Дистанційний екологічний моніторинг (стр. 18 из 19)
Лазерний диференційний лідар застосовують для дослідження розподілу забруднень над промисловими підприємствами, визначення озону.
Допплерівський лідар використовують для вимірювання параметрів вітру та опадів.
Рис. 3.19. Дистанційне спостереження за блискавкою за допомогою радіолокатора
Рис. 3.20. Дистанційне спостереження за повенями за допомогою радіолокатора
Лідар на основі комбінаційного розсіювання може бути застосований для визначення наявності та кількісної оцінки атмосферних молекул (Н2О, SO2, CO2, CO, NO, C2H4 та ін.). Слід також відзначити можливість дослідження об’єктів, що знаходяться у рідкому стані або містять у собі воду; за допомогою методів спектроскопії комбінаційного розсіювання вимірювати температури поверхні водойм.
IV. ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
4.1 Питання з розділу І
Що вивчає науковий напрямок “космоекологія”?
Дайте визначення поняттю “моніторинг” та наведіть його ієрархічні рівні.
Чому провідна роль в реалізації аерокосмічного моніторингу має належати знімкам, що виконуються в оптичному діапазоні спектру?
Якими можуть бути науково-дослідні КА за призначенням?
Які науково-дослідні КА відносять до пілотованих?
Які науково-дослідні КА відносять до автоматичних?
Як класифікують супутники зв’язку за принципом роботи?
Наведіть види пасивних штучних супутників зв’язку.
Визначте основні напрямки створення орбітальних супутникових систем зв’язку.
Для чого призначені метеосупутники?
Для чого здійснюють нефаналіз хмарності?
Які системи з використанням супутників використовують для глобального прогнозування та регіонального аналізу?
Зобразіть та прокоментуйте роботу блок-схеми централізованої системи метеоспостережень з використанням ШСЗ.
Зобразіть, прокоментуйте та порівняйте з централізованою роботу блок-схеми автономної системи метеоспостережень з використанням ШСЗ.
Як відшукати в першому наближенні швидкість прецесії висхідного вузла орбіти?
Яким може бути кут нахилу сонясно-синхронної орбіти?
Які орбіти найбільш придатні для фіксування швидкоплинних атмосферних явищ (вихорових шквалів, грозових областей тощо)?
Як можна оцінити зону єфективного зв’язку зіз ШСЗ?
Наведіть формулу для визначення частоти проходження ШСЗ повз зону ефективного зв’язку.
Які способи визначення місцеположення об’єкта ви знаєте?
Зобразіть та прокоментуйте схему побудови навігаційної системи з використанням ШСЗ.
Для чого призначені геодезичні ШСЗ?
Поясніть призначення високоточних фототеодолітних установок.
У яких системах використовуються радіолокаційні вимірювання дальності?
Які орбіти є найоптимальнішими для геодезичних ШСЗ?
Назвіть області використання КА для розвідки земних ресурсів.
Які орбіти є найоптимальнішими для природоресурсних супутників?
Проаналізуйте схему еволюції КА для дослідження природних ресурсів Землі.
У чому полягають особливості будови КА для міжпланетних польотів?
Порівняйте умови життя на Землі і Місяці.
4.2 Питання з розділу ІІ
Назвіть основні типи космічної зйомки поверхні Землі.
Для чого використовують великомасштабні космічні знімки?
Перелічіть недоліки космічної фотозйомки.
Як здійснюється космічна сканерна зйомка?
Назвіть складові системи для космічної сканерної зйомки.
У чому полягає мета використання високооператвної сканерної зйомки високого розрізнення?
Як визначити при надірній зйомці смугу огляду оптичних датчиків високого розрізнення?
Порівняйте системи “Спот” і “Терс”.
У чому полягають переваги електронного сканування?
Назвіть режими роботи площинних камер HRV.
Наведіть переваги та недоліки системи, що базується на прямій геосинхронній орбіті, у порівнянні з системою моніторингу, що ґрунтується на сонячно-синхронних орбітах.
У чому полягає специфіка космічної зйомки високого розрізнення?
Наведіть особливості космічної зйомки високого розрізнення.
Що називають номінальним періодом зйомки?
Як здійснюється ймовірна оцінка впливу хмарності на якість космічної фотозйомки?
Які задачі притаманні для одноразової космічної зйомки малої ділянки місцевості?
У чому полягає призначення КА “Океан-О”?
У чому полягає роль космічної інформації для вирішення завдань землекористування та природо охорони?
Що дає екологам геоекологічне дешифрування матеріалів сучасних багатозональних космічних зйомок та їх інтерпретація з геолого-картографічними даними на урбанізовані території?
Як за допомогою космічних фотознімків визначається картування глибин рівнів ґрунтових вод та зон підтоплення?
Яке значення для екології має вивчення геодинамічних зон?
Що таке лінеаменти?
Як за допомогою космічних знімків визначають техногенні зміни сучасних ландшафтів?
Прокоментуйте визначення фітосанітарного стану та пожежонебезпечності лісів на прикладі Зони відчуження ЧАЕС.
