де
(4)
Права частина рівності при слабкому екситон-фононному зв’язку задовольняє рівнянню Дайсона:
G( , (5)
(6)
- масовий оператор екситонів, який у загальному випадку є комплексною функцією частоти.
Тоді функція форми екситонного поглинання згідно з теорією екситонного поглинання визначається як
Величина поглинання в системі у наближенні слабкого екситон-фононного зв’язку і збудженням найнижчого екситонного стану, має наступний вигляд
де D0 – параметр екситон-фотонної взаємодії.
Для прикладу розрахуємо масовий оператор лінійної взаємодії екситонів з оптичними фононами. Відповідно до рівняння (8), запізнюючу функцію Гріна можна представити набором більш простих, згідно з методом Боголюбова-Тяблікова:
Складаємо систему зчіплюючих рівнянь і обриваємо її на величинах, пропорційних квадрату функції екситон-фононного зв’язку.
За традиційною схемою, що ґрунтується на послідовному диференціюванні функції Гріна, продиференціювавши
де
Продиференціюємо
Більш складніші функції Гріна
(12)
При диференціюванні й далі будуть отримуватися рівняння, що містять функції Гріна ще більш високих порядків, тобто отримується безкінечна система рівнянь [22].
Обриваємо цей безкінечний ланцюг і здійснюємо спарювання однотипних операторів, які належать до одного моменту часу, згідно теореми Віка.
Тут
Якщо
Підставивши знайдені значення у рівняння (12), переходимо до Фур’є-образу функції Гріна
З цієї системи рівнянь можна визначити необхідну функцію Гріна
. (13)
Зараз знайдемо величини півширини та зсуву екситонного рівня.
Проаналізувавши вираз (13), для дійсної частини масового оператора отримаємо
Уявна частина масового оператору запишеться
де
Для безпосереднього розрахунку величини зсуву та півширини екситонної спектральної лінії, перейдемо у виразах (14) та (15) від сумування по квазіімпульсу до інтегрування по безрозмірному параметру
Із врахуванням того, що
Обмежимо розгляд екситонів першої найнижчої зони із квадратичним законом дисперсії
які взаємодіють із довгохвильовим електромагнітним випромінюванням (
У виразі (16)
Здійснюючи перехід до інтегрування з урахуванням всіх вище зазначених наближень, отримаємо:
. (17)
Нормуємо всі енергетичні величини на ширину екситонної зони L і перейдемо до таких безрозмірних параметрів: