У перші дні після народження ембріони ростуть найінтенсивніше. На шосту-сьому добу ріст їх майже повністю припиняється, а в наступні дні знову відновлюється. Це пояснюється характером живлення. У перші дні після викльовування ембріон живиться вмістом жовтка. На шостий день запаси його вичерпуються, в ембріона з'являється рот, і він переходить на активне живлення. З цього часу починається личинковий період життя судака.
Через два тижні після викльовування личинки досягають довжини 10,5 - 12,5 мм, а через чотири - 15,5 - 21,5 мм. За перші два з половиною місяці життя (в середині липня) молоді судаки досягають довжини близько 9 см, а за наступний такий самий період їх довжина збільшується ще на 5,3 см. До кінця вересня вона досягає 14,3 см. У середині лютого їх довжина досягає лише 14,8 см, тобто за чотири з половиною місяці приріст становить тільки 0,5 см, отже, молодь судака середньої течії Дніпра найінтенсивніше росте в перші три місяці (травень - липень), у наступні місяці (серпень - вересень) ріст сповільнюється, а з жовтня припиняється або дуже сповільнюється.
Цікаво, що для збільшення маси на 1 кг судак повинен з'їсти в середньому 3,3 кг риби. Він споживає риб, розміри яких коливаються від 3 - 4 до 20 - 24 см.
У судака звичайного багато ворогів. Його личинок поїдають риби. Молоддю живляться окунь, щука, сом та інші хижаки. Найбільше її знищують на ранніх стадіях розвитку безхребетні тварини, особливо циклопи.
ЙОРЖ ЗВИЧАЙНИЙ.Gymnocephalus cernua (L.). Належить до родини окуневих. У нього велика голова, коротке тіло з товстим черевом, у плавцях багато колючих променів. Дуже поширений. Живе в річках, озерах і водосховищах зі сповільненою течією, що мають чисту воду, у придонних шарах води, на досить великій глибині. Полює переважно вночі на мілководних ділянках. Більшу частину доби проводить у засідці, чекаючи на здобич. Живиться личинками комах, молюсків, черв'яками та іншими безхребетними тваринами, що їх споживають лящ, короп, густера, плітка. Отже, щодо живлення він є конкурентом більш цінних риб. Надзвичайно ненажерлива риба, яка не припиняє пошуків їжі ні взимку, ні влітку, ні вдень, ні вночі. Правда, в нього також є вороги, зокрема щука, судак, сом, великі окуні.
Для нересту йоржі збираються у великі скопища. Ікру відкладають кількома порціями. Діаметр ікринок близько 1 мм. Великі самки можуть відкладати до 200 тис. ікринок, їх інкубація відбувається біля дна. Довжина ембріонів, які виходять з оболонки ікринок, близько 4 мм. Більшу частину часу ембріони лежать на дні, зрідка піднімаючись у товщу води, щоб потім плавно опуститись на дно. Через місяць ембріони перетворюються на мальків, довжина яких становить близько 15 мм. Їм властивий потайний спосіб життя. У скопища мальки не збираються і найбільшу активність виявляють у присмеркові години. Дуже бурхливо реагують на зовнішні подразники. Як показали спостереження в акваріумах, мальки можуть навіть вискакувати з води. Так само поводяться й дорослі особини [2].
Йорж звичайний, як свідчать акваріумісти, відганяє всіх риб від корму доти, поки не наїсться сам. Проте окуня зі своєї кормової ділянки він не відганяє. Можливо, цим пояснюється, що в місцях, де багато йоржів, ніякі інші риби, крім окунів, не зустрічаються.
У річках (басейни Сіверського Дінця, Дніпра, Дністра) із швидкою течією та чистим піщаним дном трапляється йорж-носар, йорж смугастий живе тільки в басейні Дунаю. Великих розмірів йоржі не досягають, у зв'язку з чим господарського значення не мають.
Терміни вилову вирощеної риби вирішуються для кожного господарства і водойми в залежності від кліматичних умов, видів вирощуваних риб і господарських планів. Усі роботи по підготовці до вилову повинні бути передбачені в заздалегідь складеному плані, графіку і виконані з таким розрахунком, щоб за 10-15 днів до початку лову вони були цілком закінчені і перевірена готовність господарства до вилову риби [29].
У ставках, що добре спускаються, вилов риби роблять або в магістральному каналі перед донним водоспуском, або за допомогою рибоуловлювачів за донним водоспуском. Рибу, що виловлюється, занурюють в носилки, зважують, завантажують і направляють у живорибні садки для збереження і наступної реалізації. Усі роботи зі зважування, рахунку і сортування проводяться перед посадкою риби в садки. З метою підвищення продуктивності праці застосовують підйом риби на греблю і навантаження її в транспортний посуд контейнерами за допомогою автокранів або стогокладів.
Для скупчення риби в нижній ділянці магістрального каналу, особливо у великих ставках, установлюють спеціальні шпунтові перемички. Перемички ці складаються зі шпунтового ряду з пазами, у які вставляють ґрати, що утримують рибу в тій або іншій частині каналу. За допомогою цих перемичок рибу збирають або у водоспусків, або у вершині магістральних каналів, куди вона йде на приплив води. Після цього починають вилов бреднем. Виловивши основну масу риби, швидко приспускають залишки води і виловлюють рибу сачками у водоспуску.
У каналах, які неспускаються, і руслах рік для лову риби застосовуються вентери-мережі, встановлювані в напрямку проти ходу риби.
