§ 6.5. Квантовий лінійний гармонічний осцилятор
Лінійний гармонічний осцилятор – це матеріальна точка, яка здійснює рух вздовж осі х під дією квазіпружної сили
де m – маса осцилятора,
Розв’язок цього рівняння, виражений через поліноми Чебишева-Ерміта, задовільняє стандартні вимоги до хвильових функцій лише тоді, коли енергія осцилятора квантується за законом
де
Відмітимо, що найменша енергія квантового осцилятора при
Перебуваючи в певному квантовому стані, осцилятор не поглинає і не випромінює енергії. Випромінювання (поглинання) енергії відбувається при переході осцилятора між квантовими станами, при цьому дозволяються (правила відбору) переходи лише між сусідніми енергетичними рівнями (мал.6.5), тобто
§ 6.6. Воднеподібні атоми в квантовій механіці. Квантові числа електрона в атомі
Потенціальна енергія електрона в кулонівському полі ядра воднеподібного атома має вигляд
де r – відстань від центру ядра.
З врахуванням (6.29) стаціонарне рівняння Шрьодінгера (6.20) запишеться як
Оскільки кулонівське поле володіє центральною симетрією, то зручно перейти до сферичних координат, де положення довільної точки описується однією лінійною координатою (r) і двома кутовими (
Стандартні вимоги як до хвильової функції в цілому, так і до окремих складових виконуються лише при певних (дискретних) значеннях не тільки енергії електрона Еn, але і квадрату моменту імпульсу його орбітального руху
де n=1,2,3,…; відмітимо, що (6.31) співпадає з (6.4) для борівського воднеподібного атома;
де
де
Оскільки енергія електрона Еnвизначається лише головним квантовим числом n, а хвильова функція
стан: s, p, d, f, …
Для попереднього прикладу енергія Е2 реалізується в станах 2si 2p.
Основний стан (1s) є невиродженим і описується хвильовою функцією
Для цього стану імовірність перебування електрона в сферичному шарі одиничної товщини на відстані rвід центру ядра
Як видно з мал.6.6, де представлена залежність
§ 6.7. Власний момент (спін) електрона. Принцип Паулі. Забудова складних атомів. Характеристичне рентгенівське випромінювання
Орбітальний рух електрона в атомі можна розглядати як коловий струм, з яким пов’язаний магнітний момент
де mел – маса електрона,
(1925 р.) гіпотеза про те, що електрони володіють власним, не пов’язаним з просторовим переміщенням, моментом імпульсу і відповідним магнітним моментом. Ця властивість електронів була названа спіном. Спіновий момент імпульсу електрона визначається формулою
де s– cпінове квантове число, рівне
Проекція цього моменту на вибраний напрямок (наприклад, напрямок магнітного поля)
де ms=
Пізніше виявилось, що спіном володіють усі мікрочастинки. При цьому частинки з напівцілим спіном
В багатоелектронних атомах стан кожного електрона описується четвіркою квантових чисел: n,