Смекни!
smekni.com

Розвиток недержавних пенсійних фондів в Україні (стр. 4 из 10)

Вкладниками професійного фонду можуть бути професійні об’єднання,роботодавці та фізичні особи, визначені відповідно до статуту такого фонду.

Відкриті НПФ можуть створюватися будь-якими юридичними особами,незалежно від прибутковості підприємств. Заснування відкритих НПФ забороненоюридичним особам, діяльність яких фінансується за рахунок державного чимісцевих бюджетів.Учасниками відкритого фонду можуть бути будь-які фізичні особинезалежно від місця та характеру їх роботи. Причому, учасники можутьзалишатися у такому фонді також і після припинення сплати внесків на їхкористь.

Вкладниками відкритого НПФ можуть бути сам учасник, його подружжя,діти, батьки або роботодавець учасника.Юридична особа може створити лише один корпоративний чи одинпрофесійний НПФ. Така юридична особа може бути засновником одного абобільше відкритих пенсійних фондів.

НПФ для виконання своїх функцій використовує послуги інших юридичних осіб – адміністратора, компанії з управління активами (КУА) і банка-зберігача. Рада фонду вибирає такі компанії, укладає з ними договори про обслуговуванняфонду і контролює їх роботу.Вкладники перераховують пенсійні внески на рахунок НПФ, відкритий узберігачі. Адміністратор НПФ обліковує інформацію про суми внесків таінвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників. КУАпримножує кошти, що надходять, шляхом їх інвестування в акції, облігації та іншіінвестиційні продукти. Але КУА не має прямого доступу до пенсійних коштів.

Усі операції з пенсійними коштами здійснюються через зберігач, який після перевірки відповідності вимогам з інвестування перераховує гроші на придбання різних фінансових інструментів. Інвестиційний дохід, за вирахуванням адміністративних витрат наобслуговування фонду, розподіляється між учасниками та обліковується нарахунку кожного учасника. Отриманий дохід повторно інвестується, в результатічого кошти НПФ зростають за принципом складного відсотка.

Така структура НПФ була передбачена з метою недопущення втратипенсійних накопичень і забезпечення "прозорості" діяльності фондів. НПФюридично відокремлений від засновників, роботодавців - вкладників і компаній,які надають послуги. Тому навіть у разі банкрутства або ліквідації будь-якої з цихкомпаній, в тому числі й зберігача, пенсійні кошти не будуть втрачені.

Пенсійні схеми корпоративного та професійного пенсійних фондів погоджуються з представниками трудових колективів відповідних юридичних осіб-роботодавців, і до колективних договорів вносяться відповідні зміни.

Пенсійна схема

Пенсійна схема – це документ НПФ, який визначає умови недержавногопенсійного забезпечення учасників фонду, зокрема стосовно сплати внесків та якіпенсійні виплати можна отримати. Фонд може використовувати одну чи кілька пенсійних схем, наприклад:

окремо для вкладників – юридичних осіб і вкладників – фізичних осіб; залежно від періодичності сплати пенсійних внесків (щомісячно, щоквартально, один раз на рік тощо).

Усі українські недержавні пенсійні фонди можуть використовувати пенсійні схеми з визначеними внесками, за якими розмір внесків визначають у договірному порядку, але не обіцяють ні певного розміру майбутніх пенсій, ні певного відсотка дохідності по внесках. За усіма пенсійними схемами данногофонду буде однакова дохідність, що визначається за результатами інвестування. Однак договір фонду з КУА може передбачати, щоб дохідність була не нижче офіційного індексу інфляції, з метою захисту пенсійних коштів від знецінення. Зобов’язання роботодавців припиняються з завершенням сплати внесків, і їм не доведеться додатково фінансувати майбутні пенсії своїх працівників у тому випадку, якщо наприклад, відповідний НПФ отримає невисокий інвестиційний дохід.

Пенсійні внески

Пенсійні внески до НПФ сплачуються у порядку та розмірах, встановленихпенсійним контрактом. Пенсійні фонди дозволяють гнучко враховувати фінансовіможливості вкладників, оскільки можна змінювати розміри та періодичністьсплати внесків відповідно до умов обраних пенсійних схем, а також за певнихумов тимчасово або повністю припиняти їх сплату.

Мінімальний розмір пенсійних внесків може встановити рада НПФ – нарівні не вище 10% мінімальної зарплати у розрахунку на місяць. Максимальний розмір внесків не обмежується, але, як правило, неперевищує межі податкових пільг. Так, підприємство, яке сплачує пенсійні внескина недержавне пенсійне забезпечення найманого працівника, може відносити навалові витрати суми таких внесків у розмірі до 15% зарплати працівника за рік,але не більше граничної суми податкової соціальної пільги, тобто сумипрожиткового мінімуму для працездатних осіб, помноженої на 1,4. Крім того, пенсійні внески не включаються до фонду оплатипраці, тобто на них не здійснюються обов'язкові соціальні нарахування.

Крім роботодавця, працівники також можуть добровільно сплачувати внескиза власний рахунок до НПФ будь-якого виду. Для їх заохочення сплату внесківдоцільно організувати через бухгалтерію підприємства, і в роздруківках прозаробітну плату зазначати суми внесків, сплачені за рахунок підприємства ісамого працівника. У зазначених вище межах працівникам надаються пільги ізсплати податку з доходів фізичних осіб.

