Фотометричне визначення вуглеводів в горілках (стр. 5 из 10)
Таблиця 2.4.1 Результати вимірювання впливу етанолу на оптичну густину
| Номер колби | Концент- рація, мг/см3 | Аліквота, см3 | Розбав лення | Добавка етанолу, см3 | Вміст етанолу в колбі, % | Вміст етанолу в реакційній суміші, % | Оптична густина | Середнє значення оптичної густини |
| 1 | 0,5 | 2,5 | 25 | 0 | 0 | 0 | 0,147 | 0,146 |
| 0,145 | ||||||||
| 2 | 0,5 | 2,5 | 25 | 4,0 | 15 | 5 | 0,156 | 0,158 |
| 0,160 | ||||||||
| 3 | 0,5 | 2,5 | 25 | 7,5 | 30 | 10 | 0,171 | 0,170 |
| 0,168 | ||||||||
| 4 | 0,5 | 2,5 | 25 | 11,0 | 45 | 15 | 0,180 | 0,179 |
| 0,178 | ||||||||
| 5 | 0,5 | 2,5 | 25 | 15 | 60 | 20 | 0,203 | 0,202 |
| 0,200 | ||||||||
| 6 | 0,5 | 2,5 | 25 | 18,5 | 75 | 25 | 0,208 | 0,207 |
| 0,205 | ||||||||
| 7 | 0,5 | 2,5 | 25 | 22,5 | 90 | 30 | 0,211 | 0,213 |
| 0,215 |
Залежність чутливості реакції з антроновим реагентом наведена на рис.2.4.1.
Рис. 2.4.1 Вплив етанолу на чутливість визначення глюкози з антроновим реагентом
2.4.2 Дослідження впливу етанолу на визначення цукрів з пікриновою кислотою.
Готували розчин глюкози з водою. Для цього брали наважку сахарози 5,0 г, розчиняли та переносили в колбу на 200 см3, термостатували 20 хв при 20°С, доводили до позначки термостатованою дистильованою водою. Концентрація отриманого розчину 25,0 г/дм3.
Потім відбирали 25 см3 розчину глюкози (С=25,00 г/дм3) в колбу на 50 см3. Довели дистильованою водою до мітки. Концентрація отриманого розчину 12,5 г/л
Брали колби на 25 см3, відбирали в кожну з них по 1,0 см3 вихідного розчину. Концентрація глюкози при цьому склала 0,500 г/дм3. Потім додавали 5; 10; 15; 20 см3 спирту відповідно. Термостатували 20 хв. при 20°С, доводили до позначки термостатованою дистильованою водою.
Розчин порівняння: 2,5 мл дистильованої води в реакційну суміш.
Таблиця 2.4.2.1 Вплив етанолу на оптичну густину
| Номер колби | Концентрація, мг/см3 | Аліквота, см3 | Розведення | Добавка етанолу, мл | Вміст етанолу в колбі, % | Оптична густина |
| 1 | 0.5 | 2.5 | 2 | 0 | 0 | 0.501 |
| 2 | 0.5 | 2.5 | 2 | 5 | 20 | 0.513 |
| 3 | 0.5 | 2.5 | 2 | 10 | 40 | 0.531 |
| 4 | 0.5 | 2.5 | 2 | 15 | 60 | 0.535 |
| 5 | 0.5 | 2.5 | 2 | 20 | 80 | 0.538 |
Рис. 2.4.2.1 Вплив вмісту етанолу на чутливість визначення глюкози з пікриновою кислотою
2.5 Оптимізація умов проведення фотометричних реакцій
Як видно з пункту 2.4 вміст етанолу впливає на аналітичний сигнал, тобто на чутливість. Щоб не вносити похибку ми надалі усі розчини цукрів будемо робити на 40 % сортировці для обох реагентів
Оптимізація умов проведення фотометричних реакцій з антроновим реагентом:
Приливаючи повільно сортировку до розчину антрону не відбувалося розшарування розчинів, але реакція миттєво проходила, тому було прийнято рішення приливати сортировку швидко та ставити в киплячу баню за секундоміром з інтервалом 2 хв.
В три термостійкі пробірки на 50 см3 приливаемо по 5,0 см3 антрону. Піпеткою на 5 мл відбираємо сортировку без цукру, та приливаємо 2,5 см3 в 1 пробірку з антроном (нехай стікає вільно, тобто не потрібно вповільнювати швидкість приливання сортировки). В момент початку приливання починаємо відлік часу. Коли пройде 25 секунд зачиняємо пробкою та перемішуємо вміст пробірки, та за 30 секунд ставимо в киплячу баню. Це буде розчин порівняння.
Повторюємо ті ж самі операції з досліджуваним розчином, чітко витримуючи 2 хвилини. Робимо мінімум 2 паралельних розчини.
Витримуємо рівно 6 хвилин на киплячій водяній бані кожну пробірку (тобто в 6 хв 30 сек дістаємо першу пробірку), поміщяємо її в льодяну баню та інтенсивно перемішуємо 30 сек (на таймері буде 7 хв). Швидко переливаємо в кювету, та проводимо виміри оптичної густини. Тіж самі операції проводимо з наступними пробірками.
