За даними інженерно-геологічних вишукувань, проведених в 1972-1989 роках Державним підприємством “Трест ГРИИ “ на території проектованої транспортної розв'язки, постійний обрій ґрунтових вод присвячений до насипних ґрунтів, болотним відкладенням, а також до позднеледниковым і післялдниковым пісків пилуватим, середньої крупності й гравійним ґрунтам. Поверхня вод зафіксована на глибині від 0,0 до 2,9 м з утворенням відкритого дзеркала води на знижених ділянках. Ґрунтові води мають гідрокарбонатно-калієво-натрієва сполука при мінералізації, що не перевищує 0,5 г/л. Вони неагресивні або мають слабкий ступінь агресивності стосовно бетонних і залізобетонних конструкцій [2].
Клімат даного району помірно-холодний, вологий, перехідний від морського до континентального. Провідної кліматообразуючим фактором є циркуляція повітряних мас. Найбільш характерний західний перенос, внаслідок якого тут протягом усього року переважають вітри, що надходять із Атлантики. Це обумовлює тривалу м'яку зиму й коротке прохолодне літо. Поряд із цим у значній мірі проявляється й вплив Арктики.
Північні вітри викликають різке й, у деяких випадках, тривале похолодання взимку. Зрідка на територію вторгається континентальне повітря, що приносить узимку мороз, а влітку жару.
У холодну пору року вітри найбільш стійкі по напрямку й найбільші по силі. Улітку вітри слабшають і стають менш стійкими по напрямку.
Найбільша швидкість спостерігається в зимовий час, улітку вона трохи нижче, а середньорічна - становить 4,6 м/с.
У цілому, клімат можна охарактеризувати в такий спосіб: тривала зима з більшою кількістю відлиг (у середньому триває 104 дня), коротке прохолодне літо (74 дня), затяжні осінь і весна.
У районі селища Горянська на ділянках будівництва автомагістралі й транспортної розв'язки переважають ґрунту підзолистого типу. По трасі КАД на території житлової забудови, під садами й городами ґрунту дерено-підзолисті, родючі, удобрені. На деяких ділянках, особливо на пустищах, ґрунту часто перезволожені, подзолисто-глеевые, місцями заболочені, по механічній сполуці суглинні. Що підстилають почвообразующими породами служать озерно-льодовикові суглинки й супеси.
Територія будівництва кільцевої транспортної розв'язки заболочена. Тут поширені подзолісто-глєєві й торф'яно-болотні ґрунти на бідних безкарбонатних породах глинах і суглинках або на за торфованих ґрунтах і плавунах. Будь-яке будівництво на таких ґрунтах вимагає особливих технологій: дренажних робіт, підсипання піску, гравію й т.п.
Площа від границі болота до Фінської затоки засипана потужним шаром піску.
Район передбачуваного будівництва транспортної розв'язки розташований у межах південної тайги. Характерні для тайги густі змішано-хвойні листяні ліси, що колись покривали всю територію, під впливом антропогенної діяльності повністю змінили свій характер. Корінна рослинність у районі збереглася тільки на заболочених ділянках, зокрема на площі будівництва і являє собою заросли багна, кассандри, подбала, пухівки, сфагнових мохів, осоки й інших вологолюбних рослин з рідким хирлявими сосонками, березами й вербовими кущами.
На території будівництва рідких, зникаючих і охоронюваних видів рослин немає.
Донедавна лісу й водойми регіону буяли різноманітними типово тайговими тваринами. Освоєння території Карельського перешийка поклало початок зміні тваринного миру. У лісах, що оточують район ст. Горянська, звичайними в цей час є ссавці: з хижаків - лиса, норка, тхір, видра; з копитних особливо розповсюджений лось, плямистий олень. Повсюдно живуть їжак, заєць-біляк, землерийки. Численні гризуни - білка, пацюк, миші. Багато птахів. Ліси й луги населяють дрозди, дятли, горобині, тетерев. На водоймах гніздяться качки, чайки, а під час сезонних перельотів зупиняються лебеді, гусаки, казарки, кулики, качки.
Різноманітна фауна рік і озер: звичайними є щука, плотва, лящ, окунь, йорж, минь, корюшка, салака.
На території будівництва рідких, зникаючих і охоронюваних видів тварин немає.
Рішенням міської Ради народних депутатів від 20.07.90 р. № 21, у безпосередній близькості від сел. Горянська утворений “ Юнтоловский заказник “, площею 2015 га. Заказник створений з метою збереження приморських ландшафтів північно-східної частини Фінської затоки, місць перебування рідких видів рослин; траси прольоту, гніздування й зупинок на прольоті рідких видів птахів; нерестовищ риб. Природний комплекс заказника має досить високу здатність до самовідновлення. Будь-яке будівництво поблизу його території небажано. Однак транспортна розв'язка перебуває на значному видаленні від заказника (близько 10 км).
2. Вплив транспортної розв'язки на навколишнє середовище
У ході підготовки дипломної роботи для визначення вихідного стану ґрунтів був проведений хімічний аналіз і радіаційний контроль, виконані спеціалізованою акредитованою фірмою - « Пкти-Стройтрест».
