Такі ж співвідношення справедливі для похідних за часом
   
1’ (t + T)
 
, 
 
2’ (t + T)
 
Формули можна записати тотожно так:
   
; 
 
Звідси випливає, що функції
 П1(t) = 
  
; П
2(t) = 
 
є періодичними з періодом Т. Отже, система лінійно незалежних розв'язків рівняння має вигляд
   
1 (t + T)
 
, 
 
2’ (t + T)
 
,
Сталі 
  
1 і 
 
2, зв'язані між собою співвідношенням, яке можна вивести так. Помножимо рівняння, які задовольняють функції 
 
1 і 
 
2,
  
; 
 
відповідно на 
  
1 і 
 
2 і віднімемо від першого друге. В результаті дістанемо
  
 
 
 
звідки випливає, що вираз l(t) = 
  
 
= constне залежить від часу. Тому l(t+ Т) = l(t). Оскільки з одного боку l (t + T) = 
 
1 (t +T) 
 
2 (t + T) = 
 
1 
2l(t), а з іншого — l (t+ T) = = l (t), то
  
1 
2=1
Оскільки коефіцієнти визначника аіj дійсні, то величини 
  
1 і 
 
2, або дійсні, або комплексно-спряжені. Тоді, враховуючи співвідношення, покладемо 
 
1 = е
zT , 
 
2 = е
-zT де z — комплексна число, яке можна знайти, розв'язавши рівняння.
Таким чином, використовуючи співвідношення, робимо висновок, що два лінійно незалежних розв'язки рівняння з періодичним коефіцієнтом 
  
 (t) = 
 
 (t + T) можна записати-у вигляді (теорема Флоке):
  
1 (t + T)
 
, 
 
2’ (t + T)
 
,
Тут П1 (t) і П2 (t) — періодичні функції з періодом Т, внаслідок чого їх можна розкласти в ряд Фуh'є
 П (t)=
  
Якщо Rez
  
 0, то одна з двох функцій експоненціальне зростатиме з часом. Це означає, що стан рівноваги 
 
 
 
 = 0 не е стійким. Досить будь-якого малого відхилення від положення рівноваги, щоб це відхилення потім експоненціальне збільшувалося з часом. Це явище було названо параметричним резонансом або параметричною нестійкістю.