Фондовий ринок України і перспективи його розвитку (стр. 1 из 6)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів і банківської справи

КУРСОВАРОБОТА

за курсом "Фінанси" на тему:

"Фондовий ринок України і перспективи його розвитку"

Виконала студентка 3 курсу

групи ЕФ-06з

Шевченко М.Г.

Керівник Рубан Т.Є.

Донецьк – 2009 р.

Зміст

Вступ

1. Фондовий ринок як складова частина фінансового ринку

1.1 Загальна характеристика: поняття, структура, особливості фондового ринку

1.2 Фондова біржа

2. Види цінних паперів, їх характеристика

2.1 Характеристика цінних паперів

2.2Операції з цінними паперами

3. Перспективи розвитку фондового ринку в Україні

3.1 Тенденції розвитку фондового ринку

3.2 Напрямки розвитку фондового ринку в Україні

Висновок

Література

Вступ

Вже більше 17 років існує фондовий ринок (ринок цінних паперів) в Україні, адже ще зовсім нещодавно його ми бачили лише з телеекрану з життя Заходу і він здавався абсолютно неможливим в умовах нашої країни. Але все поступово зміняється і ось вже і громадяни України стикаються з цим явищем, що має великий вплив на найважливіші аспекти життєвого устрою в країнах з розвиненою ринковою економікою. Акції, облігації, сертифікати, чеки, векселі і інші цінні папери, які ще зовсім нещодавно були дивиною, тепер міцно увійшли до нашого життя поряд з такими звичними словами як "біржа" і "депозитарій". Цінні папери стали засобом вираження особистого або колективного підприємницького ризику, давно переставши бути об'єктами ритуального поклоніння, що на жаль вельми часто зустрічалося і зустрічається у нас.

У даній роботі проведений аналіз фондового ринку України і визначені перспективи і тенденції його розвитку.

Необхідність вивчення фондового ринку обумовлена тим, що для нормального розвитку економіки необхідна мобілізація тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки. Ці процеси і здійснюються на фондовому ринку. Таким чином, на фондовому ринку виникає кругообіг капіталу, причому у одних суб'єктів господарювання створюються заощадження,а інші відчувають потребу у фінансових ресурсах для розширення своєї діяльності. Україна зараз потребує інвестицій, як і будь-яка країна з економікою, що розвивається. Саме тому питання розвитку фондового ринку такі актуальні.

Метою даної курсової роботи є аналіз фондового ринку України і тенденцій його розвитку. У курсовій роботі будуть розглянуті основні аспекти фондового ринку в Україні, його структура, характеристика цінних паперів, а також перспективи розвитку.

1. Фондовий ринок як складова частина фінансового ринку

1.1 Загальна характеристика: поняття, структура, особливості фондового ринку

У сучасних умовах створення основ ринкового господарства помітно зростає інтерес до фінансових аспектів розвитку економіки, яка за своєю структурою, взаємозв’язками, регулюванням та іншими параметрами є досить складною системою. У цій системі важливе місце за силою впливу на інші ринки та економічну систему в цілому посідає фінансовий ринок. Адже фінансова діяльність будь-якої підприємницької структури нерозривно пов’язана з функціонуванням фінансового ринку, розвитком його видів і сегментів, станом кон’юнктури. А тому, конкуруючи між собою на товарних ринках, компанії повинні постійно контактувати з фінансовими ринками, які в умовах переходу до ринкової економіки активно впроваджуються у фінансову систему.

Аналіз економічної літератури з питань сутності та ролі фінансового ринку вказує на існування значних розбіжностей у поглядах науковців. Вже з назви цієї економічної категорії випливає неоднозначність її трактування, оскільки охоплює два поняття: ринок і фінанси. Одні економісти розглядають ринок як сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється купівля-продаж товарів і кінцеве визначення їх суспільної цінності. Ф. Котлер визначив ринок як "сферу потенційних обмінів" [1,c.18]. А К.Р. Макконелл і С.Л. Брю під ринком розуміють "інститут або механізм, сходяться покупці і продавці окремих товарів і послуг" [2, с.61]. Одні економісти схильні розглядати їх як прийоми і методи для максимізації загальної вартості фірми, інші – як систему відносин у суспільстві, що складаються в процесі розподілу і перерозподілу вартості валового національного продукту. Зустрічається також в економічній літературі ототожнення фінансового ринку з ринком грошей і ринком капіталів. Така плутаниця у термінах, на погляд доктора економічних наук Василика О.Д., викликана як концентрацією уваги науковців на різних аспектах фінансових відносин, так і недостатньою теоретичною розробкою питань фінансового ринку.

