Обмін ліпідів (стр. 4 из 6)
CH2 CH2 OФ–Ф CH3 CH O–Ф–Фізопентенілпірофосфат 3,3-диметилалілпірофосфат
H3C H3C 
C CH2 + C CH2 –Н4Р2О7CH2 CH2 OФ–Ф CH3 CH O–Ф–Ф
ізопентенілпірофосфат 3,3-диметилалілпірофосфат
3. Перетворення сквалену в холестерин. На стадії окислення відбувається цик-лізація і утворюються ланостерин і холестерин. При цьому відбувається наси-чення подвійних зв‘язків і окислювальне відщеплення метильних груп при четвертому і чотирнадцятому атомах вуглецю у вигляді СО2. Циклізація сквалену в структуру що нагадує стероїди, як і послідуючі реакції, протікає на поверхні ендоплазматичного ретикулуму:
Біосинтез стероїдних гормонів
Вихідною сполукою в біосинтезі стероїдних гормонів є холестерин. Із ньо-го послідовно утворюються прегненолон і прогестерон. Прогестерон – ключова сполука в синтезі всіх стероїдних гормонів. Сам по собі володіє значною біоло-гічною активністю як гормон жовтого тіла (гестаген). Прегнандіол, що виділя-ється із сечею,– неактивний продукт розпаду прогестерону.
Біосинтез стероїдних гормонів, що починається з прогестерону, каталізу-ється стереоспецифічними ферментами (гідроксилазами). В назву гідроксилази входить номер який вказує номер вуглецевого атома по якому відбувається при-єднання гідроксильної групи.
Відщеплення бокового ланцюга у молекулі прогестерону приводить до утворення андростендіону, при відновленні якого утворюється тестостерон.
Тестостерон і його аналоги володіють анаболічною активністю. Використанню цих сполук в якості лікувальних анаболічних препаратів зашкоджує їх чітко ви-ражена андрогенна дія.
В зв‘язку з цим було синтезовано нові стероїдні сполуки, близькі по структурі до андрогенів, що володіють вибірковою анаболічною активністю при маловира-женій андрогенній дії. Вони отримали назву «анаболічні стероїди».
Найбільш характерною властивістю анаболічних стероїдів є їх здатність до сти-мулювання синтезу білка в організмі. Вони позитивно впливають на азотистий обмін; викликають затримку азоту в організмі, зменшують його виділення через нирки із сечею. Також відбувається затримка виділення необхідних для синтезу білка калію, сірки і фосфору. Анаболічні препарати сприяють також фіксації кальцію у кістках. Клінічна дія анаболічних стероїдів проявляється у підвищенні апетиту, збільшенні маси тіла, покращенні загального стану хворих, більш швид-кій кальцинації кісток(при остеопорозі).
Препарати, що відносяться до групи анаболічних стероїдів, володіють різ-ним по силі і тривалості анаболічним ефектом. Вони також відрізняються по від-носній андрогенній активності.
МЕТАНДРОСТЕНОЛОЛ (METHANDROSTENOLOLUM).
Синоніми: Діанабол, Неробол, Anabolex, Anabolin, Anaboral, Bionabol, Danabol, Distranorm, Lanabolin, Metanabol, Metandienone, Nabolin, Nerobol, Novabol, Perabol, Vanabol.
Володіє андрогенною активністю, проте менш активний тестостерону. Викликає виражений анаболічний ефект. Андрогенна дія метандростенолону у 100 раз менша аналогічної дії тестостерону при майже однаковій анаболічній активності. Основними критеріями до прийому метандростенололу, як і інших анаболічних стероїдів, є : порушення білкового обміну, астенії, інфекційні та інші захворю-вання що пов‘язані із втратою білка. Препарат призначають після важких травм, операцій та опіків.
В ендокринологічній практиці препарат та його аналоги застосовують при: гіпо-фізарній та наднирниковій недостатньості, токсичному зобі, стероїдному діабеті, гіпофізарній карликовості.
В терапевтичній практиці назначають при хронічній коронарній недостатньості та інфаркті міокарду, міокардитах, ревматичних ураженнях серця та атероскле-ротичному кардіосклерозі; при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічних захворюваннях нирок (супроводжуються втратою білка) та ле-гень. Ці препарати використовуються також для лікування остеопорозу, великих переломів, при міопатіях і прогресуючій м‘язевій дистрофії.
Лікування метандростенолоном повинно відбуватися під керівництвом лі-каря. При прийомі препарату можливі слідуючі побічні явища: диспептичні роз-лади, збільшення печінки, виникнення жовтухи та набряків. У жінок (особливо при тривалому прийомі) можливо порушення менструального циклу, огрубіння голосу, посилення росту волосся по чоловічому типу.
Тривале безперервне приймання стероїдних препаратів приводить до ус-кладнень та порушення процесів обміну кальцію, гормонального фону організ-му, структурних змін у тканинах нирок, серцевого м‘язу, печінки.
До групи анаболічних стероїдів також відносяться:
ФЕНОБОЛІН (PHENOBOLINUM)
Синоніми: Дураболін, Нандролонфенілпропіонат, Нероболіл, Тураболіл, Туріна-бол.
Показання до застосування такі як і для попереднього препарату, особливо у ви-падках коли необхідно досягти сильнішої анаболічної і антикатаболітичної дії.
РЕТАБОЛІЛ (RETABOLIL).
Препарат протипоказаний при онкозахворюваннях молочної та передміхурової залоз, вагітності. Необхідна обережність при недостатній функції нирок та печінки.
СІЛАБОЛІЛ (SILABOLINUM)
Сілаболіл володіє пролонгованою анаболічною дією. Після одноразового вве-дення ефект триває 10–14 днів. Володіє незначною андрогенною дією.
5. Біосинтез гліцерину
Вихідною речовиною для даного процесу є фосфодиоксіацетон, який віднов-люється НАД-залежними дегідрогеназами до фосфогліцеринової кислоти. Остання під дією ферменту гліцерофосфатази розщеплюється з утворенням глі-церину і фосфорної кислоти:
CH2–OH СН2–ОН 
C=O OH НАДНН НАД+ СН–ОН ОНгліцерофосфатаза 
CH2–O–P=O СН2–О–Р=ОOH ОН
СН2–ОН 
СН–ОН + Н3РО4СН2–ОН
6. Біосинтез вищих жирних кислот
Проходить за участю двох типів ферментних систем: мітохондріальної і цитоплазматичної.
Мітохондріальна – забезпечує подовження вуглець-вуглецевого ланцюга вже існуючої кислоти шляхом приєднання молекули ацетил–КоА.
Цитоплазматична – забезпечує синтез нової молекули кислоти з молекули аце-тил–КоА. Для її роботи необхідним є наявність НАДФ та біотин–залежних фер-ментних систем, синтетази жирних кислот, АТФ, гідрокарбонатних аніонів.
Процес умовно поділяють на підготовчу і основну стадії.
Підготовча стадія полягає в активації молекули вуглекислого газу (СО2), і її вза-ємодії з молекулою ацетил–КоА з утворенням активної форми малонової кислоти (малоніл–КоА). Закінчується взаємодією щойноутвореної малонової кислоти з новою молекулою ацетил–КоА з утворенням фермент–субстратного комплексу. Дану стадію регулює ферментна система – синтетаза вищих жирних кислот:
Основна стадія – полягає в перетворені фермент-субстратного комплексу у фрагмент жирної кислоти:
CH3 СH3 CH3 СH3