Швидкість прямої реакції відповідно до закону діючих мас визначається рівнянням:
Швидкість зворотної реакції може бути визначена з рівняння:
У момент рівноваги і
Звідки K2 [A]m[B]n
Співвідношення двох постійних величин К /К є постійною і можна записати:
[C]p[D]q
K [A]m[B]nде [ рівноважні концентрації речовин, що беруть участь в хімічній
реакції, моль/л;
–стехіометричні коефіцієнти у рівнянні реакції.
Величина К називається константою хімічної рівноваги; вона залежить від температури, природи реагуючих речовин і продуктів реакції, та не залежить від їх концентрацій. Отже хімічна рівновага в оборотних реакціях настає тоді, коли відношення добутку концентрацій утворених продуктів до добутку концентрацій вхідних речовин у відповідних ступенях стають рівними деякій постійній величині. А тепер більш докладніше:
Реакції, як ви знаєте, не завжди доходять до кінця. Продукти реакції можуть реагувати між собою з утворенням вхідних речовин.
СО + Н
СО + Н ОПри цьому йде зворотній процес.
Реакції, які при даних умовах одноразово проходять у двох взаємно протилежних напрямках називаються зворотними. Вони не доходять до кінця.
Розглянемо як протікають зворотні реакції. Наприклад,
2Н + О
2Н О (г)Згідно закону діючих мас, швидкість прямої і зворотної реакцій рівні між собою.
Швидкість прямої реакції із часом зменшується, тому що концентрація Н і О теж зменшується.
По мірі протікання прямої реакції концентрація Н О збільшується, а значить і швидкість зворотної реакції збільшується.
На кінець, наступає мить, коли швидкості зрівноважуються.
Становище зворотного процесу, при якому швидкість прямої і зворотної реакції рівні називається хімічною рівновагою.
Значить , або
Перенесемо константи швидкості в одну сторону рівності, а вираження концентрацій – в другу, отримаємо:
K1 K1[H 2 ]2[O 2 ]
K P K2 K 2 [H 2O]2Відношення двох констант прямої і зворотної реакцій називається константою рівноваги Кр.
Кр – не залежить від концентрації, а залежить від температури.
Якщо встановилася рівновага, то це не значить, що реакції зупинилися, вони почали йти в одному і другому напрямку з однаковою швидкістю.
Хімічна рівновага при незмінних умовах може зберігатися довгий час.Але змінюючи зовнішні умови, в яких система була у стані рівноваги, ми зможемо змістити і рівновагу.
Напрямок зрушування хімічної рівноваги може бути визначений
Зміщення хімічної рівноваги.
Змінюючи концентрацію, температуру або тиск, ми можемо змістити рівновагу в той чи другий бік.
У якому напрямку буде зміщення рівноваги дає принцип ле Шательє (1884 р.)
Коли порушити хоча б одну з умов обумовлених становищем рівноваги (концентрацію, температуру, тиск), то ця зміна викликає зміщення рівноваги у напрямку тієї реакції, яка протидіє вносимої зміні.
Наприклад, проходить реакція:
↔ Δ кДж/моль
Коли змінити умови так, щоб збільшилась концентрація початкових (вхідних) речовин, то зміщення рівноваги буде йти в сторону продуктів реакції і навпаки.
При збільшенні температури зміщення рівноваги наступає в сторону ендотермічної реакції, коли реакція була екзотермічна і навпаки.
При збільшенні тиску рівновага зміщується в бік найменшого числа молекул або найменшого об єму і навпаки.
А тепер, куди буде зміщуватися рівновага у цій реакції при збільшенні тиску?
↔
Нікуди, бо не змінюється число молекул)
До цього ми розглядали звичайні реакції, але існують так звані ланцюгові реакції, у яких активація однієї частинки призводить до утворення декількох частинок. Наприклад, суміш водню з хлором при звичайних умовах майже не реагує. Але при попадані сонячного світла може відбутися вибух.
