Смекни!
smekni.com

Біоценози міста Чернігова (стр. 7 из 11)

Таблиця 4.1Визначення розміру лісопаркової частини зеленої зони міста

Чисельність населення міста, тис. чол. Розмір лісопаркової частини зеленої зони, га/1000 чол.
Понад 500 до 1000 25
Понад 250 до 500 20
Понад 100 до 250 15
До 100 10

В лісостеповій і степовій рослинних зонах при лісистості 2% і нижче лісопаркову частину складає вся площа лісів зеленої зони міста. Ліси і інші зелені насадження, що входять в зелену зону міста, повинні бути відмежований природними рубежами або просіками зі встановленими граничними стовпами.

4.3 Охорона і використовування лісів зелених зон міст

Охорона і використовування лісів зелених зон міст повинна ґрунтуватися на комплексній системі лісокористування. Така система включає лісовідні, біотехнічні і протипожежні заходи, впорядкування території для забезпечення оздоровчих і середовищезахисних функцій лісу і організації відпочинку міського населення, а також передбачає обмеження побічного користування лісом. Виконання цих задач повинне забезпечувати:

• в лісопарковій частині — збереження і формування довговічних стійкостей і естетично привабливих насаджень, придатних для організації відпочинку населення;

• в лісогосподарській частині — формування високопродуктивних насаджень, сприяючих очищенню і оздоровленню повітряного басейну міста, створенню резерву для подальшого розширення лісопаркової частини міста, задоволенню потреб в деревині і продуктах побічного користування лісом.

Територіальна організація зелених зон міст передбачає:

• виділення місць відпочинку населення;

• виділення ділянок, що особливо охороняються, "зон спокою" для тварин, що забезпечують підтримку нормального функціонування лісних екосистем;

• розміщення зон розвитку лісогосподарської діяльності.

Заходи з лісоведення включають систему рубок і лісовідновлювальних робіт. Система рубок в лісах зелених зон передбачає:

• в лісопарковій частині — рубки, направлені на формування ландшафту, і санітарні рубки;

• в лісогосподарській частині — рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновлювальні рубки, рубки реконструкції малоцінних лісових насаджень і рубки, направлені на формування естетично-цінного ландшафту [15].

Вік насаджень лісогосподарської частини зелених зон міст, намічаних для лісовідновлювальної рубки, визначають з урахуванням стану насаджень, але не нижче за клас віку, встановлений для лісів першої групи.

Лісовідновлювальні роботи повинні проводитися на лісотипологічній основі з місцевих порід дерев з урахуванням ландшафтних особливостей території, по можливості відновлюючи корені насадження, як найстійкіші до рекреаційних навантажень, а також сприяючи природному лісовідновленню.

Поблизу промислових підприємств, що виділяють в атмосферу пил і шкідливі гази, створюються лісові культури з підвищеними газостійкістю і пиловловлюючими властивостями.

Ліси зелених зон міст забезпечуються також системою протипожежних заходів.

Біотехнічні заходи включають:

• фітопатологічний і ентомологічний захист лісу і профілактику атак шкідників і хвороб шляхом здійснення лісопатологічного нагляду і використовування засобів захисту лісу, безпечних для людини і тварин;

• збереження і регулювання чисельності тварин за допомогою системи щорічних обліків, заходів щодо охорони і регулювання чисельності, пристрої штучних кубел для птахів і рукокрилих, введення в деревостой плодово-ягідних дерев і чагарників створення системи "зон спокою", мікрозаповідників і мікрозаповідників для залучення господарсько-цінних організмів, підтримання високої надійності функціонування лісових екосистем.

Для регулювання чисельності тварин, що завдають шкоди лісовим насадженням, допускається їх відлякування, вилов і відстріл з дотриманням заходів безпеки відпочиваючих [20].

Сінокосіння допускається тільки на спеціально відведених ділянках. В лісах лісопаркової частини не допускаються такі побічні види лісокористування, як випас худоби, промислова заготівка лікарських трав, збір красиво квітучих рослин, деревних соків, грибів, ягід, плодів, горіхів, технічної сировини, а також охота.

РОЗДІЛ 5. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРЕВАЖАЮЧИХ ВИДІВ РОСЛИН МІСЬКОЇ ФЛОРИ

5.1 Видовий склад деревних рослин парку м. Чернігова

На території парків м. Чернігів зустрічається значна кількість видів деревних рослин, які належать в переважній більшості до представників таких родин: Соснові, Кипарисові (відділ Голонасінні); Розові, Цезальпінієві, Бобові, Рутові, Симарубові, Самшитові, Сумахові, Липові, Гіркокаштанові, Березові, Букові, Бігнонієві, Вербові, Маслинкові (відділ Покритонасінні) (табл. 5.1).

