Роль водного кадастру та недоліки при плануванні водоохоронної діяльності
Вода – сировина особливого роду. Вона виконує дуже важливі функції:
1) це головна складова частина всіх живих організмів;
2) це основний механізм здійснення взаємозв’язків усіх процесів в екосистемах;
3) це головний агент-переносник глобальних біоенергетичних екологічних циклів;
4) без води неможлива реалізація будь-якої технології.
Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.До водного фонду України належать:- поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми і канали; інші водні об'єкти;- підземні води та джерела;- внутрішні морські води та територіальне море.
Для України головним постачальником води є Дніпро. Забезпечують потреби населення у воді річки Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін. Стан води й повновладдя цих водних артерій залежать головним чином від стану їх приток - малих річок, яких в Україні налічується близько 63 тис. Проте стан малих річок України викликає сьогодні велике занепокоєння. Понад 20 тис. їх вже зникло, пересохло. Це невідворотно веде до деградації великих річок, тому проблема їх збереження й оздоровлення - одна з найгостріших для нашої молодої держави.
Не менше значення для забезпечення водою населення мають підземні води України. Близько 70% населення сіл і смт задовольняє свої потреби в питній воді за рахунок ґрунтових вод чи глибших водоносних горизонтів. Стан підземних вод України в цілому кращий, ніж річкового стоку, хоча місцями спостерігається забруднення їх стоками промислових підприємств, тваринницьких комплексів тощо. У деяких промислових районах розвиток шахт і кар'єрів негативно впливає на якість і запаси підземних вод.
Значні запаси водних ресурсів України зосереджені в озерах, яких налічується понад 3 тис. В Україні створено також понад 1057 водосховищ та понад 27 тис. ставків. Створення близько 160 великих штучних призвело до вилучення із сільськогосподарського коректування України великих земельних площ. У басейні Дніпра вилучено 700 тис. га високопродуктивних земель, переважно орних та сіножатей, що знаходилися в густонаселених районах. Отже, зменшення великих масивів родючих земель - серйозна проблема, до розв'язання якої слід підходити з економічних позицій.
В Україні зосереджені значні болотні масиви, площа яких у результаті проведення широкомасштабних меліоративних робіт помітно зменшилася. Загальна площа боліт України становить 1,2 млн. га. Переважна їх більшість розташована в Поліссі, де заболоченість становить 11 %. Майже половина всіх боліт України осушена, що викликало порушення рівноваги природного середовища, а вивільнені території в переважній більшості використовуються малопродуктивно.
Близько 20% споживаної людством прісної води використовує промисловість. Всередині цього сектора головним водоспоживачем є енергетика, машинобудування, чорна і кольорова металургія, целюлозно-паперова промисловість. Кількість води, що споживається підприємством, залежить від того, яку продукцію воно випускає.
Основним споживачем прісної води є сільське господарство (70% її загального використання). Це зумовлено, зростанням площ зрошуваного виробництва. Зрошувані землі набагато продуктивніші від незрошуваних. Але при зрошуванні безповоротно втрачається (випаровується) 20-60% води, деяка її кількість повертається назад у водойми у вигляді так званих зворотних вод, які сильно забруднені солями.
Близько 10% всієї споживаної людством води задовольняють комунально-побутові потреби.
До погіршення якості води призводить і скидання відпрацьованих забруднених вод у водойми, причому майже половина з них скидається без попереднього очищення. Для того, щоб води зберегли свою здатність самоочищатися необхідно не менш як десятикратне розведення стоків чистою водою.
Здатність до самоочищення мають усі природні водойми. Самоочищення води - це нейтралізація стічних вод, випадіння в осадок твердих забруднювачів, хімічні, біохімічні та інші і процеси, що призводять до видалення із водойми забруднювачів і повернення води до її первісного стану.
До заходів, які мають забезпечити нормальний стан водних об’єктів, можна піднести:
- нормування якості води, тобто розрахунку критеріїв щодо її придатності для різних видів водокористування;
- скорочення обсягів скидів забруднень у водойми шляхом вдосконалення технологічних процесів;
- очищення стічних вод.
Водні ресурси відносяться до категорії відновлювальних, але їх інтенсивне використання в окремих районах і на деяких виробництвах часто невиправдано завищене, що призводить до виникнення їх дефіциту і, як наслідок, гальмує економічний і соціальний розвиток даної території.
