- діяльність у сфері НПЗ мають право здійснювати тільки суб’єкти, працівники яких мають відповідну кваліфікацію й отримали кваліфікаційне свідоцтво.
Державний нагляд та контроль у сферінедержавного пенсійного забезпечення:
1) за діяльністю недержавних пенсійнихфондів, страхових організацій та банківськихустанов здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;
2) за діяльністю осіб, що здійснюютьуправління активами недержавних пенсійнихфондів, та зберігачів здійснює Державна комісія із цінних паперів та фондового ринку;
3) контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції усфері недержавного пенсійного забезпеченняздійснює Антимонопольний комітет України.
4) контроль за діяльністю зберігачівНПФ, банківських установ, що відкриваютьпенсійні депозитні рахунки, здійснює Національний банк України.
У квітні 2003 р. була створена Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом у сфері регулювання ринків фінансових послуг, перед яким поставлені основні завдання, що полягають у проведенні єдиної та ефективної політики у сфері надання фінансових послуг, розробленні та реалізації стратегії розвитку ринків фінансових послуг, здійсненні державного нагляду за наданням фінансових послуг та додержанні законодавства у цій сфері.
Відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, який набув чинності 1 січня 2004 р., державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, а саме за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій та банківських установ здійснює Держфінпослуг. Як орган державного нагляду та контролю в цій сфері, Держфінпослуг оприлюднює перелік юридичних осіб, які здійснюють діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, здійснює обмін інформацією, яка є необхідною для державного нагляду та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення з відповідними державними органами, зокрема, з Державною комісією із цінних паперів та фондового ринку.
До основних напрямів регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення належить реєстрація недержавних пенсійних фондів (з видачею їм відповідного свідоцтва), ліцензування юридичних осіб, що будуть надавати послуги з адміністрування пенсійних фондів, аналіз ефективності діяльності всіх суб’єктів системи недержавного пенсійного забезпечення. Відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, нормативно-правових актів Держфінпослуг та згідно з планом перевірок фінансових установ, з урахуванням їх специфіки, Держфінпослуг проводить роботу з інвентаризації установ та здійснення ними фінансового моніторингу.
Для подальшого формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення необхідно вдосконалити законодавство, яке регулює діяльність акціонерних товариств, з метою захисту прав акціонерів та підвищення рівня корпоративного управління; удосконалити законодавство з питань недержавного пенсійного забезпечення в частині надійності зберігання та нагромадження пенсійних внесків, захисту їх від ризику. Також необхідно опрацювати питання звільнення від оподаткування податком на додану вартість послуг з адміністрування недержавних пенсійних фондів та оподаткування виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення і внести пропозиції з удосконалення податкового законодавства; здійснювати емісії цільових середньо- та довгострокових облігацій внутрішньої цільової державної позики, забезпечивши інвестиційну привабливість зазначеного інструменту для формування активів пенсійних фондів.
Світова практика показує необхідністьвиокремлювати два концептуальні підходидо регулювання державою розвитку та функціонування системи НПЗ. Так, у країнах зринковою економікою домінує постійнийпроцес саморегуляції ринку, тому державнерегулювання в таких країнах зводиться домінімуму. Що стосується України, то на сьогодні державне регулювання й державні наглядові функції мають бути зосереджені настворенні та дотриманні правових основ длязахисту інтересів споживачів фінансовихпослуг і розвитку конкурентоспроможногоринку фінансових послуг в Україні.
РОЗДІЛ 2. Аналіз функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні
2.1 Основні принципи діяльності та особливості функціонування НПФ
недержавний пенсійний фонд соціальний
Організаційна структура пенсійного фонду відрізняється від решти фінансово-кредитних установ і не передбачає акціонерної чи корпоративної форми власності. Як уже зазначалося, їх засновують приватні корпорації, які фактично є їхніми власниками. У разі, коли пенсійний фонд передають в управління до траст-відділів комерційних банків або страхових компаній, він має назву незастрахований. На практиці саме незастраховані фонди є найпотужнішими інвесторами. У разі, якщо корпорація укладає угоду зі страховою компанією, згідно з якою остання отримуватиме пенсійні внески й забезпечуватиме в подальшому виплати пенсій, пенсійний фонд є застрахованим.
