У другому циліндрі підведена до газу питома теплота розподіляється так: частинами витрачається на підвищення температури газу (прискорення руху його молекул), а друга частина на виконання зовнішньої питомої роботи (переміщення поршня). Оскільки газ в обох циліндрах нагрівався до однакових температур, то в другому випадку (при р = const) теплоти було витрачено більше на розмір виконаної питомої роботи w:
q p = q υ + w.
Теплоємність газу залежить від його фізичної природи, від умов, за яких відбувається процес, а також і від температури (а для реальних газів і від тиску). Іноді в теплотехнічних розрахунках, що не потребують великої точності, зміну теплоємності від температури не враховують, беручи значення теплоємностей однаковими в усіх інтервалах температурної шкали.
Коли виходити з того, що теплоємність газу - величина змінна, яка залежить від температури, то це означає, що для нагрівання на кожний градус потрібна різна кількість теплоти. В цьому разі користуються поняттям істинної теплоємності.
ТЕПЛОЄМНІСТЬ ГАЗОВОЇ СУМІШІ
У теплотехнічних розрахунках доводиться визначати теплоємність газової суміші. Оскільки теплота, що йде на нагрівання 1 кг газової суміші, витрачається на нагрівання окремих компонентів, що є в суміші, то питома теплоємність суміші дорівнює сумі добутків питомих теплоємкостей компонентів, з яких складається суміш, на їхні масові чи об'ємні частки.
Коли склад суміші заданий за масою газу, то питому теплоємність суміші визначають з рівності
Ссм = c 1 g1 + c2g2 +... + cngn,
Коли склад суміші заданий об'ємними частками, то об'ємну теплоємність суміші можна обчислити за формулою
Ссм =
,де ri- об'ємна частка компонента суміші.
Список використаної літератури
1. Черняк О.В.; Грибницька Г.Б. «Основи теплотехніки і гідравліки» - К., Вища школа 1982 р. ст. 85-90.