Таблиця 5.1Видовий склад деревних рослин міського парку

Відділ Родина Рід Вид
Голонасінні — Pinophyta Соснові— Pinaceae Link. Ялина — Picea Dietr. Ялина звичайна, європейська — Picea abies (L.) Karst.
Рід Сосна — Pinus L. Сосна звичайна — Pinus sylvestris L.
Кипарисові — Cupressaceae Neger. Туя — Thuja L. Туя західна — Thuja occidentalis L.
Відділ Покритонасінні — Magnoliophyta. Розові — Rosaceae Juss. Горобина — Sorbus L. Горобина звичайна — Sorbus aucuparia L
Черемха — Padus Mill. Черемха звичайна — Padus racemosa Gilib.
Черемха пізня — Padus serotina Agardb.
Цезальпінієві - Caesalpiniaceae Taub Гледичія — Gleditschia L. Гледичія триколючкова, звичайна — Gleditschia triacanthos L.
Бобові — Fabaceae Lindl Робінія — Robinia L. Робінія псевдоакація, біла акація — Robinia pseudoacacia L.
Липові — Tiliaceae Juss. Липа — Tilia L. Липа серцелиста, дрібнолиста — Tilia cordata Mill.
Клен — Acer L. Клен гостролистий — Acer platanoides L.
Клен ясенелистий — Acer negundo L.
Клен польовий — Acer campestre L.
Гіркокаштанові -Hippocastanaceae Гіркокаштан, каштан кінський — Aesculus L. Гіркокаштан звичайний, каштан кінський звичайний — Aesculus hippocastanum L.
Березові - Betulaceae S.F.Gray. Рід Граб — Carpinus L. Граб звичайний — Carpinus betulus L.
Береза повисла — Betula pendula Roth.
Букові — Fagaceae A.B.R. Дуб — Quercus L. Дуб звичайний, черешчатий — Quercus robur L.
Дуб червоний — Quercus rubra L.
Вербові — Salicaceae Ljndl. Верба — Salix L. Верба біла, срібляста — Salix alba L.
Тополя —Populus L. Тополя біла — Populus alba L.
Тополя тремтяча, осика — Populus tremula L.

5.2 Короткий опис переважаючих видів Чернігівського міського парку

Відділ Голонасінні — Pinophyta

Родина Соснові — Pinaceae Link.

Рід ялина — Picea Dietr.

Ялиназвичайна, європейська— Picea abies (L.) Karst.

Дерево до 50 м заввишки і до 1 м в діаметрі. Стовбур червоно-бурий або сірий. Крона конусоподібна, гостропірамідальна, гілки кільчасті із припіднятими кінцями, однак є міжкільчасті гілки. Хвоя чотиригранна, гостра, темно-зелена, блискуча, завдовжки до 2,5 см, живе 3-5 років.

Шишки видовжено-циліндричні, до 15 см завдовжки і до 4 см у діаметрі, добре виділяються на фоні крони. Недозрілі шишки світло-зелені, темно-фіолетові, дозрілі — світло-бурі, червонувато-бурі.

Досить поширена в Європі, доживає до 300 — 500 років. Тіньовитривала, морозостійка, відносно теплолюбна, вибаглива до родючості ґрунту, поселяється переважно на свіжих, глибоких супіщаних і суглинкових ґрунтах, вибаглива до вологості ґрунту і повітря, але не витримує перезволожених ґрунтів. Потерпає від забруднення повітря пилом, кіптявою, газами.

Рекомендується для створення поодиноких, групових, алейних посадок, живих огорож і високих формованих стін та масивів [6].

Рід Сосна — Pinus L.

Сосна звичайна— Pinus sylvestris L.

Дерево до 40 м заввишки і 70 — 90 см у діаметрі зі струнким стовбуром, вкритим грубою, темною, з тріщинами корою знизу і гладенькою золотисто-жовтою — у верхній частині. Крона у молодих дерев конічна, у старих — широка, округла або у вигляді парасольки. Хвоя зібрана в пучки по 2 шт., сіро-зелена, сиза або темно-зелена, завдовжки до 7 см, по краях зазубрена, живе 2 — 3 роки. Шишки поодинокі або зібрані по 2 — 3 шт., яйцеподібно-конусоподібні, видовжені або короткозагострені, до 7 см завдовжки і 2 — 3,5 см у діаметрі, дозрівають на другий рік.

Природно поширена майже по всій Європі до 70° північної широти та в Азії. На півдні України поширена у вигляді окремих острівців. У молодому віці росте швидко. До родючості ґрунтів не вибаглива. Може рости на сухих, вапнякових і заболочених ґрунтах, морозо-, посухо- і вітростійка. Міські умови витримує незадовільно, оскільки чутлива до забруднення повітря димом і газами, погано переносить ущільнення ґрунту. Доживає до 300—400 років.

Рекомендується для створення великих парків і лісопарків, поодиноких і групових посадок.

Родина Кипарисові — Cupressaceae Neger.

Рід Туя — ThujaL.

Туя західна— Thuja occidentalis L.

Дерево заввишки до 30 м з короткими гілками та пірамідальною кроною. Кора стовбура червонувата або сіро-коричнева, відокремлюється поздовжніми смужками, пагони сплющені, горизонтально розміщені, хвоя лускоподібна, оберненояйцеподібна, близько 4 мм завдовжки і 2 мм завширшки, на деревах зберігається 2 — 4 роки. Шишки видовжені, завдовжки 10 — 12 мм, на коротких черешках.