Розмагнічуюча дія магнітного потоку вторинної обмотки спричиняє збільшення струму у первинній обмотці настільки, щоб основний магнітний потік трансформатора залишався сталим за амплітудою 
  
 , що еквівалентно 
 
, де 
 
струм в первинній обмотці.
Для спрощення розрахунків і побудови векторної діаграми трансформатора е.р.с., напругу, струм і опори вторинної обмотки зводять до первинної за формулами:
   
 
 
 
 
. /13.4/
За цих умов рівняння однофазного трансформатора матимуть вигляд :
   
  
/13.5/
  
де r1 i r’2 - відповідно активний опір первинної і зведений активний опір вторинної обмотки; 
  
 - зведений індуктивний опір вторинної обмотки ; 
 
 - струм намагнічування /холостого ходу/ трансформатора .
  Рис.13.3.
 Системі рівнянь /13.5/ відповідає заступна схема трансформатора, яка наведена на рис.13.3.
 Щоб краще з’ясувати співвідношення між синусоїдними величинами, які входять до системи рівнянь /13.5/, необхідно вміти будувати векторну діаграму трансформатора. Для цього рівняння трансформатора /13.5/ представляють у векторній формі:
   
  
 /13.6/
  
.
При побудові векторної діаграми всі вектори орієнтують відносно вектора
  
, який зображає основний магнітний потік трансформатора /рис.13.4/. Вектори е.р.с. 
 
 і 
 
, які індукуються потоком 
 
, рівні за величиною і відстають від нього на кут 
 
. Вектор намагнічуючого струму 
 
 із-за втрат в сталі осердя випереджує вектор 
 
 на кут магнітного запізнення
  
 , /13.7/
де 
  
 - втрати в сталі, які визначають на підставі досліду холостого ходу.
  
Рис.13.4
 Знаючи 
  
 ,опори вторинної обмотки 
 
 і опір зовнішнього кола 
 
, можна знайти струм 
 
 і побудувати вектор 
 
 , який буде зсунутий відносно вектора 
 
 на кут 
 
 . Побудувавши вектори 
 
 і 
 
, знаходять вектор 
 
. Побудову векторів 
 
і 
 
 виконують на підставі рівнянь первинної і вторинної обмоток . Із рівняння первинної обмотки видно, що 
 
 має три складові : 
 
 , яка зрівноважує е.р.с. 
 
 і яку зображають вектором 
 
, рівним і протилежним вектору 
 
; складову 
 
, яка випереджує вектор 
 
 на кут 
 
, і складову 
 
 , яка співпадає за напрямком з 
 
 . Геометрична сума цих векторів дає вектор 
 
 .
Аналогічно будують вектор 
  
, віднімаючи від вектора 
 
 вектор 
 
, який перпендикулярний до вектора 
 
, і вектор 
 
 ,паралельний йому , як це показано на рис.13.4. Вектор 
 
 зображає напругу вторинної обмотки трансформатора.
Із діаграми видно, що струм вторинної обмотки 
  
, визначає величину струму первинної обмотки 
 
, бо струм намагнічування 
 
 можна вважати величиною сталою. Крім того, при зміні характеру навантаження змінюється 
 
 і відповідно змінюється коефіцієнт потужності кола первинної обмотки 
 
. Отже, при зміні навантаження на виході трансформатора змінюється потужність, яку споживає трансформатор з мережі живлення, тобто трансформатор здійснює перетворення енергії напругою 
 
 в енергію напругою 
 
 і ці синусоїдні напруги зміщені в часі на кут, дещо більший 
 
 при активно-індуктивному навантаженні і дещо менший 
 
 при активно-ємнісному.
При перетворенні первинної системи змінного струму у вторинну мають місце втрати енергії як в магнітопроводі, так і в обмотках трансформатора. Ці втрати визначають величину коефіцієнта корисної дії.
 Коефіцієнт корисної дії трансформатора , як і будь-якої машини, є відношення потужності 
  
 
, яку віддає трансформатор, до потужності 
 
, яку він споживає , тобто
  
.
 
/13.8/
При роботі трансформатора під навантаженням мають місце втрати потужності в сталі на гістерезис і вихрові струми 
  
 та втрати в обмотках на нагрівання /втрати в міді/ 
 
 . З врахуванням цих втрат формулу /13.8/ можна представити у вигляді
  
. /13.9/