Технологія утилізації нікелю та марганцю у виробництві синтетичних алмазів (стр. 8 из 10)
Пожежно– і вибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів, що застосовуються в процесі, наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3 – Характеристика пожежновибухової і пожежної небезпеки речовин і матеріалів, що обертаються у виробництві
| Назва речовини (матеріалу) | Характеристика пожежо– і вибухо–небезпечності | Показники пожежної вибухонебезпечності ГОСТ 12.1.044–89* [16] | Категорія та група вибухової суміші ГОСТ 12.1.011–78* [26] |
| графіт | Температура само– спалахування, оС Нижня концентра–ційна межа спала–хування, г/м3 | 830 17–24 | Вибухонебезпеч–ний (А), Т1 |
| NH4OH | Температура само– спалахування, оС Концентраційні ме–жі поширення полум’я: нижній верхній | 650 15 28 | Т1 |
Сульфатна кислота є сильним окислювачем. Розбавлення сульфатна кислота розчиняє метали при цьому виділяється водень, а взаємодія її з лужноземельними металами супроводжується самозайманням.
Концентрована сульфатна кислота при взаємодії з металами може утворювати діоксиди сірки, сірку, сірководень. Присутність сульфатної кислоти посилює пожежобезпечні властивості деяких окиснювачів та багатьох органічних речовин та матеріалів.
У присутності пероксида водню спирти, кетони, ароматичні вуглеводні самозаймаються, або стабть чуттєвими до нагріву. Самозаймаються також тверді горючі матеріали, як бумага, деревина та інші.
8.1.5 Характеристика виробничого приміщення
Відповідно до ДБН В.1.1.7–2002 [27] вогнестійкості приміщення цеху Ш, тому що основні будівельні конструкції виготовлюють з цегли та залізобетону.
Відповідно до НАПБ Б–07.005–86 [28] приміщення цеху за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії В.
По ступені небезпечності ураження електричним струмом приміщення відповідно до ПУЕ–87 [14] відносять до класу приміщень особливо небезпечних, так як є можливість одночасного доторкання до маючих з’єднань з землею металоконструкціями будівель, з однієї сторони, і до металевих корпусів електрообладнання – з іншої, температура в приміщеннях підвищена, а також хімічно–активне середовище руйнує ізоляцію струмоведучих частин електрообладнання.
Відділення цеху, де здійснюється процес змішування, подрібнення та інші матеріали відносяться до класу зон П–ІІа, П–ІІ, а також мають місце зони – 22 відповідно НПАОП 40.1–1.32–01 [29].
Все це відповідає даним нормам.
8.1.6 Ширина санітарно–захисної зони згідно ДНАОП 0.03–3.01–71 [30] – 100 м.
8.2 Промислова санітарія
8.2.1 Допустимі параметри метереологічних умов
Вибрані по ГОСТ 12.1.005–88 [19], ДСН 3.3.6.042–99 [23], допустимі параметри мікроклімату приведені в таблиці 8.4
Таблиця 8.4 – Допустимі параметри метереологічних умов
| Категорія робіт по енергозатратам | Період року | Температура, оС | Відносна вологість, % не більше | Швидкість руху повітря, м/с, не більше |
| Середньої тяжкості ІІа | Холодний | 17–23 | 75 | 0,3 |
| Середньої тяжкості ІІа | Теплий | 18–27 | 65 при 26 оС | 0,2–0,4 |
Для забезпечення параметрів мікроклімату зазначених в таблиці 8.3, в роботі передбачено:
- автоматизація процесу;
- механізація процесу довантаження загрузки матеріалів;
- герметизація обладнання (дробарки, змішувачі–раектори та інші);
- теплоізоляція обладнання (сушильний барабан, термоокислювач та інші);
- застосування ЗІЗ (спецодяг, захисні окуляри, распіратори ШБ–1, «Пелюстка», «Астра–2» та інші);
- застосування згідно СНіП 2.04.05–91* [31] вентиляції, опалення в холодний період року.
8.2.2 Характеристика виробничого освітлення, згідно ДБН В.2.5–28–2006 [32], приведено у таблиці 8.5
Так, як приміщення цеху знаходить в IV поясі світлового клімату, то:
lN=lN·mN, (8.1)
де m – коефіцієнт світового клімату, дорівнює 0,9 (вікна на північ);
N – номер групи збагаченості природним світлом.
Таблиця 8.5 – Характеристика виробничого освітлення
| Характер оглядової роботи | Розмір об’єкту розпізнання, мм | Розряд і підрозряд здорової праці | Характеристика фону | Контраст між об’єктом розпіз–нання і фоном | Природне освітлення | Штучне освітлення | |||
| Вид | КПО е, % | Вид | Еmin, лк | Джерело світла, тип світильника | |||||
| Середньої точності | 0,5–1 | Vг | світлий | великий | бок–ве суміщене комбі–новане | 1,5 0,9 4,0 | загаль–не комбі–новане | 150 300 | Люмінісцементні лампи ЛД 40–4 ЛД 80–4 ПВЛМ 2´40 НОГЛ–80 |
8.3 Пожежна безпека
8.3.1 Можливі причини пожежі порушення процесу та правил пожежної безпеки, несправність обладнання, коротке замикання, розчинів кислот, самозаймистих матеріалів та інших.
8.3.2 Пожежна безпека забезпечується згідно з ГОСТ 12.1.004–91* [18] системами попередження пожежі, протипожежного захисту, організаційно технічними заходами.
8.3.3 Заходи протипожежного захисту:
1) наявність засобів оповіщення при пожежному електрична пожежна сигналізація, телефонний зв'язок;
2) застосування засобів пожежогасіння (зовнішній та внутрішній водопровід);
3) автоматичні засоби пожежежогасіння (спринклерні);
4) первинні засоби пожежогасіння (для приміщень категорій В S=500–600 м2, вогнегасники вуглекислотні ВВК–5 – 2шт, повітрянопінні ВПП–10 – 6 шт, ящики з піском, бочка з водою). Механічні припинення горіння та ізоляція, охолодження, розбавлення, механічний зрив полум’я.
Висновок
Проведені вище заходи дозволяють забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці при виконанні процесу.
9. ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
Однією з важливих проблем сучасного розвитку виробничої бази в Україні є збільшення ефективності роботи транспорту, поліпшення капітальних будівель і забезпечення населення товарами хімічної промисловості.
Для визначення витрат на випуск й собівартість продукції розраховуються капітальні витрати на виробництво. Розрахунки вартості сировини, палива проводяться на підставі коефіцієнтів.
Штатний розклад, складений на основі заводських даних, фонд заробітної плати розрахований на основі діючих тарифних ставок на підприємствах України.
Заробітна плата ІТП і службовців прийнята згідно існуючого посадового окладу (сітки).
Розмір капітальних витрат на будівництво визначають на підставі їхнього обсягу й вартості 1 м3.
9.1 Розрахунок виробничої потужності проектованого цеху
Виробнича потужність цеху (G) розраховується по ведучому устаткуванню.
відповідно до формули:
(9.1)де G – потужність цеху, т/рік;
А – кількість однотипного устаткування, дорівнює 1 шт.;
П – найбільша міцність одиниці устаткування, дорівнює 0,0179 т/год;
Феф – ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування, год/рік.
Річний фонд часу роботи устаткування залежить від режиму роботи цеху. Цех утилізації нікелю та марганцю у виробництві синтетичних алмазів працює в 1 зміну тривалістю 8 год.
Ефективний фонд часу розраховують відповідно до формули:
(9.2)де Д – кількість робочих днів у році, дорівнює 365 днів;
С – кількість змін у добу, дорівнює 1 шт.;
r – тривалість зміни, дорівнює 8 год.;
ДО1 – коефіцієнт зупинки й ремонту устаткування, дорівнює 0,99;
ДО2 – коефіцієнт на переустаткування (переоснащення), дорівнює 0,98;
Р – кількість днів ремонту, дорівнює 10–19 днів, приймаємо 19 днів.
9.2 Розрахунок вартості і потреби сировини і матеріалів
Потреба в сировині та матеріалах представлена таблиці 9.1.
Таблиця 9.1 – Потреба в сировині та матеріалах
| Сировина | Питомі норми витрат, т/т | Об’єм виробництва, т | Річна потреба, т |
| Луг, т | 21,7 | 48 | 1041,6 |
| Пероксид водню, т | 2,8 | 134,4 | |
| Сульфатна кислота, т | 8,5 | 408 | |
| Всього | 1584 |
Розрахунок вартості сировини та матеріалів представлений в таблиці 9.2. При визначенні оборотних коштів вартість сировини й матеріалів враховуються з податком на додану вартість, який складає 20 % від вартості матеріалів.
Таблиця 9.2 – Вартість сировини та матеріалів
| Матеріал | Ціна, грн./т | Витрата, т | Вартість, грн. | ||
| На 1 т продукту, т | На річну програму, т | На 1 т продукту | На річну програму | ||
| Луг, т | 800 | 21,7 | 1041,6 | 17360 | 833280 |
| Пероксид водню, т | 600 | 2,8 | 134,4 | 1680 | 80640 |
| Сульфатна кислота, т | 1200 | 8,5 | 408 | 10200 | 489600 |
| Всього | 29240 | 1403520 | |||
9.3 Визначення витрат по вартості енергоресурсів