До корпоративного НПФ роботодавці - засновники та платники зобов'язаніплатити внески за всіх своїх працівників. Вони можуть тимчасово припинятисплату внесків на строк до одного року. Розміри внесків роботодавців докорпоративного фонду встановлюються у відсотках відносно суми зарплатипрацівників і можуть бути визначені як:

• однаковий відсоток на користь всіх працівників; або

• відсотки, диференційовані за прогресивною шкалою залежно від:

1) віку,

2) стажу роботи працівників на даному підприємстві,

3) віку та стажу одночасно (комбінований варіант перших двох варіантів),

– із встановленням для кожної визначеної роботодавцем групипрацівників однакового відсотка відрахувань відносно суми їх зарплати.

Однак ставки внесків до корпоративного НПФ не можуть залежати від посади чи інших критеріїв.Зазначені способи встановлення розмірів внесків не призведуть дозрівнялівки, оскільки розміри внесків розраховуються від суми зарплати кожного працівника, а не загального фонду оплати праці. За допомогою диференційованого підходу до визначення внесків роботодавці можуть підвищити ефективність кадрової політики.

Сплата внесків до професійного НПФ для його засновників не є обов'язковою, але у разі прийняття ними рішення про сплату внесків діють принципи, аналогічні корпоративному НПФ.

Розмір пенсійних внесків до корпоративного або професійного НПФ, що сплачуються за кошти засновників цих фондів та роботодавців - платників, може визначатися у колективному договорі.

При участі у відкритому НПФ роботодавці можуть самостійно вирішувати, за яких працівників сплачувати внески і в якому розмірі, коли починати і припиняти сплату таких внесків.

Пенсійні виплати

Додаткову недержавну пенсію можна одержувати поряд з державною. Розмір пенсії з НПФ не залежить від трудового стажу, на відміну від державної пенсії, а залежить від суми коштів учасника, накопичених в НПФ. Пенсійні накопичення учасника НПФ формуються за рахунок пенсійних внесків та доходу від їх інвестування за вирахуванням адміністративних витрат на обслуговування фонду. Чим нижче адміністративні витрати, тим більшою буде сума накопичень. Але у будь-якому разі оплата послуг обслуговуючих компаній не може перевищувати встановлених граничних розмірів.

Частка інвестиційного доходу, що додається до суми внесків, значною мірою залежить від тривалості участі в НПФ – чим раніше стати учасником фонду, тим більшу суму пенсійних коштів можна накопичити. При цьому в НПФ можна робити порівняно невеликі періодичні внески.

НПФ може виплачувати пенсію на визначений строк, а також одноразову виплату у передбачених випадках. Крім того, учасник, досягнувши пенсійного віку, може перерахувати пенсійні кошти з НПФ до страхової організації і отримувати довічну пенсію. Учасник НПФ самостійно визначає свій пенсійний вік та строк виплати пенсії. Пенсійний вік може бути меншим або більшим від загального пенсійного віку для державної пенсії, але не більш ніж на 10 років, тобто для жінок – це 45-65 років, а для чоловіків – 50-70 років.

Строк виплати пенсії на визначений строк може становити 10 або більше років, і при розрахунку пенсії сума накопичених пенсійних коштів розподіляється на весь строк.

2.2 Динаміка розвитку недержавного пенсійного забезпечення

Протягом ІІ кварталу 2009 року в Державному реєстрі фінансових установ кількість недержавних пенсійних фондів зменшилася на 1, кількість адміністраторів, що мають ліцензію на здійснення діяльності з адміністрування НПФ, збільшилась на 2.

Основні показники діяльності НПФ та темпи їх приросту наведені в таблиці. 2.1.

Таблиця 2.1

Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів

Недержавні пенсійні фонди 2006 2007 2008 1 квартал 2009 2 квартал 2009 Темпи приросту, %
2 квартал 2009/1 квартал 2009
1 2 3 4 5 6 7
Загальна кілкість укладених пенсійних контрактів (тис.шт.) 41,50 55,90 62,30 61,90 62,20 0,50
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами (тис.осіб) 193,30 278,70 482,50 488,80 492,20 0,70
Загальни активи НПФ (млн.грн.) 137,00 281,00 612,20 660,70 734,00 11,10
Пенсійні внески (млн.грн.), у т.ч. 119,70 234,40 582,90 628,40 669,70 6,60
- від фізичних осіб 5,30 14,00 26,00 27,30 28,70 5,10
- від юридичних осіб 108,20 220,40 556,80 601,00 640,90 6,60
- від фізичних осіб-підприємців 0,02 0,04 0,10 0,10 0,10 0,00
Пенсійні виплати (млн.грн.) 4,00 9,10 27,30 40,10 52,90 31,90
Кількість осіб, що отримали/отримують пенсійні виплати (тис.осіб) 3,90 5,50 10,90 13,20 16,80 27,30
Сума інвестиційного доходу (млн.грн.) 23,40 68,10 86,80 106,00 153,10 44,40
Сума витрат що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (млн.грн.) 6,10 16,60 31,60 35,30 39,20 11,00

Станом на 30.06.09 адміністраторами недержавних пенсійних фондів булоукладено 62 154 пенсійні контракти з 48 483 вкладниками, з яких 2 293вкладники, або 4,73%, – юридичні особи, а 46 189 вкладників, або 95,27%, –фізичні особи.