Пасиви пенсійних фондів формуються за рахунок відрахувань корпорацій, підприємств і внесків працівників. Робітники й службовці здійснюють відрахування із заробітної плати і отримують пенсії при досягненні пенсійного віку. Таким чином, пенсійні фонди мають у своєму розпорядженні грошові ресурси довготермінового характеру і здійснюють фінансування економіки й держави шляхом вкладень у державні й приватні цінні папери. Майже 80 % активів пенсійних фондів становлять акції та облігації приватних підприємств, при цьому майже 30 % активів — це прості акції, що дає змогу пенсійним фондам активно впливати на політику корпорацій.
Поряд із приватними інтенсивно розвиваються державні пенсійні фонди, які створюються переважно на рівні центрального уряду й місцевих органів влади. Грошові ресурси цих фондів формуються за рахунок коштів бюджетів різних рівнів і внесків працівників. Активні операції цих фондів здебільшого спрямовані в державні цінні папери, що вможливлює фінансування державного боргу, та в невеликій кількості — в цінні папери корпорацій пенсійних фондів.
НПФ створюється, провадить діяльність і ліквідується згідно з Законом
України "Про недержавне пенсійне забезпечення". НПФ має статус неприбутковоїустанови, тобто не має на меті одержання прибутку для його подальшогорозподілу між засновниками фонду.
Весь отриманий фондом інвестиційний дохідрозподіляється тільки між його учасниками.Пенсійні внески стають власністю учасника фонду одразу після їхзарахування на рахунок в НПФ, незалежно від того, хто їх платив – сам учасник,його роботодавець або родичі. Пенсійні кошти не можуть бути вилучені з фондуіншими особами або перерозподілені між іншими учасниками фонду.
УчасникНПФ має право розпоряджатися своїми пенсійними коштами згідно ззаконодавством, тобто протягом періоду накопичення – переводити до іншогоНПФ, а за певних підстав – отримувати у вигляді пенсійних виплат.
Пенсійнікошти учасника можуть успадковуватись його спадкоємцями.НПФ не може бути проголошений банкрутом та ліквідований зазаконодавством про банкрутство. Ліквідація НПФ може бути проведена заспеціальною процедурою під контролем Державної комісії з регулювання ринківфінансових послуг України. При цьому пенсійні накопичення громадянпереводяться за вибором учасників до інших НПФ, страхових організацій абобанківських установ, які надають послуги з недержавного пенсійногозабезпечення.
НПФ можуть бути трьох видів залежно від складу їх засновників та учасників: корпоративні, професійні та відкриті. У назві кожного фондузазначається його вид.
Корпоративний НПФ створюється юридичною особою-роботодавцем абокількома юридичними особами-роботодавцями для своїх працівників.Роботодавці - платники можуть приєднатися до діючого корпоративного фонду,підписавши договір про участь з радою корпоративного НПФ, що простіше ішвидше, ніж створення нового фонду.Підприємства, які планують створити корпоративний фонд (або статироботодавцями - платниками), повинні працювати беззбитково протягом неменше одного року до створення фонду (або до приєднання до фонду). Вимогащодо фінансової спроможності пов’язана із зобов'язанням роботодавцівсплачувати внески до корпоративного НПФ за всіх своїх працівників.
Водночас тільки для засновників корпоративного НПФ передбаченоможливість використовувати активи такого фонду для інвестування у своюдіяльність – дозволено інвестувати в цінні папери таких засновників до 5% відактивів НПФ (до 10% протягом перших 5 років після створення фонду), за умовиїх відповідності вимогам законодавства.
Щодо інших підприємств (зокрема, платників корпоративного НПФ, вкладників професійного чи відкритого фондів) – дозволено інвестувати до 5% пенсійних активів певного НПФ в цінні папери одного емітента, якщо вони відповідають законодавству. Учасниками корпоративного НПФ можуть бути тільки наймані працівникипідприємств, які є роботодавцями-засновниками або платниками такого фонду.Тому у разі виходу відповідного роботодавця із складу засновників чи розірваннядоговору про участь у корпоративному НПФ, або при звільненні працівника,такий учасник фонду повинен вийти з корпоративного фонду і перевести своїнакопичення до іншого НПФ.
Вкладниками корпоративного фонду також можуть бути працівникироботодавців - засновників та платників.
Професійні НПФ можуть створювати об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи професійні спілки, чи фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять). Учасниками такого фонду можуть стати тільки люди, у яких ознаки їхпрофесійної діяльності співпадають з ознаками, визначеними в статуті фонду(наприклад, працівники металургійної галузі). Перевагою учасників професійногофонду є те, що вони можуть залишатися в професійному фонді при зміні місцяроботи, якщо працюватимуть у тій же галузі, не змінюючи професії.