Речовини | Разом, %мас. | C1-C4 | C5 | C6 | C7 | C8 | C9-C11 |
н-парафіни | 15,439 | 0,025 | 3,317 | 11,871 | 0,086 | 0,081 | 0,058 |
ізопарафіни | 73,321 | 0,007 | 7,401 | 64,023 | 1,504 | 0,030 | 0,356 |
ароматика | 0,089 | 0,000 | 0,000 | 0,084 | 0,000 | 0,005 | 0,000 |
нафтени | 11,151 | 0,000 | 0,000 | 7,179 | 1,621 | 2,203 | 0,149 |
олефіни | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 |
Разом, %мас. | 100 |
По потоку G4:
Таблиця 5.5
Склад товарного ізомеризату
Речовини | Разом, %мас. | C1-C4 | C5 | C6 | C7 | C8 | C9-C11 |
н-парафіни | 13,554 | 0,114 | 11,682 | 1,758 | 0,000 | 0,000 | 0,000 |
ізопарафіни | 86,083 | 0,034 | 25,759 | 60,284 | 0,006 | 0,000 | 0,000 |
ароматика | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 |
нафтени | 0,362 | 0,000 | 0,000 | 0,354 | 0,000 | 0,008 | 0,000 |
олефіни | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 |
Разом, %мас. | 100 |
По потоку G8:
Таблиця 5.6
Склад бокового погону ДІГ
Речовини | Разом, %мас. | C1-C4 | C5 | C6 | C7 | C8 | C9-C11 |
н-парафіни | 3,898 | 0,000 | 0,000 | 0,079 | 0,626 | 1,575 | 1,617 |
ізопарафіни | 13,584 | 0,000 | 0,000 | 0,057 | 2,194 | 1,699 | 9,634 |
ароматика | 2,130 | 0,000 | 0,000 | 1,333 | 0,156 | 0,333 | 0,308 |
нафтени | 80,388 | 0,000 | 0,000 | 0,515 | 25,453 | 50,397 | 4,023 |
олефіни | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 | 0,000 |
Разом, %мас. | 100 |
На установку подається також водневмісний газ, але ми ним знехтуємо.
Для визначення потоків G2, G4, G5, G8, G7 використаємо наступні формули
, (4.2)де Gi – один із множин потоків m, який утворився з основного потоку G, кг;
– концентрація компоненту jіз nкомпонентів в потоціi, долі.Для розрахунку кількості сірковмісних сполук потрібно лише визначити масуцих сполук, яка адсорбується адсорбентом:
(4.3)де GS – маса сірковмісних сполук, адсорбентом;
– різниця концентрацій до і після адсорбера сірковмісних сполук.Оскільки
, то знайдемо потік товарного ізомеризату G5 із потоком сірковмісних сполук G7 за формолою: . (4.4)Отже, масовий потік газу стабілізації:
де – коефіцієнт 0,85 враховує ре циркулюючий потік, який становить 15% основного потоку.
масовий потік товарного ізомеризату із потоком сірковмісних сполук:
масовий потік бокового погону колони ДІГ:
Кількості сірковмісних сполук що адсорбується
Масовий потік товарного ізомеризату G5 із потоком сірковмісних сполук G7 за формолою:
Зробимо перевірочний розрахунок по матеріальному балансу, який включає тому, щоб вхідні масові потоки були рівні вихідним масовим потокам. Отже, перевірочний розрахунок проводимо за допомогою формули 4.1:
Отже, як ми бачимо існує різниця в
= .Це пояснюється тим, що ми прийняли деякі припущення і знехтували водневмісним газом, який є невід’ємною частиною процесу.
Зведемо матеріальний баланс установки в таблицю 4.7.
Таблиця 4.7
Матеріальний баланс установки ізомеризації
Речовини | Вхід, кг/рік | Вихід, кг/рік |
н-парафіни | 50985935 | 4391320,593 |
Ізопарафіни | 4734600 | 111771283,7 |
Ароматичні вуглеводні | 457600 | 2899,305882 |
Нафтени | 14321800 | 13771485 |
Олефіни | 0 | 0 |
Сірковмісні сполуки | 65 | 65 |
Втрати | 0 | 0 |
Разом | 70500000 | 70500000 |
5. Тепловий розрахунок
При розрахунку теплового балансу реактора визначають кількість тепла,що надходить і йде з реакційною сумішшю, витрати тепла на реакцію й тепловтрати через стінку. За даними теплового балансу визначають температуру потоку, що йде, що необхідно для розрахунку наступних апаратур. Почнемо з оцінки тепловтрат , тому що вони мають самостійне значення.
5.1 Розрахунок тепловтрат через стінку
Метою розрахунку є перевірка ефективності ізоляційного матеріалу й визначення зміни температури в реакторі за рахунок тепловтрат . Розрахунок ґрунтується на визначенні коефіцієнта теплопередачі через стінку (kt) і поверхні теплопередачі (St). Кількість тепла,переданого навколишньому середовищу за одиницю часу , становить QT =kt∙St∙∆Tср, (5.1)
де ∆Tср- середня різниця температур реакційної суміші (ТСМ) і зовнішньої температури (ТН).
Значення ktрозраховують по відомому співвідношенню
Kt=
-1 (5.2)де -а1 і а2-коєфициєнти теплопередачі від потоку реагуючої суміші до стінки реактора й від стінки до зовнішнього середовища ,а δі і λі- товщина й коефіцієнт теплопровідності і- шару стінки. Стінка реактора звичайно тришарова :внутрішня футеровка (асбоцемент),метал(сталь) ізовнішня ізоляція (азбест).Товщина шару металу визначається тиском у реакторі й становить 3-7мм, товщина ізоляційного й футеровочного шарів близька до 5 мм. Значення λ для сталі ,асбоцемента й азбесту становлять 162,2,2 i0,5 кДж/(м∙год∙К) відповідно[2],а1 і а2 розраховують по емпіричних формулах;для режиму промислового реактора вони рівні 36,1 i1,2 кДж/(м2∙год∙К). Тоді Kt складе:
Kt=
) =0.891 кДж/(м2∙год∙К),І навіть при максимальної ∆Тср=450 К маємо
Qт=(2πRH+4πR2)∙0.891∙450=2518RH+5036 R2 кДж/год
де R- радіус реактора ,а H-його висота.
При розрахованих нижче розмірах реактора тепловтрати ( Qт) кладе 25.2∙103 кДж/год, що значно менше тепловбирання за рахунок реакції. Співвідношення тепловтрат через стінку й тепловбирання за рахунок реакцій не перевищує 0.005 (0.5%).Це означає ,що промисловий реактор ізолюється досить ефективно .
Розрахуємо тепер,наскільки впаде температура в реакторі за рахунок тепловтрат у навколишнє середовище . Позначимо цю величину ∆Тт. Якщо Go,сро і срur- масові потік і теплоємність вуглеводнів і циркулюючого газу, а α-масове співвідношення циркулюючого газу й вуглеводнів ,то маємо:Qт=(Go∙cpo+Go∙ α∙cpur) ∆Тт
∆Тт=
0СДля величин ,наведених у технологічному розрахунку, маємо ∆Тт< 10С,тобто тепловтрати мало міняють температуру в реакторі, і при розрахунках основного процесу можна вважати промисловий реактор адіабатичним.
Розрахунок кількості тепла ,що надходить і йде з реакційною сумішшю,і теплоти реакції
Кількість тепла потоку реагентів (Qп1) розраховують по масі (Gі) і тепломісткості(qi) компонентів потоку на виході при температурі То:
Qп1=∑ Gі qi=(∑ Gі срі)То(5.3)
Gі наведені в таблицях 4.1 і 4.2; величина qiі срі визначають як функції критичних параметрів (Тк і рк) і масових часток (Z‴1,) компонентів:
qi=f1(Tk1,pk1,Z‴1) на основі таблиць і номограм.
Спочатку розраховують(Qn1) для вхідного потоку (приблизно 50∙106кДж/год
[2]). Потім,задаючись теплотою реакції на одиницю маси сировини, розраховують тепловіділення за рахунок реакції(Qр).Оскільки тепловтрати через стінку відносно малі, приймаємо :
Qn2= Qn1+ Qр(5.4)
Qр=
Тут Qn2-кількість тепла, виносимо газо-продуктивим потоком. Знаючи Qn2,далі підбором визначають температуру вихідного потоку (Тв), для якої виконується умова : Qn2=(∑ Gі срі)Тв.
Тв=
0СТакий метод визначення Твє наближеним не враховуюче одночасне протікання ізомеризації й гідрокрекінгу.