В економічній літературі даються різні визначення поняття "фінансовий ринок ":

· сукупність кредитно-фінансових інститутів, які спрямовують потік грошових засобів від власників до позичальників і навпаки;

· механізм перерозподілу капіталу між кредиторами і позичальниками за допомогою посередників на основі попиту і пропозиції;

· грошові відносини, які складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах;

· загальне визначення ринків, де проявляються попит і пропозиція на різні платіжні засоби.

Однак, якими б різноманітними не були визначення, всі автори визначають кругообіг фінансових ресурсів, у процесі якого в одних суб’єктів ринку нагромаджуються заощадження, а інші мають потребу в коштах для розширення їх діяльності.

Фінансовий ринок можна зобразити у вигляді схеми:

Рис.1. Схема фінансового ринку

Як ми бачимо з ріс.1 фондовий ринок є важливою складовою частиною фінансового ринка. Під фондовим ринком розуміють такий розділ фінансового ринку, на якому за незначний час створюються необхідні умови і відбуваються швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів в соціально-економічному просторі держави з врахуванням інтересів і потреб суспільства шляхом здійснення емісій коштовних паперів різними емітентами.У вузькому ж розумінні, фінансовий ринок, як правило, означає взаємодію, яка відбувається на ринку між його суб'єктами з приводу випущених коштовних паперів.

Головною метою фондового ринку кожної країни є становлення цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого ринку, регульованого державою і інтегрованого в світові фондові ринки. Фондовим ринком є сукупність стосунків цивільно-правового характеру, які опосередковують рух капіталів у формі коштовних паперів. Він доповнює в структурі фінансового ринку ринок банківських кредитів і тісно взаємодіє з ним.

Особливості фондового ринку такі:

- фондовий ринок завжди виступає як ринок ризикових капіталів, де зростання та падіння курсів цінних паперів залежить від багатьох факторів, які слід постійно враховувати у практичній діяльності;

- курси цінних паперів, як і їхня емісія залежить від рентабельності та кон’юнктури виробництва, економічного стану, від стану ринку позичкових капіталів і рівня облікової ставки;

- із розвитком акціонерного капіталу зростає роль фондових бірж та позабіржового фондового ринку, де суперечності більш гострі, а їхній прояв глибший і сильніший. Позабіржовий фондовий ринок впливає на біржовий ринок і на всю банківську сферу своєю непередбачуваністю;

- прибуток акціонерних товариств стає відомим лише після річних звітів, тому іноді курси акцій залежать від очікуваних дивідендів. На підставі цього вони стають об’єктом спекулятивних дій, залежать від випадкових обставин, реклами, боротьби за зростання чи зниження курсів акцій;

- падіння курсів цінних паперів може бути таким стрімким та непередбачуваним, що спричиняє катастрофічну паніку. Фондові ринки закриваються, угоди не укладаються, банкрутства досягають найбільшого розмаху. Утримувачі цінних паперів, особливо дрібні інвестори, розорюються. Зиски мають тільки великі інвестори. В цьому процесі фондовий ринок стає інструментом централізації капіталу, а біржові кризи – методом цієї централізації;

- кризи призводять до різкого скорочення емісії цінних паперів та падіння попиту на позичковий капітал.

В економічній літературі фондовий ринок розглядається як частина ринку позичкових капіталів, де відбувається процес купівлі-продажу цінних паперів: акцій та облігацій, їхня емісія. Розрізняють первісний ринок, де відбувається емісія та первинне розміщення цінних паперів, і вторинний ринок, де відбувається купівля-продаж, котирування, обіг, зміни титулів власності на цінні папери. Як правило, це фондова біржа та позабіржовий ринок, які об’єднує загальне поняття – фондовий ринок.

Фондовий ринок має складну структуру, де перехрещуються інтереси багатьох учасників, кожен з певною функціональною особливістю та метою діяльності. До них належать: емітенти – це держава або якась юридична особа, що має право відповідно до закону випускати цінні папери, та інвестори – це юридичні або фізичні особи, що відповідно до закону мають право працювати з цінними паперами або здійснювати купівлю-продаж їх з метою отримання прибутку. Інвесторами є:

-інституціональні інвестори (пенсійні фонди, поштові фонди, страхові компанії, торгові та фінансові будинки, трастові компанії, інвестиційні фонди тощо), які відповідно до закону працюють з власними або залученими коштами на фондовому ринку;

-банки та акціонерні товариства, що працюють з власними коштами або прибутком;

-всі юридичні або фізичні особи, які мають вільні кошти і можуть придбати за них цінні папери для: отримання дивідендів або контрольного пакета акцій; проведення спекулятивних угод із цінними паперами з метою отримання прибутку, курсової різниці, премії, дивідендів та іншого зиску з урахуванням різниці курсів на різних ринках; вкладання тимчасово вільних коштів для збереження заощаджень із метою отримання дивідендів, іншого зиску без застосування спекулятивних дій; отримання фіксованого прибутку (ренти).