Наступною ланкою у банківській галузі Китаю є банки розвитку. Усього їх три: Державний банк розвитку (Chіna Development Bank), Експортно-імпортний банк Китаю (the Export-Іmport bank of Chіna) і Банк сільськогосподарського розвитку Китаю (the Agrіculture Development Bank of Chіna).
Державний банк розвитку (ДБР) був заснований у березні 1994 року. Сьогодні він має 32 відділення і 4 представницькі офіси по всій країні. Розуміючи зміни, що відбуваються в економіці країни, і її потреби на поточному етапі розвитку соціалізму, використовуючи науковий підхід у вирішенні проблем розвитку і проблем, пов'язаних з досягненням макроекономічних цілей, ДБР використовує акумульовані ним ресурси для розвитку інфраструктури країни, її основних галузей промисловості, технологій; підтримує різні сектори економіки, координує розвиток сільських районів і міст, стимулює планомірний розвиток національної економіки, допомагає уряду виконувати поставлені перед державою завдання.
На чолі банку стоїть директор. Йому підкоряються заступники з їхніми помічниками і розгалуженою мережею департаментів.
Останнім часом ДБР залучив позичок на суму понад 1.6 трлн юанів для більш ніж 4000 тисяч проектів у сфері інфраструктури і промисловості. Він є "містком" між прийнятими урядом рішеннями і їх втіленням у житті країни. Зараз ДБР зосередив увагу на таких аспектах економічного розвитку, як енергетика і транспорт. З його останніх об'єктів фінансування можна виділити Олімпійські ігри в 2008 році і Shanghaі World Expo. 82 % наданих у 2005 році позичок було спрямовано на розвиток швидкісних автомагістралей, телекомунікації, залізниць, енергетики, нафтової промисловості тощо. Разом з тим ДБР активно бере участь у плануванні і будівництві міст у східній частині Китаю, таких як: Пекін, Тяньцзінь, Хебей і міст у дельті ріки Янцзи.
Можна сказати, що ДБР подолав чимало перешкод на шляху до нинішнього процвітання. Надалі він як і раніше керуватиметься науковим підходом при використанні своїх ринкових функцій для здійснення поставлених перед ним фінансових цілей.
Наступним банком розвитку є Експортно-імпортний банк Китаю (Ексімбанк). Він був заснований 26 квітня 1994 року. Як і усі банки розвитку він підкоряється Держраді КНР. Його головний офіс знаходиться в Пекіні. Діяльність банку пов'язана з обслуговуванням кредитів для експорту комплектного великогабаритного устаткування або електроніки. Він є основним банком, що обслуговує кредити іноземних урядів, і єдиним банком, що надає пільгові кредити за кордон. Ексімбанк займається кредитуванням іноземних урядів, змішаним кредитуванням, експортними кредитами, а також позичками китайського уряду іноземним урядам, переоформленням змішаних кредитів тощо.
Метою створення банку сільськогосподарського розвитку Китаю (БСГРК) були допомога сільському господарству, кредитування проектів, спрямованих на поліпшення інфраструктури села, впровадження провідних технологій. 19 квітня 1994 року було проголошено створення БСГРК. Банк відразу ж акумулював кошти на суму 259,2 млрд юанів, переведені на його рахунки Сільськогосподарським банком і Комерційно-промисловим банком Китаю. У березні 1995 року було створено мережі філій у сільських районах. Розширення мережі філій продовжилося після прийняття закону про реформування сільської фінансової системи. БСГРК є державним банком, а тому його діяльність пов'язана з наданням неприбуткових кредитів і здійсненням проектів, розроблених урядом країни. Безпосереднім завданням банку є підтримка розвитку сільського господарства і сільських районів. Одразу ж після створення БСГРК установив зв'язки з різними міжнародними організаціями і фінансовими інститутами. Так, наприклад, керівництво банку брало участь у щорічних з'їздах Всесвітнього банку, МВФ і Азіатського банку розвитку, так само як і в інших міжнародних заходах. Організаційна структура банку має чотири рівні: центральний офіс, філії першого і другого рівня, суб-філії. Філії і суб-філії діють відповідно до отриманого від центрального офісу мандату, а діяльність банку здійснюється з відповідного дозволу Банківської регулюючої комісії Китаю. За офіційними даними на кінець 2005 року в банку було 30 філій у провінціях, 329 філій другого рівня, 1606 суб-філій на рівні села і 3 ділові офіси. У цілому в БСГРК і його філіях працює близько 59000 осіб. Тривалий час банк спирався на позики НБК, але, починаючи з 2005 року, він істотно розширив свої ресурси через ринок капіталів, хоча при цьому банк дотепер не виявляв себе на міжнародному фінансовому ринку. Згідно із статистичними даними, отримані від БСГРК позички вкладаються переважно в зерно, бавовну, харчову рослинну олію.
банківська система китай
Висновки
Які ж висновки можна зробити з усього вищесказаного? Насамперед, слід зазначити, що діяльність китайської банківської структури контролюється з боку Держради КНР і Банківською регулюючою комісією Китаю. У ході своєї роботи ЦБ і державні банки розвитку керуються інтересами держави. Їхня діяльність, спеціалізована для кожного банку окремо, спрямована на стабілізацію і поліпшення роботи основних галузей економіки. Основним елементом діяльності НБК як Центрального банку КНР є кредитування банків розвитку, а особливістю останніх є надання безвідсоткових кредитів. Незважаючи на співробітництво банків розвитку з найбільшими міжнародними фінансовими організаціями самі банки або дуже слабко або зовсім не залучені в роботу на міжнародному фінансовому ринку, що пояснюється концентрацією діяльності в рамках власної держави.
Зміна банківської системи Китаю — складне й тяжке завдання, тому що вона включає зміну фундаментальної природи цієї системи. Однак, запобігаючи будь-яким великим економічним потрясінням, зміни матимуть позитивний вплив, оскільки розподіл капіталу стає ефективнішим.
Список використаної літератури
1.Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. — К.: КНЕУ, 2000.
2.Банківські операції: Підручник / Косова Т.Д. – 2008р.
3.Банківські операції: Підручник / Карпан В.І. – 2006 р.