У таблиці 2 представлені результати хімічного аналізу ґрунту, що відводиться під будівництво транспортної розв'язки (протокол № 215 від 6.12.99).
Отримано наступний санітарно-епідеміологічний висновок:
«У Центрі Госсанэпиднадзора в Санкт-Петербурзі були розглянуті результати дослідження 5-ти об'єднаних проб ґрунту, відібраної на території, що відводиться під будівництво транспортної розв'язки за адресою: Спб, селище Горянська, S=4,0 га (протокол № 215 результатів хімічного аналізу від 6 грудня 1999 року).
Відповідно до протоколу випробувань концентрації нафтопродуктів, свинцю, цинку, міді, кадмію, марганцю, кобальту, ртуті, хрому й нікелю в дослідженому ґрунті не перевищують ПДК для будь-яких типів ґрунтів селитебних територій.
Сумарний показник забруднення (Zc) менше 16, що відповідає припустимій категорії забруднення ґрунту. (Показник Zc визначається в такий спосіб: Zc=
Kci, де Ксi – коефіцієнт концентрації i-го хімічної речовини, що визначається віднесенням його реального змісту в ґрунті (З) до фонового (Сф): Кс=З/Сф.)Додаткових заходів щодо рекультивації ґрунту не потрібно».
Відповідно до протоколу радіаційного обстеження (№ 99-ПКТИ від 30.11.99): потужність еквівалентної дози дорівнює 0,10 - 0,14 мкзв/ч. На обстеженій території поверхневих радіоактивних забруднень не виявлено.
Отримано наступний санітарно-епідеміологічний висновок:
«За результатами радіаційного обстеження території, що відводиться під будівництво транспортної розв'язки (S=4 га), за адресою: Спб, сел. Горянська, радіаційних аномалій і поверхневих радіоактивних забруднень не виявлено. Потужність еквівалентної дози гамма-випромінювання відповідає вимогам «Норм радіаційної безпеки» (НРБ-96). (Протокол № 99-ПКТИ від 30.11.99).
По радіаційному факторі використання зазначеної території заперечень не зустрічає».
Свинець осідає на пришляховій смузі при роботі двигунів, заправлених етілірованним бензином. Уважається, що близько 20% загальної кількості свинцю розноситься з газами у вигляді аерозолів, 80% випадає у вигляді твердих часток розміром до 25 напівтемних і водо-розчинних сполук на землю. Небезпека таких викидів полягає в тім, що свинець накопичується в ґрунті на глибині орного шару або на глибині фільтрації води атмосферних опадів. Далі нагромадження свинцю може відбуватися при передачі його по трофічних ланцюгах, що може являти загрозу стану екосистем, а також здоров'ю людини при споживанні продуктів харчування.
Гранично припустима концентрація сполук свинцю в ґрунті по загально санітарному показнику становить 32 мг/кг.
У найбільших містах Росії, у тому числі в Санкт-Петербурзі, а також у Ленінградській області, заборонене застосування етілірованного бензину. У принципі це дозволяє не виконувати спеціальних розрахункових оцінок. Однак, варто враховувати можливість використання етілірованного бензину транзитним транспортом. Як відомо, у цей час у країні виробляється не більше 40% етілірованних бензинів. З огляду на ці обставини, далі для розрахунків приймається експертна оцінка, відповідно до якої на розглянутій ділянці частка автомобілів, що використовують етілірованний бензин, не перевищує величини 10%. Таке припущення підкріплюється й іншими обставинами. Так, останнім часом спостерігається стійка тенденція подальшого зниження виробництва етилірованого бензину. Крім того, слід зазначити, що зміною №5 у ДЕРЖСТАНДАРТ 2048-77 виключені виробництво й продаж етилірованого бензину АИ - 93 (зміст свинцю 0,37 г(л) і уведений не етілірованний бензин із припустимим змістом свинцю менш 0,013 г/л. Про цілком благополучний стан справ свідчать і прямі виміри концентрацій свинцю в ґрунті, проведені в районі будівництва. Як зазначено в розділі 2, концентрації свинцю в ґрунті не перевищують гранично припустимих.
При виконанні справжньої оцінки враховувалося, що прогнозний період нагромадження свинцю в ґрунті становить 20 років. У той же час, можна думати, що в перспективі частка використання этилированного бензину на автомобільному транспорті буде неухильно знижуватися, і тому отримані оцінки будуть завищеними, даючи погрішність у безпечну сторону.
Розрахунок викидів свинцю і його сполук проведений за методикою, запропонованої в [1].
Потужність емісії свинцю при даній середньодобовій інтенсивності руху автомобілів визначається формулою [1]:
Рэ =Кп×До×mp×Кт×S(Gi×Pi×Ni) (1)
де Pэ – виміряється в мг/м у добу,
Кп= 0,74 – коефіцієнт перерахування одиниць виміру,
mp– коефіцієнт, що враховує дорожні й автотранспортні умови, приймається за графіком на мал. 4.2.1. «Рекомендацій...» [1] в залежності від швидкості руху, у нашім випадку для розрахункової