Оптимізація умов проведення фотометричних реакцій з пікриновою кислотою:
В пробірку на 25 см3 з пришліфованою пробкою вносили 6 см3 0,5 %-го розчину гідроксиду натрію. Приливали 2,5 см3 аналізуємого розчину та 1 см3 0,5 %-ного розчину пікринової кислоти.
Аналогічно готуємо холосту пробу.
Пробірки закривали пришліфованими пробками, їх вміст перемішували та поміщали в киплячу водяну баню на 5 хв. Потім вміст пробірок охолоджували до кімнатної температури на льодяній бані 30 секунд, та вимірювали оптичну густину на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі 470 нм в кюветі робочою товщиною 5 мм; розчин порівняння – холоста проба в кюветі з тією ж довжиною хвилі.
Рис. 2.5.1 Спектр розчину порівняння
Зробивши аналіз холостого розчину на спектрофотометрі, ми вибрали довжину хвилі саме 470 нм, адже видно, що при цій довжині хвилі знаходиться максимум.
2.6 Чутливість реакцій до індивідуальних вуглеводів.
Усі градуювальні розчини готувалися однаково. Наважки кристалогідратів вуглеводів перераховувалися на безводний цукор. Розведення розчинів робили виходячи з того, щоб оптичні густини були в інтервалі від 0,025 до 1,5.
Спочатку будували стандартний розчин 5,000 г/дм3 цукру в 40% водно-спиртовому розчині: 1,0000 г цукру розчиняли у водно-спиртовому розчині, переносили в колбу 200 см3, термостатували 20 хв. при 20 °С, довесли до позначки термостатованим водно-спиртовим розчином.
В якості р-на порівняння використовували 40% водно-спиртовий розчин.
В мірні колби на 50 см3 відбирали 0; 2,0; 5,0; 7,5; 10,0; 15,0; 20,0; 25,0; 50,0 см3 стандартного розчину, термостатувати 20 хв. при 20 °С, доводили до позначки термостатованим водно-спиртовим розчином. Концентрація в отриманих розчинах : 0; 0,2; 0,5; 0,75; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5; 5,0 мг/см3 вуглеводу.
Спочатку розчини з концентрацією 0,0 та 0,2 мг/мл цукру розводимо в 50 разів. Для цього 2 мл розчину переносили у колбу на 50,0 см3, та термостатували 20 хв. при 20 °С, доводили до позначки термостатованим водно-спиртовим розчином. Проводили вимір оптичної густини з антроновим реагентом, як показано вище, і підбирали розведення так, щоб оптична густина була в межах 0,025-0,080. Після того, як визначили оптимальне розведення, теж саме проводили з іншими розчинами, і будували градуювальний графік.
Для побудови індивідуальних градуювальних графіків з пікриновою кислотою спочатку будували стандартний розчин 0,2000 г/дм3 вуглеводу в 40% водно-спиртовому розчині: 0,2000 г цукру розчинили у водно-спиртовому розчині, перенесли в колбу 200 см3, термостатували 20 хв. при 20 °С, доводили до позначки термостатованим водно-спиртовим розчином.
В мірні колби 50 см3 відбирали 0; 5,0; 10,0; 20,0; 25,0 стандартного розчину, термостатували 20 хв. при 20 °С, доводили до позначки термостатованим водно-спиртовим розчином. Концентрація в отриманих розчинах : 0; 0,1; 0,2; 0,4; 0,5 мг/см3 цукру.
Результати досліджень наведено в наступних таблицях та графіках:
Таблиця 2.6.1 Дані визначення сахарози з антроновим реагентом
| Концентрація, мг/см3 | Аліквота, см3 | Розведення | Оптична густина | Середня оптична густина | Кількість цукру в реакційній суміші, мг |
| 0,2 | 2,5 | 50 | 0,048 | 0,048 | 0,01 |
| 0,2 | 0,048 | ||||
| 0,5 | 2,5 | 50 | 0,108 | 0,108 | 0,025 |
| 0,5 | 0,107 | ||||
| 0,75 | 2,5 | 50 | 0,148 | 0,148 | 0,0375 |
| 0,75 | 0,148 | ||||
| 1,0 | 2,5 | 50 | 0,193 | 0,193 | 0,05 |
| 1,0 | 0,193 | ||||
| 1,5 | 2,5 | 50 | 0,278 | 0,277 | 0,075 |
| 1,5 | 0,276 | ||||
| 2,0 | 2,5 | 50 | 0,383 | 0,381 | 0,1 |
| 2,0 | 0,378 | ||||
| 2,5 | 2,5 | 50 | 0,488 | 0,483 | 0,125 |
| 2,5 | 0,478 | ||||
| 5,0 | 2,5 | 50 | 0,900 | 0,898 | 0,25 |
| 5,0 | 0,895 |
