Використання біологічних тестів для оцінки впливу мінеральних добрив на агроекосистему (стр. 3 из 3)
| Рівень забруднення ґрунту | Біологічні тести стану ґрунтової системи | |||||
| Нітрифікаційна здатність | Ферментативна активність | |||||
| поліфенолоксидаза | пероксидаза | |||||
| мг N<V на 100 г ґрунту | % щодо фону | мг пурпургаліну/ЮОг ґрунту | % щодо фону | мг пурпургаліну/100 г ґрунту | % щодо фону | |
| Фон | 45,4 | - | 103,2 | - | 86,4 | - |
| 0,5 ГДК Cd, Pb, Zn, Cu | 18,5 | -59,8 | 87,6 | -15,1 | 64,1 | -25,8 |
| 1 ,0 ГДК Cd, Pb, Zn, Cu | 13,5 | -70,7 | 45,4 | -56,0 | 32,9 | -61,9 |
| 5,0 ГДК Cd, Pb, Zn, Cu | 3,7 | -96,3 | 37,0 | -64,1 | 14,9 | -82,7 |
| HIP 0,05(FT > Рф) | 4,2 | - | 5,3 | - | 4,9 | - |
Рис. 5. Біотестування забруднення дерново-середньопідзолистого ґрунту ВМ за показниками активності ґрунтових ферментів: 1 – поліфенолоксидаза; 2 – пероксидаза (мг пурпургаліну/г грунту)
Дослідами Інституту експериментальної біології і екології (Словаччина) доведено, що завдяки високій вибагливості нітрифікаторів щодо фізико-хімічних умов середовища, можна вважати нітрифікацію об'єктивним і чутливим показником стану ґрунтової екосистеми. У дослідах Інституту агроекології та біотехнології УААН нітрифікаційна здатність при створенні штучних фонів забруднення ґрунту ВМ зменшувалася на 59,8%–96,3% порівняно з фоном при збільшенні рівня забруднення.
Депресивний вплив ВМ на бактерії-нітрифікатори був помітним і через рік після створення штучних рівнів забруднення грунту. Так, нітрифікаційна здатність грунту на контролі становила 42,4 мг/кг NO3~, при рівні забруднення 0,5 ГДК – 28,7 мг/кг, 1,0 ГДК – 20,2 мг/кг, 5,0 ГДК – 8,6 мг /кг NO3. Це свідчить про високу сприйнятливість даного виду біотестування щодо БАЕ.
Апроксимація одержаних даних з високим рівнем достовірності (R2= 0,978), використання ступеневого рівняння залежності нітрифі-каційної здатності ґрунту від рівня забруднення ВМ, дало можливість встановити ефективність даного виду біотестування: рівень толерантності становив 1,4 у. о. (рис. 6).
Рис. 6. Біотестування забруднення дерново-середньопідзолистого ґрунту ВМ за показниками нітрифікаційної здатності ґрунту (мг/кг NO,~)
Таким чином, визначення ефективності біоіндикаційних процесів щодо забруднення ґрунту БАЕ за рівнем активної толерантності (25% рівень депресії), дає змогу розташувати біоіндикаційні методи у такій нисхідній послідовності: індикація за активністю нітрифікуючих бактерій > індикація за показниками активності біохімічних процесів у ґрунті > фітоіндикація на онтогенетичному рівні > фітоіндикація за показниками біопродуктивності.