Водогосподарські проблеми України тісно пов’язані з використанням та охороною водних ресурсів у сусідніх країнах, а в рамках природоохоронного співробітництва - із придунайськими державами. Тому наявність транзитного притоку – 34,7 млрд. м3 з території Білорусі, Російської Федерації та придунайських держав Західної Європи - зумовлює необхідність при розробці довготермінових та перспективних планів і прогнозів використання та охорони водних ресурсів в Україні брати до уваги їх використання у зарубіжних країнах.
Основним резервом підвищення ефективності використання водних ресурсів є скорочення їх споживання в основних водоспоживаючих галузях, особливо це стосується свіжої води — насамперед за рахунок впровадження технологій і зменшення її використання на господарські потреби. Другий напрям - ліквідація багато чисельних втрат води на всіх етапах її використання.
Вода в Україні є цінним і найбільш дефіцитним ресурсом. Стійкому дефіциту сприяє нерівномірний розподіл водного потенціалу та недостатньо раціональне використання водних ресурсів: великими витратами свіжої води в окремих галузях, її невиправданими втратами. Раціональне використання і належна охорона водних ресурсів від забруднення, організація їх раціонального розподілу по галузях економіки та регіонах – важлива нагальна народногосподарська проблема.
Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів розробляються з метою здійснення цілеспрямованої і ефективної діяльності щодо задоволення потреб населення і галузей економіки у воді, збереження, раціонального використання і охорони вод, запобігання їх шкідливій дії. Розробка та реалізація цих програм здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, позабюджетних фондів, добровільних внесків організацій і громадян, інших коштів.Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.Стан водних ресурсів, їх відтворення та якість безумовно залежать від режиму використання. З цією метою при Держводгоспі створено спеціальні міжвідомчі комісії, до складу яких входять представники органів влади, громадськості, водокористувачі, екологи.
Але жодна водогосподарська організація неспроможна вирішити проблеми річок без участі широких кіл громадськості. Тому пропаганда екологічних знань, екологічне виховання населення мають стати одними із першочергових завдань держави та громадських організацій.
Держводгосп постійно реалізовує низку заходів з метою поліпшення екологічного стану річок. Усе це — кроки до того, щоб водне багатство нашої країни ставало чистішим.
1.4 Суть і порядок визначення плати за корисні копалини
Система зборів за використання природних ресурсів формуються на основі таких елементів:
- ліцензій на споживання природних ресурсів;
- нормативів використання природних ресурсів;
- порядку стягнення зборів за використання природних ресурсів;
- ставок зборів за використання природних ресурсів;
- системи розподілу коштів зібраних за використання природних ресурсів між різними рівнями господарювання.
Плата за користування надрами для видобування корисних копалин - це загальнодержавна плата за користування природними ресурсами України, які являють собою частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водойму і простягається до глибин доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Розрізняють два види платежів (збори) за використання надр:
1. Збір за видачу ліцензій юридичним особам встановлений Постановою КМ України від 31.08.95 р. № 709. Для фізичних осіб збір за видачу ліцензій зменшується на 50 %, для іноземних юридичних та фізичних осіб – збільшується в 2 рази. Збір за видачу ліцензій на користування надрами, в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян представимо у вигляді таблиці 1.
Таблиця 1
Збір за видачу ліцензій на користування надрами, в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян
| Вид ліцензії | Розмір збору |
| Геологічне вивчення надр (крім робіт, що виконуються за рахунок бюджетного фінансування)Розробка родовищ корисних копалин (крім родовищ підземних вод і торфу):- діючими підприємствами- підприємствами, будівництво яких розпочинаєтьсяРозробка родовищ підземних вод і торфуКористування відходами гірничодобувних і пов’язаних з ними переробних виробництв:- розробка техногенних родовищ- розробка накопичень відходів, запаси яких не оціненіКористування надрами в цілях, не пов’язаних з розробкою родовищ (за винятком підземних сховищ для зберігання нафти, газу, радіоактивних речовин; розміщення лікувальних, рекреаційних і культурно-освітніх закладів)Розміщення підземних сховищ для зберігання нафти, газу, радіоактивних і токсичних речовин | 20608020403080100 |
2. Плата за користування надрами справляється за нормативами використання одиниці природного ресурсу (Таблиця 2).