Гранично-допустимі концентрації таких токсичних сполук, як тригалогенметани (ТГМ), у національних і міжнародних стандартах якості питної води коливаються в широких межах (від 1 до 100 мкг/л), оскільки це питання ще мало вивчено. Так, стандарти ЄЕС вимагають вилучення ТГМ до 1 мкг/л, рекомендації ВООЗ - до 10-30 мкг/л, стандарт США - до 100 мкг/л, а рекомендації нашого Міністерства охорони здоров'я - до 60 мкг/л.
В результаті проведених за останні 10 років досліджень було встановлено, що у воді можуть бути присутніми токсичні леткі галогенорганічні сполуки (ЛГС). Це в основному сполуки, що відносяться до групи ТГМ: хлороформ, дихлорбромметан, дибромхлорметан, бромоформ та інші, які мають канцерогенну і мутагенну активність.
Медиками виявлено взаємозв'язок між кількістю онкологічних захворювань і споживанням населенням хлорованої води, яка містила галогенорганічні сполуки.
У концепції поліпшення якості питної води в Україні, яку було створено згідно з прийнятою Урядом в 1991 р. науково-соціальною програмою «Питна вода», передбачено розробку і впровадження сучасних технологій отримання якісної питної води з використанням N2, H2O2, що виключає застосування хлору в технології очистки і запобігає утворенню високотоксичних хлорорганічних сполук.
Але в найближчий час, як вважає ряд учених (зокрема, О.В. Сліпченко, Л.А. Кульський, Є.С. Мацкевич, 1990), за умов масового централізованого водопостачання відмовитися від знезараження води методом хлорування буде складно з економічних і технологічних причин.
Висновки
1. Однією екологічних проблем області є стан питних вод. Саме цей фактор серйозно впливає на здоров’я населення області, зокрема, на сольовий баланс системи травлення, появу злоякісних пухлин, порушує діяльність кровотворної, сечостатевої й інших систем організму людини.
Нераціональна експлуатація свердловин та тотальне зрошення Херсонської області привело до того, що ці горизонти насичуються водами інших водоносних горизонтів. Головним наслідком такого процесу є збільшення мінералізації питних вод.
Дані Південноукраїнської гідрогеологічної партії показують, що особливо гостро стоїть проблема мінералізації питної води на території північних та південно-східних районів.
Найкращі підземні води розповсюджені на обмеженій території Цюрупинського, Голопристанського, а також на більшості територій Садовського та Каланчацького районів, в місті Нова Каховка.
Найбільш тяжке становище з водопостачанням склалось у Бериславському, Високопільському, Горностаївському, Генічеському районах, де забруднена бактеріями кожна 5-10 проба води. Стабільне погіршення якості води відмічається на території Іванівського, Генічеського (території, що примикають до Запорізької області), східної частини Каховського, Горностаївського і Білозерського районів.
2. Більшість свердловин Херсону об’єднані у загальну мережу. Очищення води проводиться методом хлорування: газоподібним Cl, або ж речовинами, що містять активний Cl: хлорне вапно, хлорит, діоксид хлору.
Для зменшення агресивності дії Cl можна запропонувати хлорування з амонізацією, що знижує окислювально-відновлювальний потенціал системи «природна вода-хлор». Зв’язаний хлор (хлораміни), що при цьому утворюється, має менші властивості, ніж вільний хлор, внаслідок чого концентрація хлорорганічних сполук у воді значно зменшується. Через це поліпшуються органолептичні властивості води.
Вміст хлору в воді при хлоруванні з амонізацією знижується від 0,33-0,36 мг/дм3 до 0,02-0,05 мг/дм3.
При застосуванні амонізації зменшились дози хлору, наприклад, уже в червні 2000р. доза хлору на первинному хлоруванні знизилась від 6,5 мг/дм3 до 4 мг/дм3 .
Можна також використовувати метод флокуляції води. У холодний період року, коли коагуляція ускладнена, для досягнення відповідності показників якості потрібно значно збільшувати дози коагулянту, що призводить до зростання залишкового алюмінію у питній воді, який токсичним елементом.
Для вирішення цієї проблеми використовують флокулянти, які посилюють процес коагуляції при зниженні доз коагулянту. Цей процес веде до зменшення кольоровості води питної води від 20-18 до 15-10 градусів, а залишкового алюмінію, в середньому, від 0,24 мг/дм3 до 0,09 мг/дм3
Тому використання такої води супроводжується захворюваннями.
Список використаної літератури:
1. Общая химия .М.К.Стругацкий и Б.П.Надеинский// 2-е изд. М: - 1959. – 340с.
2. Общая химия./ Н.Л.Глинка.// Изд. „Химия” – 1978. – 718с.
3.Посібник для вступників ло вищих навчальних закладів./Хомченко Г.Л.// Пер. З рос. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 480с.
4. Наукова стаття Волкової С.А.
5. Науково-практичний журнал « Вода та водоочисні технології».// № 3, К:. – вересень 2003.—120 с.
6. Наддніпрянська правда./ № 21 за 20.05.04.
7. Використання і охорона підземних вод// Яковенко П.І./ К.: Урожай 1986. 104с.
8. Экспедиция по исследованию качества воды в Украине. Грант № ОС-003695-127000. Киев. 2000. – 41с.
9. Экологическая геология Украины. Справочное пособие. – К.: Наукова думка, 1993. – 408 с.
10. Інформаційний звіт по режиму підземних вод, оцінці їх стану, Державного обліку вод по Херсонській області за станом на 1.01.2001р.,Херсон,2001.
11. Гідрохімія України./ Горев Л.М., Пелешенко В.К.,Хільчевський В.К.// К.: Вища школа, 1995. – 307с.
12. Гигиеничечкая оценка современних способов обеззараживания питьевой води / Авчинников А.В.// Гигиена и санитария. – 2001.-- № 2. – С.11-20.
13. Дезинфекция питьевой воды: проблемы и решения/ Бахир В.М. // Питьевая вода. – 2003.- №1 С.13-20
14. Современное состояние проблемы обеззараживания води/ Гончарук В.В.// Химия и технология воды. – 1998. – Т.20, № 2 – С.190-213.
15. Хлорирование воды как фактор повышенной опасности для здоровья населения/ Красовский Г. Н., Егорова Н.А.// Гигиена и анитария. – 2003. № 1. – С.17-21.
16. Технология обеззараживания води./ Малышев С.А.// Вода і очисні технології. – 2002. № !. – С.47-49.
17. Екологія Херсонської області/ Бойко М.Ф./ 2003 – 17-21, 88-91.
18. Популярная медицинская енциклопедия. БМЭ, -- 1963.- С.14-16.
19. Концерн «Природа»// Водаі водоочисні технології. – 2001. - № 2.-45с.