У ставках з великим припливом води, але з малим нахилом не вдається спустити усю воду, русло ріки завжди залишається під водою. У цих випадках при облові риби використовують допоміжну канаву, пускаючи по ній воду з русла річки, перед перемичкою, а воду з русла за перемичкою викачують [29].
У ряді рибхозів застосовують інший метод. Зі ставків спускають усю воду до обрису канав, після чого на якийсь час припиняють приплив води. Як тільки риба збереться в каналі, воду пускають знову. Риба іде на приплив до верховини ставка, де її загороджують сітками і ловлять.
Осінній вилов риби з великих нагульних ставків, особливо з великими водозбірними площами, часто сильно ускладнюється дощами, що дають велику кількість води, а також труднощами збуту риби і необхідністю мати садки значної ємності.
При зимовому лові риби підготовчі роботи повинні бути проведені восени. До числа цих робіт відносяться підготовка ґрат, що вставляються у водоспускні спорудження замість щитових затворів, установка і випробування лебідок для витаскування щитів, ремонт рибозатримувальних ґрат у рибовловлювачах.
Вузькі водойми рекомендується обловлювати подовжніми тонями, при яких невід охоплює всю ширину ставка. При облові двома подовжніми тонями (якщо облов ведуть одним неводом) ставок поділяють на дві частини, перегородивши його поперек ставними мережами. При облові двома неводами перегороджувати ставок недоцільно.
Якщо вилов ведуть подовжніми неводами, через них проціджується уся водна маса ставка і робота йде повільно. При великій довжині ставка тоня може продовжуватися більше доби. Уночі тягу невода приходиться припиняти. При зупинках ж або припиненні роботи на ніч риба іде з невода. Щоб уникнути цього всі підготовчі роботи треба провести з вечора, облов починати рано, щоб до вечора його закінчити. У зв'язку з цим довгі ставки й озера потрібно обловлювати двома подовжніми тонями.
Для лову риби подовжніми тонями рекомендується невід, довжина якого в півтора рази більше максимальної ширини озера, а висота його 5-6 м. Крила невода роблять розшивними, що дає можливість тим самим неводом обловлювати різні за площею і шириною озера [29].
Мотню невода роблять з 26-28-міліметрової делі. В озерах, де немає ляща, можна застосовувати неводи з більш частою мотнею. Привод невода роблять з 26-30-міліметрової, крила - з 32-34-міліметрової і більш рідкої делі. Дель повинна бути легкою, із нитки 34/12 і 34/9. Посадка невода 1:3. Канат найкраще брати прядив'яний: для верхньої підбори 32 мм, для нижньої й урізів 38 мм. Балбери влаштовують осокореві, дерев'яні або з пінопласту.
В озерах зі звивистими берегами бувають випадки відходу невода від берегів. Тоді необхідно підшивати до опор невода додаткові підкрилки довжиною 25-30 м. Ці підкрилки тягнуться за неводом уздовж берегів і не дозволяють рибі піти з тонею. Під нижню підбору, у підкрилків, потрібно покласти по більше вантажу, щоб риба не ішла під неї.
При облові сильно замулених озер, для того щоб нижня підбора не сильно завантажувалася в мул, випливає і місце звичайного вантажу підв'язувати березову кору, сплетену у вербові кільця діаметрів 10-12 см. Підв`язувати можна і пучки соломи або сіна; це утримує нижню підбору невода на поверхні муловoro шару. Іноді невід пускають зовсім без завантаження, але у таких випадках нижню підбору роблять з більш товстої, ніж звичайно, мотузки. Таким неводом добре виловлюються пелядь, рипус, сиг.
У замулених озерах нижня підбора невода "врізується" в мул. У таких випадках потрібно підшивати до неї так званий підзор, щоб нижня підбора легше проходила по мулистому дну. Підзор являє собою вузьку смугу з делі, прикріплену до нижньої підбори. Він запобігає зануренню в мул, і при проході невода по перекатах і ямам затримує рибу.
Невід довжиною 250 м і більше тягнуть і вибирають його крила при потоненні за допомогою воротів. Ще краще застосовувати тракторну тягу. Для витягування крил невода уздовж нижньої підбори підв'язують допоміжний канат.
Практика показала, що короп і сазан виловлюються добре першою тонею. У наступні тони вилов їх різко падає, тому що налякана риба забивається в мул і ямки. Тому першу подовжню тоню треба пронести особливо ретельно, щоб виловити основну масу риби. При ретельній підготовці і ретельному вилові однією подовжньою тонею можна виловити зі ставка або озера основну масу риби. Якщо риби багато, доцільно кінець ставка, де відбувається потонення, перегородити сітками, а у відгородженій ділянці пронести повторний облов. Ні в якому разі не можна починати облов водойми поперечними тонями. Досвід показав, що неводний лов розполохує коропа і він забивається в рослинність, купини, корчі. Після лову поперечними тонями коропа не вдається виловити і подовжньою тонею. Повторювати вилови подовжніми тонями можна лише через 10-12 днів, коли риба заспокоїться. Для полегшення вилову риби з неспускних водойм можна застосовувати осіннє відкачування води насосами. З невеликих і неглибоких заплавних озер можна відкачати воду насосом З-245 ("Андижанець"). Насос змонтований разом із двигуном, що працює на дизельному паливі, продуктивність 33 л/сек. Для ця ж цілей застосовують пересувну насосну станцію ПНС-Т-6 НДВ продуктивністю 40-90 л/сек [29].