Смекни!
smekni.com

Ароматичні вуглеводні сполуки (стр. 5 из 5)

CH3COCl

––––––––––––> + HCl

AlCl3 1–Ацетонафтон

Сульфування нафталіну залежно від температури може давати різні продукти, один з яких здатний ізомеризуватися в інший за певних умов:


HO–SO3H, 80оC

––––––––––> +H2O

Нафталін–1–сульфонова кислота

HO–SO3H, 160оC

––––––––––>

Нафталін–2–сульфонова кислота

Якщо нафталін вже містить один замісник, то орієнтація вступу другого замісника підлягає певним правилам, схематично які можна зобразити так:

І роду І роду


ІІ роду ІІ роду

Реакції, що супроводжуються порушенням ароматичності, для нафталіну проходять легше, ніж для бензену. Він може відновлюватися навіть воднем у момент виділення, наприклад, внаслідок взаємодії Na із спиртом.

Окиснюється нафталін також значно легше порівняно з бензеном і може давати різні продукти залежно від умов

У заміщених похідних нафталіну окисненню піддається кільце з підвищеною електронною густиною:


І роду [O]

––––––––––-.

Фталева кислота

ІІ роду

[O]

––––––––-

Заміщена фталева кислота

Антрацен і фенантрен характеризуються ще більшою реакційною здатністю, ніж нафталін. У реакціях SE переважно утворюються продукти заміщення у положенні 9:

Br2

––––––- + HBr,

FeBr3

Антрацен 9-Бромантрацен


+ Br2 –––- + HBr.

Фенантрен 9-Бромфенантрен

Нітрування, алкілування, ацилювання триядерних конденсованих аренів також проходить в положенні 9, а сульфування – залежно від концентрації H2SO4 може давати a,a¢(1,8)- чи b,b¢(2,6)-продукти:


HO-SO3H (розв.)

––––––––––––- + H2O,

Aнтрацен-2.6-дисульфонова кислота

HO-SO3H (конц.)

–––––––––––––- + H2O.

Антрацен-1,8-дисульфонова кислота

Ці поліарени легко відновлюються до дигідропохідних і легко окиснюються до відповідних хінонів. Наприклад, антрацен при відновленні воднем (Na+C2H5OH) дає 9,10-дигідроантрацен, а при окисненні хромовою сумішшю – антрахінон-9,10. Аналогічні продукти утворює і фінанентрен.

Антрахінон і фенантренхінон є сировиною для добування багатьох барвників (алізарину, індатренового синього та ін.) та лікарських препаратів.

ОДЕРЖАННЯ АРЕНІВ

Більшість аренів мають важливе практичне значення, тому їх виробляють у великій кількості багатьма способами.

1 Фракційне розділення кам¢яновугільної смоли. Із 1т вугілля внаслідок коксування одержують близько 55кг кам¢яновугільної смоли, з якої виділяють приблизно 0,9кг бензену, 2,3кг нафталіну, 200г толуолу, 45г ксилолів, а також невеликі кількості a- і b-метилнафталінів, антрацену, фенантрену, дифенілу. Оскільки коксування вугілля – це багатотоннажне виробництво, виділення аренів із смоли досягає великих об¢ємів.

2 Ароматизація насичених вуглеводнів нафти, під час якої проходять процеси циклізації, дегідрування, ізомеризації:

Дегідрування шестичленних циклоалканів проводять при каталітичному риформінгу – нагріванні нафтових фракцій до 5000С під тиском 17-50 Атм на алюмокобальтовому чи паладійплатиновому каталізаторі:

tо, P, kat

––––––––- + 3H2.

3 Тримеризація алкінів – реакція Зелінського-Казанського:

650оC

3СНºСН ––––––––––––-,

Cакт

Ацетилен Бензен

650оC

3СН3-СºСН ––––––––-.

Cакт

4 Лужне плавлення солей – реакція Дюма:


t0

+ NaOH ––––- + Na2CO3.

Бензоат натрію Плавл. Бензен

5 Відновлення фенолів при їх перегонці з цинковим порошком

tо

+ Zn –––––––- + ZnO.

Фенол Бензен

6 Гідроліз бензенсульфонових кислот гострою парою


tо

+ H2О ---------- + H2SO4.

Бензенсульфонова кислота Бензен

7 Гідродезметилювання – новий спосіб одержання бензену із толуолу, впроваджений у виробництво останнім часом, оскільки потреба у бензені вища, ніж у толуолі.


750о

+ H2 ––––––––- + CН4.

Толуол Со, Мо Бензин

8 Одержання гомологів бензену включає й інші способи, крім перелічених:

- із галогенопохідних за Вюрцом-Фіттігом:

+ 2Na + C2H5Br –––––- + 2NaBr;

Бромбензен Етилбензен

- алкілування за Фріделем-Крафтсом:

tо

+ С2Н5Br –––––––- + HBr;

Бензен FeBr3 Етилбензен

відновлення кетонів за Клеменсеном


+ 2Zn + 4HCl –- + 2ZnCl2;

Ацетофенон Етилбензен


9 Одержання поліаренів

1) Спосіб Бертло – пропускання парів бензену через розжарену залізну трубку:


tо

2 ––––––––––- + Н2;

Бензен Fe Дифеніл

Спосіб Ульмана – нагрівання йодбензену з міддю:


2 + Cu ––––––- + CuI2;

Йодбензен Дифеніл

Реакція Вюрца-Фіттіга:


2 + 2Na -------- + 2NaBr;

Бромбензен Дифеніл

Одержання арилметанів за Фріделем-Крафтсом:

tо

2 + CH2Cl2 –––- + 2HCl;

Дихлорметан AlCl3 Дифенілметан

tо

+ ––- + HCl;

Бензилхлорид AlCl3 Бензен Дифенілметан


80о

3 + CНCl3 –––- + HCl;

AlCl3

Хлороформ Трифенілметан

Відновлення бензофенону:


[H]

–––- + Н2О.

Дифенілметан Бензофенон

ВИКОРИСТАННЯ АРЕНІВ

Бензен використовується для одержання фенолу, стирену, аніліну, галогенопохідних аренів, а також для синтезу барвників, поверхнево-активних речовин, фармацевтичних препаратів, поліестерів (лаки, смоли) тощо.

Толуол застосовується у виробництві вибухових речовин (тротил), бензойного альдегіду, фенолу, бензилхлориду, який є напівпродуктом в анілобарвниковій, парфюмерній, харчовій та інших галузях господарства.

Етилбензен іде на синтез стирену, з якого одержують полістирен (завдяки його високим електроізолювальним якостям з нього виготовляють електро- і радіовироби, труби, крани, посуд, пінопласти) і бутадієнстиреновий каучук – для виробництва автомобільних покришок, камер, ебоніту.

Кумол витрачається у великих кількостях для синтезу фенолу і ацетону.

Ксилол у суміші (о-, n- і м-ізомери) використовують як розчинник і як компонент моторного палива (підвищує октанове число до 120 та більше); n-ксилол є основою виробництва синтетичного волокна лавсану (терилен).

Антрацен використовують у виробництві антрахінонових барвників.