План
1. Вступ
2. Неорганічні кислоти
3.Асортимент лугів та солей
4. Пакування, транспортування і зберігання неорганічних хімічних матеріалів
5.Висновок
6. Список використаної літератури
Вступ
Неорганічна хімія – розділ хімії, пов’язаний з вивченням строю, реаакційної здатності і властивостей всіх хімічних елементів і їх неорганічних сполук . Ця область охоплює хімічні сполуки, за виключенням органічних речовин . Різниця між органічними і неорганічними сполуками склад вуглецю, являються за деякими припущеннями довільними . Неорганічна хімія вивчає хімічні елементи і утворені ними прості та складні речовини ( окрім органічних сполук вуглецю ) . Забезпечує утворення матеріалів новітньої техніки . Кількість неорганічних речовин наближається до 400 тис .
Теоретичним фундаментом неорганічної хімії являється періодичний закон та заснована на ньому періодична система Д.І. Менделєєва . Найважливіша задача неорганічної хімії складається в розробці, та науковому обгрунтуванні способів створення нових матеріалів з потрібними для сучасної техніки властивостями .
Неорганічні кислоти
Кислоти – це сполуки, які утворюються при електролітичній дисоціції іони водню і не дають інших позитивних іонів . Кислоти підрозділяють затакими ознаками :
- походження – органічні ( оцтова, лимона ) і неорганічні ( сірчана, соляна, плавикова )
- агрегатному стані – тверді ( борна, лимона ) та жидкі ( соляна, азотна)
- основності - однооснові ( азотна, соляна ), двоосновні ( сірчана ), трьох – основні ( ортофосфатна )
Сірчана кислота ( H2 SO4 ) – це масляниста безкольорова дуже гігро –скопічна рідина, застигаюча при 10 .4 С в кришталеву масу . При температурі 296.2 С безводна сірчана кислота кипить з розкладанням . Реагуючи з водою, сірчана кислота виділяє велику кількість тепла .
Сірчану кислоту отримують контактним чи башеним методом .За марками і складом її підрозділяють на кмерну ( 65%), башену ( 75%), акомуляторну, реактивну, олеум, купоросне масло, регенеруючу .Використовують у виробництві мінеральних добрив ( суперфосфатів, сульфату амонія), гід рометалургії, для отримання різних мінеральних кислот та солей, органіч них продуктів, барвників, вибухових речовин,в нафтовій, металообробній, легкій ( текстильній та кожних виробництвах ), та інших галузях промисло вості .Для перевезення і зберігання концентрованої сірчаної кислоти використовують стальні ємності, для кислоти більш низької концентрації – ємності, футеровані свинцем чи кисло витривалими матеріалами . Цистерни для перевезення олеума викладають термоізоляційним матеріалом для запобігання замерзанню ( таб. 7.1.)
Технічні вимоги до сірчаної кислоти ( H2SO4)
| Склад,% | Контакта кислота | Олеум | Башена кислота | |||||||
| покращена | технічна | покращена | технічна | |||||||
| А | Б | А | Б | А | Б | А | Б | А | Б | |
| Моногидрата Вільного сірчного ангидрида Заліза не більше Окислів азота Залишків після проколювання | 92.5 -- 0,07 0.0001 0.2 | 94.0 ---- 0,015 0.001 0.3 | 92.5 ---- 0.02 ---- 0.05 | 92.5 ------ ---- ----- ----- | --- 24 0,0075 0.0005 0.01 | -- 20 0.01 0.0005 0.03 | -- 18.5 ----- ---- ----- | --- --- 0.02 0.03 0.1 | 75 --- ---- ---- ----- | 75 ------ ------ ----- ------ |
Табл. 7.1
Сірчана кислота ( HCI ) – це безкольоровий, димлячий на повітрі розчин хлористого водню у воді . Її отримують сульфатним методом чи синте зом хлору чи водню з утворенням синтетичного хлористого водню, має різ кий запах, димить на повітрі .Максимальна концентрація у водному розчині
- 36%, з щільністю 1180 кг / м3 . Синтетична соляна кислота використовує ться в хімічній, фотохімічній, харчовій, медичній промисловості, чорній та кольоровій металургії та інших галузях . Виробляють технічну і технічно синтетичну ( марок А.Б.В ) соляну кислоту . Зберігають і транспортують її в сталевих герметично зачинених поліетиленових чи ємностях зі скла . (таб.7.2)
Технічні вимоги до соляної кислоти ( HCI)
| Домішки %, не більше | Технічно синтетична марка | Технічна сорту | |||
| А | Б | В | I | II | |
| Заліза Сірчаної кислоти Вільного хлору Миш’яку | 0.003 0.005 0.005 0.0002 | 0.003 0.005 0.005 0.0001 | 0.02 0.03 0.01 0.0002 | 0.01 0.4 ---------- 0.055 | 0.03 0.8 ----------- 0.01 |
Табл.. 7.2
Азотна кислота ( HNO3) – важка безкольорова димляча на повітрі рі дина з температурою замороження - 47 С . Щільність безводної азотної кис лоти складає 1522 кг / м 3, температура плавлення – 41 . 6 С, кипіння -82, 6
С . Технологічний процес її отримання складається в окисленні аміаку і з’єд нанні останього з водою .Випускають азотну кислоту розчинену (неконцент ровану ) і концентровану . Використовують для отримання азотних добрив в гідрометалургії виробництві сірчаної і фосфатної кислот, ракетній техніці як окисень пального і т.д. Розчинену кислоту зберігають і транспортують в ємностях зі скла чи нержавіючої сталі, концентровану – в ємностях із алюмінію ( таб . 7.3 )
При кипінні і на світлі азотна кислота розкладається, обарвлюючись в бурий колір і видялючи NO3 .
