7.6 Задача
Визначити контактне натискання
Температура оточуючого середовища
8. Вимикання електричного кола постійного і змінного струму
Велика група електричних апаратів – комутаційні пристрої, за допомогою яких вимикаються електричні кола. Процес вимикання при різних умовах розглянуто в даному розділі.
8.1 Загальна характеристика вимикання електричних кіл. Відновлювана напруга та відновлювана міцність. Умова вимикання кола апарату
Характер процесів при відключенні електричного кола змінного і постійного струму показано на рис. 8.1, 8.2:
Uc – напруга сітки;
I0– струм в колі;
МРК – момент розмикання контакту.
Uк − спад напруги на контакті (рис. 8.2);
Електричний розряд в контактних апаратах, що виникає при розмиканні контактів, приводить до зношення контактів, і в значній мірі це визначає надійність і тривалість роботи апарату. Розряд зв’язаний із електромагнітною енергією, що запасається в індуктивності при вимиканні кола. В контактних апаратах комутуючим елементом є електрична дуга або інший вид газового розряду, що виникає при вимиканні. Електромагнітна енергія кола перетворюється в цих комутуючих елементах в теплову енергію, яка розсіюється в просторі. В цьому полягає позитивна роль дуги. Якби дуга не виникала, то електромагнітна енергія поля перетворювалася би в електростатичну енергію і виникала область перенапруги недопустимої величини, а коло неможливо було б відключити. Коли апарат ввімкнений, то спад напруги на комутуючих елементах складає долі вольта – в контактних апаратах і вольти в безконтактних.
Якщо апарат розірве коло, напруга на його комутуючому елементі стане рівною напрузі джерела живлення. Таким чином, в процесі вимикання апарату напруга на комутуючому елементі буде різко зростати від дуже малих до дуже великих значень.
Напруга на комутуючому органі, що наростає в процесі вимикання апарату називається відновлюваною напругою.
При вимиканні кола комутуючий орган переходить із стану провідника електричного струму в стан діелектрика. Характерна комутуючому органу зростаюча в часі при вимиканні електрична міцність називається відновлюваною міцністю (визначається в даний момент часу максимальною напругою, що може витримати без пробою комутуючий орган). Щоб успішно відключити електричне коло, необхідно створити в вимикаючому апараті такі умови, при яких його відновлювана міцність була б вищою за наростаючу на ньому відновлювану напругу.
Розглянемо трифазне коло. Припустимо, що наше коло має індуктивний характер.
Поскільки коло – чисто індуктивне, то
Тоді миттєве значення напруги промислової частоти на розриві А дорівнює:
Частоти коливань у верхньому та нижньому контурі однакові:
Індуктивність
Якщо виразити струм
Підставимо у формулу такі числові значення величин і знайдемо індуктивність.
Відомо, що при підвищеній частоті індуктивність зменшується на 30%, тоді
А загальна ємність фази
Частота
Середня швидкість відновлення напруги:
Після вимикання фази А в наступний нуль струму гаситься дуга у фазах В і С (рис. в.). В фазах В і С приймемо, що напруга поділяється порівну. Тоді:
Порівняння швидкостей відновлення напруги у фазах А, В і С показує, що вимикання фаз В і С іде в більш легких умовах, ніж у фазі А: швидкість наростання напруги в
8.2 Стадії в міжконтактному проміжку при вимиканні кола. Дуга і її властивості
При вимиканні електричного кола із струмом в міжконтактному проміжку проходять наступні стадії:
1) початок вимикання, якому відповідає стан металічного провідника (замкнутий стан контактів);
2) утворення розплавленого металічного містка в початковій стадії розходження контактів, що супроводжується, внаслідок зменшення сили натискання, збільшенням перехідного опору і ростом виділення тепла в контакті;
3) вибух металічного містка під дією великої концентрації теплової енергії в ньому;
4) утворення електричної дуги (іскри) між контактами апарату. В процесі її гасіння комутаційний орган за допомогою дугогасильної системи збільшує її електроопір;
5) перетворення проміжку в діелектрик, коли всі іонізовані частинки із проміжку розсіюються, і він стає ізолятором.
В процесі вимикання кола можливе виникнення тліючого або дугового розряду. Нагадаємо, що електричний розряд – це процес протікання електричного струму в газі. Він буває самостійним і несамостійним. Тліючий, дуговий, іскровий – це види самостійних розрядів.
Тліючий розряд виникає при розмиканні при І < 0.1 А і напругах 250 – 300 В. Це спостерігається в малопотужних реле, в більш потужних апаратах спостерігається розряд у вигляді електричної дуги. Дуговий розряд виникає в першу чергу внаслідок термоелектронної емісії. Електрони іонізують молекули газу.
Особливості дугового розряду:
1) має місце тільки при відносно великих густинах струмів і відносно невеликих напругах між електродами;
2) температура центральної частини дуги від 6000 до 25000 К;
3) густина струму при дуговому розряді від 100 до 1000
4) спад напруги біля катода 10 – 20 В, і не залежить від струму.
Розрізняють три характерні області дугового розряду:
· прикатодна область;
· область стовпа дуги;
· прианодна область.
Області мають різну концентрацію носіїв, різну температуру, спад напруги та її градієнт. У короткої дуги, характерної для апаратів низької напруги, спад напруги на стовпі дуги є малим в порівнянні із спадом напруги (в сумі) у катода і анода. У довгої дуги, характерної для апаратів високої напруги – навпаки, тому біляелектродним спадом можна знехтувати.
8.3 Статична і динамічна вольтамперна характеристика (ВАХ) дуги. Умови стабільного горіння та гасіння дуги