Що дає фахівцям-екологам картування ділянок підвищеної природної пожежобезпечності?
Яке значення має дистанційно-космічний моніторинг земної поверхні для вивчення рослинності?
4.3 Питання з розділу ІІІ
Назвіть основні напрямки розвитку енергетичної інфраструктури у космосі?
Сформулюйте основні завдання космічної екології.
Що означає поняття “ракетно-космічний комплекс”?
Наведіть основну класифікацію та характеристики ракет-носіїв.
Перелічіть фактори техногенного впливу космічних польотів на довкілля.
Проаналізуйте вплив ракетно-космічної техніки на озоновий шар Землі.
Як впливають пуски ракет-носіїв на іоносферу Землі?
Що означає поняття “космічне сміття”?
Зформулюйте існуючі недоліки збору інформації з агромоніторингу.
У чому полягає функціональне призначення галузевої системи комплексної обробки аерокосмічної та наземної інформації (ГІСКОАНІ)?
Перелічіть об’єкти досліджень ГІСКОАНІ.
Зформулюйте вимоги до функціонування системи моніторингу.
Що є необхідною умовою функціонування АКП і ТД?
Що містить паспорт АКП?
СКОРОЧЕННЯ
АКП – аерокосмічний полігон.
АМС – автоматична міжпланетна станція.
БІСУ – бортова інформаційна система уніфікована.
ВПК – військово-промисловий комплекс.
ДЗЗ – дистанційне зондування Землі.
ІЧ – інфрачервоний.
КА – космічні апарати.
КК – космічний корабель.
КСЗ – космічна сканерна зйомка.
НАНУ – Національна Академія Наук України.
НТ – навігаційна точка.
ОБС – орбітальна база-станція.
ОК –орбітальний корабель.
ОЛ – орбітальна лабораторія.
ОПС – орбітальна пілотована станція.
ОС – орбітальна станція.
ОШП – об’єкти штучного походження.
ПЗЗ –прилад із зарядовим зв’язком.
РКК- ракетно-космічний комплекс.
РЛС – радіолокаційна станція.
РН – ракета-носій.
РТВК- радіотелевізійний комплекс.
ТД – тестова ділянка.
УФ – ультрафіолетовий.
ЦАКЗД – центральне агентство з дистанційного зондування.
ШСЗ – штучний супутник Землі.
ШСС – штучний супутник Сонця.
ЛІТЕРАТУРА
1. Багмет А.П., Войцицький А.П. Військова екологія: Навчальний посібник. Житомир: ДАУ, 2004. – 155 с.
2. Обробка результатів вимірювань параметрів навколишнього середовища: методичний посібник / А.П. Войцицький, А.П. Багмет, М.В. Зосимович, В.О.Зінченко. Житомир: ДАУ, 2004. – 87 с.
3. Варваров Н.А. Популярная космонавтика.– М.: Машиностроение, 1981. – 128 с.
4. Войцицький А.П. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: Методичний посібник. – Житомир: ДАУ, 2003. – 58 с.
5. Грихилес В.А., Орлов П.П., Попов Л.Б. Солнечная энергия и космические полеты. – М.: Наука, 1984. – 216 с.
6. Гришин Ю.И. Искусственные космические экосистемы. – М.: Знание, 1989. – 64 с., ил. – (Новое в жизни, науке, технике. Сер. «Космонавтика, астрономия», № 7.
7. Евич А.Ф. Индустрия в космосе. – М.: Московский рабочий, 1978. – 224 с.
8. Зосимович М.В. Аналіз використання Російський штучних супутників Землі для розв’язання задачі моніторингу навколишнього природного середовища// Матеріали V міської міжуніверситетської наукової конференції викладачів, студентів і молодих вчених, 14-15 Травня 2002 р. Житомр: ЖІТІ, с.75-76.
9. Зосимович М.В.Концепція виведення радіоактивних відходів АЕС в далекий космос.// Науковий збірник Житомирської філії МАУП. Додаток № 1 до журналу «Персонал».– Житомир: Вид-во «Волинь», 1999, с. 114-115.
10. Зосимович М.В. Обґрунтування параметрів космічної системи моніторингу Землі./ Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні технології в аерокосмічному комплексі”, 7-9 вересня 1999 р., Житомирський інженерно-технологічний інститут. – Житомир: ЖІТІ, с.170-173.
11. Зосимович М.В., Борисюк Б.В., Левчук С.В., Загородній Ю.В.Розробка проекту утилізації радіоактивних відходів в далекий космос (Частина 1). Державна реєстрація№ 0100U004196. – Житомир, ДААУ, 2000.- 40 с.
12. Зосимович М.В., Войцицький А.П. Аналіз характеристик авіаційної техніки як засобу екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Україні// Всеукраїнська конференція молодих вчених (студентів, аспірантів, викладачів) “Біорізноманіття як ключовий елемент збалансованого розвитку: регіональний аспект”, присвячена 90-річчю МДУ, 30-31 жовтня 2003 р., Миколаїв, Інститут екології (Південна філія).