Н
В цьому випадку йде активація молекул Н і , утворюється атоми (зародження ланцюга)
Н 2Н;
Схема ланцюгової реакції
Кожний атом Н чи може реагувати з молекулами чи Н
Н + ріст ланцюга
(ріст ланцюга)
Ланцюгову реакцію можна зупинити, коли буде проходити зіткнення атомів:
Н + Н (обривання ланцюга)„
Як приклад практичного застосування цих реакцій є атомні електростанції та реактори, де швидкість розпаду радіоактивних елементів регулюється або С (графітовими стрижнем). Щоб не пройшов вибух бензину у двигунах внутрішнього згоряння, додають (тетраетилсвинець) або (пентакарбоніл заліза). В цьому разі утворюються тверді оксиди і , які стримують вибух суміші.
План
Класифікація розчинів.
Теорія Д.І. Менделєєва і Арреніуса.
Процес розчинення, енергія процесу.
Способи вираження концентрацій розчинів.
Розчинність твердих речовин, рідин і газів.
Закон Генрі.
Закон Дальтона.
Розчинами називається гомогенні системи, які складаються із 2-х або декількох компонентів, де частки однієї речовини рівномірно розподілені між частками другої.
Речовина або середовище в якому розподіляється друга речовина називається дисперсним середовищем, а розподілена речовина називається дисперсною фазою.
Речовини, що входять до системи, але можуть бути з неї виділені й існувати поза системою, називають компонентами.
В хімії дисперсним середовищем прийнята дистильована вода. В залежності від агрегатного стану можуть бути слідуючи типи розчинів:
Рідині | тверді | газоподібні |
Р – Р | Т – Т | Г – Г |
Т – Р | Р – Т | Т – Г |
Г – Р | Г – Т | Р – Г |
Де Р – рідина; Т – тверда речовина; Г - газ.
Наприклад, це спирт вода, ацетон вода; це цементний розчин, вапняний розчин.
це – газована вода, лимонад;
це однорідні сплави (бронза мідь – олово, латунь мідь – цинк, сплави золота,
срібла); це кристалогідрати: (
це повітря в активованому вугіллі, у вапняних породах; це повітря; це дим, пильні бурі; це туман.
По величині частинок розчини бувають:
Істинні – величина частинок < 1н/м (мілімікрон) . Наприклад, розчин хлориду натрію, цукру у воді.
2. Колоїдні
від 1 до 100 н/м „ –Наприклад, колоїдні розчини срібла, кров, канцелярський клей.
3. Зависі –––– –––– від 100 і більше н/м „
Зависі в свою чергу діляться на суспензії та емульсії.
Суспензії – завись твердої речовини в рідині. Наприклад, цементний розчин, вапняний розчин.
Емульсії - завись рідини в рідині. Масло в воді.
Існують дві теорії розчинів:
Теорія Д.І. Менделєєва, яка заключається в тому , що розчинна речовина взаємодіє з розчинником. Ця теорія ще називається хімічна, гідратна, сольватна.
↔
Теорія Арреніуса, яка доказує що розчинник являється індиферентним по
відношенню до речовин, тобто не реагує з речовиною. Цемент, крейда, вапно.
І та і друга заслуговують уваги.
Що в такому разі представляють розчини: фізичну суміш чи хімічну сполуку? Виявляється вони одночасно являються і тими і другими.
сполуки | суміші |
1. Підчиняються закону постійного складу. | 1. Склад змінюється в широких межах. |
2. Закону еквівалентів. | 2.Змішуються в любих кількостях. |
3. Отримана речовина завжди однорідна. | 3. Неоднорідні. |
4. При їх утворені виділяється чи поглинається енергія. | 4. Енергія може не змінюватися. |
5. Міняється колір. | 5. Змішуються кольори. |
1. Істинні розчини утворюються самовільно (спонтанно) при простому зіткненню рідини і речовини.
2. Між рідиною і речовиною може пройти реакція
→ ↑
→
3. Істинні розчини стійки.
4. Істинні розчини однорідні.
5. При розчиненні часто об„єм зменшується.
Спирт – вода
50 мл + 50 мл = 9 мл
Розглянемо процес розчинення.
Для того, щоб перевести кристалічну речовину в розчин, треба затратити роботу по подоланню сил, які з„єднують молекули в кристал, тобто затратити енергію, щоб зруйнувати кристалічну решітку. У цьому разі необхідно щоб розчинник мав взаємодію з молекулами кристалу. Тобто: