ЗМІСТ
ВСТУП
1.ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Характеристика стічної води за якісним та кількісним складом
1.2 Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти таїї сполук
2.СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 Теоретичні основи визначення сульфатів
2.1.1Титриметричним методом аналізу
2.1.2 Турбидиметричним методом аналізу
2.2 Обладнання методів визначення сульфатів у стічній воді
3.ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1 Методики визначення сульфатів у стічній воді
3.1.1 Комплексонометричним методом аналізу
3.1.2 Турбидиметричним методом аналізу
3.2 Експеримент по визначенню сульфатів у стічній воді
3.2.1 Комплексонометричним методом аналізу
3.2.2 Турбидиметричним методом аналізу
3.3 Математична обробка отриманих результатів аналізупо визначенню сульфатів у стічній воді
3.3.1 Комплексонометричним методом аналізу
3.3.2 Турбидиметричним методом аналізу
4. СТАТИСТИЧНО – МАТЕМАТИЧНА ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ АНАЛІЗУ
5. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНАНАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
5.1 Загальні вимоги техніки безпеки у хімічній лабораторії
5.2 Протипожежні заходи безпеки
5.3 Міри безпеки при роботі з електричним струмом
5.4 Заходи під час нещасних випадків
5.5 Гігієна праці лаборанта
5.6 Охорона природи та навколишнього середовища
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
ВСТУП
Згідно вимог ГОСТ у складі властивості стічної води повинні забезпечувати безпечність її в епідеміологічному відношенні та не шкідливість хімічного складу.
До складу коксохімічного виробництва входять багато цехів, які виконують різні функції.
Опис основних цехів коксохімічного виробництва:
1) Вуглепідготовчий цех (продукція – вугільна шихта, сировина – різні марки вугілля), який складається з:
- відділу вуглепідготовки, який забезпечує прийом, зберігання та підготовку вугільних концентратів для коксування, а також подачу
вугільної шихти в коксові цехи.
- відділу приготування зв′язуючого та брикетування в складі 5 брикетних агрегатів японської фірми „Ніплон – Стілно"
В теперішній час відділ прийому, зберігання, приготування зв′язуючого та відділ брикетування виведені з експлуатації та потребують відновлення.
2) Коксовий цех №1 (продукція – кокс, сировина – вугільна шихта) – забезпечує виробництво коксу та коксового газу з вугільної шихти. З 6 коксових батарей – 4 діючих, батареї №3, №4 – виведені з експлуатації.
3) Коксовий цех №2 (продукція – кокс, сировина - вугільна шихта) – виробляє кокс та коксовий газ з вугільної шихти. В складі цеху 2 робочі батареї - №7 і №9, батареї №8, №10 виведені з експлуатації.
4) Цех улавлювання хімічних продуктів коксування (продукт – очищений газ, сировина – прямий неочищений коксовий газ) –забезпечує охолодження коксового газу і виділення з нього хімічних продуктів. Частина обладнення підлягає капітальному ремонту і заміні.
5) Цех сіроочистки (сировина – очищений коксовий газ, продукція – чистий гаг) – виконує очистку коксового газу від сірководню та отримання сірчаної кислоти.
6) В складі коксохімічного виробництва також входять допоміжні цехи:цех по ремонту та експлуатації електрообладнання, ремонтно – механічний цех, спеціалізований цех по ремонту коксохімічного обладнання (АСУП) та цех енергозабезпечення.
Цех енергозабезпечення має 2 відділи:
- відділ очистки аміачних і фенольних стічних вод;
- відділ, де відбувається виробництво пару для технологічних потреб
цехів коксохімічного виробництва, здійснюється на піковій котельні.
У відділі очистки аміачних і фенольних стічних вод проводиться очистка стічної води коксохімічного виробництва. У лабораторії постійно аналізують воду яка надходить на очистку, воду яка подається на дільницю №3 БХУ, воду яка подається у реактор та очищена вода на БХУ, яка подається на башти тушіння. Контролюється, згідно ГОСТ, вміст таких речовин у стічних водах як: феноли, родоніти, ціаніди, аміак загальний та летючий, смоли і масла, фосфор, ХПК, хлориди, вміст ілу, зважені речовини та сульфати. Вміст цих речовин суворо контролюється лабораторією.
У лабораторії цеху енергозабезпечення визначення сульфатів проводять комплексонометричним (одним із різновидів титриметричного методу аналізу) та турбидиметричним методами аналізу.
Тому тема моєї курсової роботи і є визначення сульфатів у стічній воді комплексонометричним та турбидиметричним методами аналізу.
1.ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
1.1 Характеристика стічної води за якісним та кількісним складом
Стічні води – це будь-які води і атмосферні опади, що відводять у водойми з територій промислових підприємств і населених місць через систему каналізації або самопливом, властивості яких виявилися погіршеними в результаті діяльності людини.
Стічні води можуть бути класифіковані за наступними ознаками:
По джерелу походження стічні води можуть бути класифіковані на:
а) виробничі (промислові) стічні води ( що утворяться в технологічних процесах при виробництві або видобутку корисних копалин), приділяються через систему промислової каналізації;
б) побутові (господарсько – фекальні) стічні води ( що утворяться в житлових приміщеннях, а також у побутових приміщеннях на виробництві, наприклад, душові кабіни, туалети), відводяться крізь систему господарсько – побутової каналізації;
в) атмосферні стічні води (діляться на дощові й талі, тобто сніги, що утворяться при таненні, льоду, граду), відводяться як правило через систему ливневої каналізації. Так само можуть називатися "ливневі стоки".
Виробничі стічні води, на відміну від атмосферн і побутових, не мають постійної складу й можуть бути розділені:
1) по складу забруднювачів на:
- забруднені по перевазі мінеральними домішками;
- забруднені по перевазі органічними домішками;
- забруднені як мінеральними, так й органічними домішками.
2) по концентрації забруднюючих речовин:
- с змістом домішок 1-500 мг/л
- с змістом домішок 500-5000 мг/л
- с змістом домішок 5000-30000 мг/л
- с змістом домішок більше 30000 мг/л
3) по властивостях забруднювачів
4) по кислотності:
- неагресивні (p 6,5-8)
- слабоагресивні (слаболужні – pН 8 – 9 і слабокислі – pН 6-6,5)
- сильноагресивні (сильнолужні – pН > 9 і сильнокислі – pН <6)
- по токсичній дії і дії забруднювачів на водні об'єкти:
- утримуючі речовини, що впливають на загальсанітарний стан водойми(наприклад, на швидкість процесів самоочищення)
- утримуючі речовини, що змінюють органолептичні властивості (смак,запах та ін.)
- утримуючі речовини, токсичні для людини і які містяться у водоймахтварин і рослин
У складі стічних вод виділяють дві основних групи забруднювачів - консервативні, тобто такі, які важко вступають у хімічні реакції й практично не піддаються біологічному розкладанню (приклади таких забруднювачів солі важких металів, феноли, пестициди) і неконсервативні, тобто такі, які можуть піддаватися процесам самоочищення водойм.
До складу стічних вод входять як неорганічні (частки ґрунту, руди й порожньої породи, шлаків, неорганічні солі, кислоти, луги); так й органічні (нафтопродукти, органічні кислоти), у тому числі біологічні об'єкти (грибки, бактерії, дріжджі, у тому числі хвороботворні).
Очищення стічних вод - це руйнування або видалення з них певних речовин, знезаражування й видалення патогенних організмів.
Вода яка надходить на очистку постійно перевіряється на вміст наступних показників:
Фенольна вода:
- рН 6,5 – 8,0;
- феноли не менше 400;
- родоніти 600 мг/дм3;
- ціаніди 100 мг/дм3;
- аміак летючий 200 мг/дм3;
- аміак загальний 2200 мг/дм3;
- смоли і масла 500 мг/дм3;
- іон сульфату 2200 мг/дм3;
- ХПК 3000 мг/дм3.
Аміачна вода:
- рН 7,8 – 8,8;
- феноли не менше 850;
- родоніти 150 мг/дм3;
- ціаніди 6 мг/дм3;
- аміак летючий 100 мг/дм3;
- аміак загальний 600 мг/дм3;
- смоли і масла 100 мг/дм3;
- ХПК 3200 мг/дм3.
Вода, яка подається на дільницю БХУ №3 постійно перевіряється на міст наступних показників:
Фенольна вода:
- рН 6,5 – 8,0;
- феноли не менше 400;
- родоніти 450 мг/дм3;
- ціаніди 50 мг/дм3;
- аміак летючий 200 мг/дм3;
- аміак загальний 2200 мг/дм3;
- смоли і масла 30 мг/дм3;
- іон сульфату 2500 мг/дм3;
- ХПК 3000 мг/дм3;
- фосфор15 мг/дм3.
Аміачна вода:
- рН 7,8 – 8,8;
- феноли не менше 850;
- родоніти 150 мг/дм3;
- ціаніди 6 мг/дм3;
- аміак летючий 100 мг/дм3;
- аміак загальний 550 мг/дм3;
- смоли і масла 30 мг/дм3;
- ХПК 3200 мг/дм3;
- фосфор 15 мг/дм3.
Аміачна вода і фенольна очищена на БХУ вода, яка подається на башти тушіння постійно перевіряється на вміст наступних показників:
- рН 6,8 – 8,0;
- феноли не менше 1,0;
- родоніти 5,0 мг/дм3;
- ціаніди 1,0 мг/дм3;
- аміак летючий 100 мг/дм3;
- хлориди 2000 мг/дм3;
- смоли і масла 10 мг/дм3;
- ХПК 400 мг/дм3;
- сульфати 2500 мг/дм3;
- зважені речовини 600мг/дм3.
Саме по всім цим показникам і аналізують стіну воду на очистку абоперед тим, як випустити її на дільницю №3 БХУ, чи на башти тушіння.
1.2 Хімічні та фізичні властивості сульфатної кислоти та її сполук
Безводна сульфатна кислота – безбарвна оліїста речовина, з густиною 1,84 г/см3.
Під час взаємодії оксиду сірки ( VI ) ( SO3 )з водою виділяється теплота і утворюється сульфатна кислота за реакцією:
SO3 + H2O = H2SO4 + 88 кДж
Добування сульфатної кислоти з оксиду сірки ( VI ) є основним способом виробництва сульфатної кислоти ( H2SO4 )( контактний спосіб ). Розчин оксиду сірки ( VI ) ( в концентрованому розчині H2SO4 розчиняють SO3 ) в сульфатній кислоті має технічну назву олеум. У промисловості добувають олеум, що містить від 20 до 65 % SO3.
Сульфатна кислота – сильна кислота, яка дисоціює ступінчасто: