Основи молекулярно кінетичної теорії (стр. 2 из 3)
Хід роботи:
1. Укріплюємо дротину на штативі.
2. На кінець дроту вішаємо тягарець з набору.
3. Збільшуватимемо навантаження, поки зразок не зруйнується. Визначаємо силу, що відповідає руйнуванню.
4. використовуючи
визначаємо руйнівну напругу для даного металу. Площу визначаємо за формулою S= 
.5. Дані записуємо в таблицю:
| площа | Об`єм | напруга |
Контрольні запитання:
1. Що називається межею міцності?
2. Що таке коефіцієнт запасу?
3. Як читається закон Гука?
4. Формула сили пружності.
5. Діаграма розтягу.
6. Механічна напруга, пластичність, крихкість, міцність.
7. Різниця між аморфними і кристалічними тілами.
8. Модуль Юнга.
9. Види деформації.
10. Графік нагрівання і плавлення кристалічних тіл.
Практична робота № 5
«Розширення меж вимірювання вольтметра і амперметра»
Тема: розширення меж вимірювання вольтметра і амперметра.
Мета: перевірити закони послідовного і паралельного сполучення і розрахувати шунти до амперметра і додаткові опори до вольтметра.
Обладнання: вольтметр на 2В, додаткові опори, джерело струму, амперметр, шунти до амперметра.
Теоретичні відомості
1. Електричним струмом називають упорядкований рух заряджених частинок. За напрямом струму приймають напрям позитивно заряджених частинок. Сила струму дорівнює відношенню заряду
, що переноситься через поперечний переріз провідника за інтервал часу 
, до цього інтервалу часу: 
Якщо сила струму з часом не змінюється, то струм називається постійним. Сила струму – величина скалярна. q=q0nSt – загальний заряд частинок. Швидкість упорядкованого руху електронів у провіднику:
2. Згідно з законом Ома для ділянки кола, сила струму прямо пропорційна напрузі і обернено пропорційна опору провідника:
Провідник має опір 1 Ом, якщо при різниці потенціалів 1 В, сила струму в ньому 1 А.
3. Види сполучень:
а) Послідовне сполучення;
 |
I=const
U=U1+U2+U3
R=R1+R2+R3
б) Паралельне сполучення;
U=const
I=I1+I2+I3
Хід роботи
1. Щоб вольтметр не створював величини напруги, яку вимірюють, його опір має бути більшим порівняно з опором ділянки кола, на якій вимірюється напруга.
 |
2. Якщо опір вольтметра R0, то після його вмикання в коло, опір ділянки уже не R, а R1
3. Скласти електричне поле за схемою:
 |
+ -
4. Провести вимірювання в колі.
5. Розрахувати додатковий опір до вольтметра, який має власний опір 300 Ом, щоб ним можна було визначити напругу мережі до 200 В. Вольтметр розраховано на напругу 5 В.
Контрольні запитання:
1. Назвати і записати закони паралельного сполучення провідників.
2. Закони Ома для ділянки кола.
3. Закони Джоуля-Ленца.
4. Фізичний зміст ЕРС.
5. Умови необхідні для існування електричного струму.
6. Робота і потужність струму.
7. Шунти для амперметра, їх включення і призначення.
8. Потенціал і різниця потенціалів.
9. Конденсатор, їх типи і сполучення.
10. Закони послідовного сполучення провідників.
Практична робота № 6
«Зняття вольт амперної характеристики напівпровідникового діода»
Тема: зняття вольт амперної характеристики напівпровідникового діода.
Обладнання: напівпровідниковий діод, батарея, амперметр, з’єднувальні проводи, реостат.
Теоретичні відомості
Контакти двох напівпровідників називають п-н переходи. Отже п-н перехід відносно струму не симетричний у прямому напрямі, опір переходу використовують для виправлення змінного струму. У радіосхемах поряд з двома електродними лампами дедалі частіше застосовують напівпровідникові діоди, виготовленні з германію, кремнію, селену.
Хід роботи
1. Щоб знайти вольт амперну характеристику діода треба дослідити, як струм залежить від напруги. Для цього треба скласти електричне коло за схемою:
 |
2. Підключити батарею спочатку як показано на схемі і виміряти напругу і силу струму при різних положеннях реостата (2-3 положеннях)
3. Підключити батарею в зворотному напрямі і спостерігати за показниками вимірювальних приладів.
4. Накреслити таблицю і записати всі результати вимірювань.
5. За даними результатами накреслити вольт амперну характеристику і пояснити її.
| № досліду | Напруга U,В | Сила струму I,А | Включення приладу |
Контрольні запитання
1. Що називають вольт амперною характеристикою?
2. Поняття про прямий і зворотній струм.
3. Застосування напівпровідникових діодів.
4. Переваги і недоліки в порівнянні з електричними лампами.
5. Провідність напівпровідників (власна і домішкова)
6. Порівняння вольт амперної характеристики лампи діода і напівпровідникового діода.
7. Що являє електричний струм у напівпровідниках?
8. Закон Ампера. Правило лівої руки.
9. Сила Лоренца.
10. Магнітні властивості речовини.
Практична робота № 7
«Складання схеми фотореле та спостереження роботи фотоопору»
Тема: складання схеми фотореле та спостереження роботи фотоопору.
Обладнання: схема фотореле, лампа, шнур, з’єднувальні проводи.
Завдання: провести спостереження роботи фотоопору.
Теоретичні відомості:
Провідність при умовах, коли механізм провідності ідеальних напівпровідників не має ніяких домішок, називають власною провідністю напівпровідників. При наявності домішок поряд з власною виникає додаткова домішкова провідність. Домішки, які легко віддають електрони і, отже, збільшують число вільних електронів, називають донорними домішками. У напівпровідниках електричний опір залежить від температури. Цю властивість використовують для вимірювання температури за величиною струму в колі з напівпровідником. Такі прилади називають термісторами. Електрична провідність напівпровідників підвищується не тільки від нагрівання, а й від освітлення їх. Електрична провідність зростає внаслідок розривання зв’язків і утворення вільних дірок і електронів за рахунок енергії світла, що падає на напівпровідник. Це явище називають фотоелектричним ефектом. Прилади, в яких використовують фотоелектричний ефект у напівпровідниках, називають фотоопорами.
Хід роботи
1. Електрична провідність напівпровідників змінюється від освітлення. Для того, щоб це перевірити, скласти установку, в яку включений фотоопір.
2. Скласти схему, але в мережу не вмикати без дозволу вчителя.
3. Коли схема увімкнена, фотоопір закривати темним папером і спостерігати, яка при цьому відбудеться дія, а потім освітлювати фотоопір світлом.
4. Накреслити схему фотореле і пояснити принцип його роботи.
5. Розглянути фотоекспонометра та пояснити його використання.
Фс – фотоопір типу Фс-к1, чутливість 3*105 - 5*106 мкА;
С – конденсатор, об’ємом 0,1 – 0,2 мкА;
Р – реле електричне, ток спрацювання 1<=2 мА;
R = 18*103 – 31*10-3 Ом;