Енергетичне обстеження будівлі ДНЗ 7 управління науки та освіти Сумської міської ради (стр. 5 из 13)

2.3.1 Порівняльний аналіз фактичного термічного опору огороджувальних конструкцій з нормативним

Для зовнішніх огороджувальних конструкцій опалюваних будинків та споруд і внутрішніх міжквартирних конструкцій, що розділяють приміщення, температури повітря в яких відрізняються на З °С та більше, обов'язкове виконання умови:

, (2.1)

Де

- приведений опір теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції (для термічно однорідних огороджувальних конструкцій визначається опір теплопередачі), приведений опір теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м²-К/Вт;

- мінімально допустиме значення опору теплопередачі непрозорої огороджувальної конструкції чи непрозорої частини огороджувальної конструкції, мінімальне значення опору теплопередачі світлопрозорої огороджувальної конструкції, м^2.К/Вт. Встановлюється залежно від температурної зони експлуатації будинку [3].

Розрахункове значення опору теплопередачі багатошарової огороджувальної конструкції визначається за формулою:

(2.2)

де а_в - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції (приймаємо а_е = 8,7Вт/(м² -К) - для стін, підлоги, гладких стель.

а_з - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції (для зовнішніх стін та покриттів а_з = 23Вт/(м² -К);

- теплопровідність матеріалу і-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації, Вт/(м-К) [3];

- товщина і-го шару огороджувальної конструкції, м;

п - кількість шарів в конструкції за напрямком теплового потоку;

Ri- термічний опір і-го шару конструкції, м² *К/Вт.

Для вікон приведений опір теплопередачі приймаємо згідно.

Розрахункові умови експлуатації при розрахунках опору теплопередачі огороджувальних конструкцій приймаються залежно від розрахункового вологісного режиму експлуатації приміщення та конструктивного рішення огородження.

Результати розрахунку опору теплопередачі огороджувальних конструкцій представлені у таблиці 2.7.

Таблиця 2.7 - Результати розрахунку опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій

№ п/п	Найменування конструктивного елементу		Матеріал шару		Товщинашару, , м		Теплопровідність
1	Стіна		Керамічна цегла		0,64		0,7		1,054		2,8
			Штукатурка цементно-піщана		0,02		0,7
			Плитка керамічна		0,01		0,96
2	Дах		Залізобетон		0,22		1,92		1,2		3,3
Гравій керамзитовий		0,1		0,13
Цементна стяжка		0,05		0,7
Руберойд		0,01		0,17
4		Вікна	Подвійне скління в дерев'яних спарених плетіннях	2,5		0,4		0,5
4		Вхідні двері	Дерево	0,08		0,29		0,43		0,44
5		Підлога	Залізобетон	0,22		1,92		1,65		2 5
			Гравій керамзитовий	0,15		0,13
			Цементна стяжка	0,05		0,7
			Дерево	0,04		0,29
			Лінолеум	0,004		0,23
6		Підлога в харчоблоці та туалетах	Залізобетон	0,22		1,92		1,5		2,5
			Гравій керамзитовий	0,15		0,13
			Цементна стяжка	0,05		0,7
			Плитка керамічна	0,01		0,96

Отримані результати (

) свідчать про невідповідність дійсного опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій нормативним вимогам [3]. Можна зробити висновок про незадовільні теплозахисні властивості зовнішньої стіни та даху, що вимагає впровадження енергозберігаючого заходу щодо збільшення опору теплопередачі, тобто проведення робіт з теплоізоляції.

2.3.2 Розрахунок тепловтрат приміщень

Даний розрахунок необхідний для визначення об’ємів втрат теплової енергії, щоб встановити потенціал економії витрат на споживання енергоносіїв після впровадження енергозберігаючих заходів.

Розрахунки тепловтрат через огороджувальні конструкції проводимо окремо для кожного приміщення.

Тепловтрати через огороджувальні конструкції будівлі (стіни, вікна, дах для IIповерху, підлогу для І поверху та вхідні двері) розраховуємо за формулою:

(2.3)

де F_пр - розрахункова площа поверхні огороджувальної конструкції (за результатами проведених вимірювань), м ;

Ro- розрахунковий опір теплопередачі огороджувальної конструкції, м²-К/Вт (табл.2.7);

t_e, t₃- відповідно температури всередині приміщень і зовнішнього повітря, ⁰С;

п - ковфіцієнт, що приймається згідно з [3] в залежності від положення зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції відносно зовнішнього повітря.