Технічні вимоги до азотної кислоти (HNO3)
| Склад % | Кислота 98.5 % | Кислота 97 – 98.5 % | Кислота особлива | |||
| Сорт | ||||||
| Вищий | I | II | I | II | ||
| Азотної кислоти Сірчаної кислоти Окиснів азоту Прокаленого залишку | 98.9 0.04 0.2 0.06 | 98.5 0.05 0.3 0.015 | 98.0 0.08 0.03 0.02 | 97.0 0.12 0.4 0.04 | 70-75 0.01 0.04 0.01 | 70-75 0.02 0.06 0.005 |
Табл.. 7.3
Асортимент лугів та солей
Лугами називають розчині у воді гідрати ( гідроксиди) окислів мета лів і складних радикалів ( наприклад амонію ) .
Типові луги – гідроксид натрію ( NaOH ) і гідроксид калію (KOH) .
Ці тверді безкольорові милкі на дотик речовини, які мають велику гігроско пічність ; вони легко розчиняються у воді, на повітрі вступають у взаємодію з вуглекислим газом .Їдкий натр отримують хімічним чи електрохімічним методами ; випускають у вигляді розчинів чи твердої речовини ( таб. 7.4 та 7.5).
Технічні вимоги до твердого гідроксиду натрію
| Склад % | Марка твердого гідроксида натрія | |||
| ТР | ТХ-1 | ТХ-2 | ТД | |
| Їдкого натра Вуглекислого натра Хлористого натрію Заліза Ртуті | 98.5 0.8 0.05 0.005 0.0005 | 97.0 1.5 0.7 0.5 Не нормується | 96.0 1.9 0.9 0.5 Не нормується | 94.0 1.8 3.5 Не нормується Не нормується |
Табл.. 7.4
Технічні вимоги до гідроксиду натрія в розчині
| Склад % | Марка гідроксиду натрія в розчині | |||||
| PP | PX-1 | PX-2 | РДУ | РД-1 | РД-2 | |
| Їдкого натра Вуглекислого натра Хлористого натрію Заліза Ртуті | 42 0.6 0.05 0.00015 0.0005 | 45 1.2 1.0 0.015 Не нормується | 43 2.0 1.5 2.0 Не нормується | 50 1.0 2.2 0.03 Не нормується | 44 1.2 3.8 0.03 Не нормується | 42 2.0 4.0 0.04 Не нормується |
Табл.. 7.5
Гідроксид калію отримують електролізом водного розчину хлористого калію .
Луги використовують для очищення нафтопродуктів, в миловарінні, паперовій та текстильній промисловості .
Гідроксид натрію технічний використовують в хімічній, нафтохімічній, целувево – паперовій промисловості та кольоровій металургії, гідрок сид натрію очищений – у виробництві хімічних ниток і волокон, чистих металів, в целулево – паперовій промисловості та інших галузях .
Солями називають хімічні сполуки, кришталеві речовини, які яв ляються продуктами заміщення водню металами в кислотах . Їх поділяють на середні ( нейтральні ), кислі і основні, а також подвійні, які мають катіони різних металів і змішані, в склад входять аніони різних кислот . Розрізняють види солей : кальцинована, питна та кришталева сода, нашатир, хлорне вап- но, барій сірчанокислий акумуляторний, біхромат калію, бура технічна, нітріт натрію та ін .
Пакування, транспортування і зберігання неорганічних хімічних матеріалів
Їдкі речовини пакують в пляшки зі скла, металеві банки, сталеві ба рабани, полі етилові балони та ебонітові баки . Речовини в скляній, ебонітовій і поліетиленовій тарі поміщають для зручності пересування в дерев’яні чи пластмасові ящики . Ємності герметично зачиняють .
Кислоти в скляній розфасовці упаковують в ящики з гніздечками і герметично зачиняють запобіжними ковпаками .Маса брутто одного місця не повинна перевищувати 50 кг .
Зовнішня упаковка маркується словом " Вгору ", а при наявності тари зі скла – " Обережно скло ", а також надписом " Бережись опіку ", " Небезпечно", " Їдка речовина ", " Кислота " .
Хімічні матеріали треба транспортувати та зберігати, як правило, в тарі постачальника, передбаченої стандартом чи технічними умовами, якщо ця тара придатна для довгострокового зберігання хімічних речовин без зниження їх якості .