У післявоєнний період електрифікація сільського господарства теж ґрунтувалася на збільшенні потужностей та поліпшенні техніко-економічних показників малих електростанцій.
На початку 50-х років кількість збудованих малих гідроелектростанцій в Україні становила 956 із загальною потужністю 30 тис. кВт. Однак через розвиток централізованого електропостачання та стійку тенденцію до концентрації виробництва електроенергії на потужних тепло- та гідростанціях будівництво малих ГЕС було зупинено. Почалась їх консервація, демонтаж, сотні малих ГЕС було зруйновано.
Сьогодні в Україні збереглося всього 48 малих гідроелектростанцій, більшість яких потребує реконструкції. До них відносяться такі порівняно потужні станції, як Теребле-Рикська, Гайворонська, Корсунь-Шевченківська, Стеблівська, Ладижинська та інші.
Технічний стан діючих ГЕС характеризується значно або цілком зношеним основним гідросиловим, гідротехнічним і електротехнічним устаткуванням; наявністю несправностей у спорудженнях напірного фронту, що можуть з'явитися причиною виникнення аварійних ситуацій; замуленням водоймищ; ростом забору води на неенергетичні потреби; розмивами кріплень водозливних і берегових ділянок нижніх б'єфів тощо.
Розвиток малої гідроенергетики України передбачає:
· оновлення та реконструкцію наявних і діючих міні-ГЕС;
· будівництво нових міні-ГЕС в районах децентралізованого енергопостачання;
· будівництво міні-ГЕС в регіонах централізованого енергопостачання на наявних перепадах водосховищ та водотоків;
· нове будівництво з концентрацією напору.
Мала енергетика України через її незначну питому вагу (0,2%) в загальному енергобалансі не може суттєво впливати на умови енергозабезпечення країни. Однак експлуатація малих ГЕС дає можливість виробляти близько 250 млн. кВт*год електроенергії на рік, що еквівалентно щорічній економії до 75 тис. тонн дефіцитного органічного палива.
За оцінками Світової енергетичної ради, економія органічного палива за рахунок малої гідроенергетики у загальному виробництві енергії на 2020 рік буде складати 69 та 99 млн. т у.п. для відповідно мінімального та максимального варіантів розвитку.
Значні енергетичні ресурси малих річок (загальні - 2300...2400 МВт, технічні - 1600...1700 МВт, першочергові - 600...700 МВт) практично не використовуються. Розрахунки показують, що розвиток малої гідроенергетики в Україні забезпечить надійне енергопостачання споживачів промислового і житлово-комунального господарства сіл та районних центрів, інтенсивний розвиток сільського господарства, поліпшить стан соціальної сфери та екології. Для регіонів Західної України впровадження МГЕС дасть значний вклад в енергозабезпечення.
Для малої гідроенергетики характерна технологічна освоєність одержання електроенергії, висока надійність та гарантійність, економічна конкурентноздатність, наявність водосховищ, високі екологічні властивості, зацікавленість місцевих органів влади і населення.
Конкурентноздатність малої гідроенергетики може зацікавити інвесторів різних форм власності.
Визначено заходи по впровадженню об'єктів малої гідроенергетики (загальна потужність 610 МВт):
· відновлення старих МГЕС;
· будівництво МГЕС на існуючих водоймищах України та ірігаційних каналах;
· використання водотоків технічних та комунальних систем водопостачання і водовідведення;
МГЕС в нових створах на річках Західної України, які одночасно будуть виконувати функцію боротьби із паводками.
Відібрано проекти, які можуть забезпечити створення найбільш характерних і показових демонстраційних об'єктів (сумарна потужність 7,31 МВт). Ці демонстраційні об'єкти можна відбудувати в стислі строки (1998-1999 рр.), по них вже проведено попередні дослідження, визначено замовників, проектні і будівельні установи, постачальників обладнання, є також активна підтримка з 6оку обласних адміністрацій.
Для першочергового впровадження на першому етапі реалізації Програми розвитку гідроенергетики України у 1998-2000 роках відібрано 2 найважливіші проекти за напрямом "Мала гідроенергетика":
· відновлення малих ГЕС на річках Гнилий Тикач та Гірський Тикач (Черкаська обл.);
· МГЕС на р. Збруч (Хмельницька і Тернопільська обл.).
Відповідно до оцінок науково-технічного і виробничого потенціалу малої гідроенергетики обсяги впровадження до 2010 року становитимуть 617 МВт, загальна економія паливно-енергетичних ресурсів при цьому становитиме 16,9 млн. т у.п.
Загальні джерела фінансування та очікувані результати по розділу "Мала гідроенергетика" представлено в таблиці 6.
Зведені показники ефективності впровадження малої гідроенергетики представлені в таблиці 7.
Реалізація намічених заходів створить умови для широкого впровадження МГЕС, які мають терміни окупності 4...6 років. Питомий показник впровадження малої гідроенергетики - 139,3 грн./т у.п. Вартість заміщення палива (економія 3007 тис.т у.п./рік) досягає 418 млн.грн., у тому числі по етапах:
· 2000 рік - 67,6 тис.т у.п./рік;
· 2005 рік - 1532,6 тис.т у.п./рік;
· 2010 рік - 3007,6 тис.т у.п./рік.
Таблиця 5.
Загальні джерела фінансування та очікувані результати по розділу "Мала гідроенергетика"
| Термін впровадження | Обсяги фінансування, млн. грн. | Очікувані результати | |||||||||
| Початок | Кінець | НДР і ПКР | Капітальні вкладення | Державний бюджет | Місцеві бюджети | Власні кошти підпри-ємства | Поза-бюджетні кошти | Інші джерела | Впро-вадження, МВт | Енерго-ресурсів, тис. т у.п. | |
| 1998 | 33,1 | 1,05 | 32,05 | 1,05 | 3,05 | - | 18,2 | 10,8 | 6,8 | - | |
| 1999 | 113,9 | 1,36 | 112,54 | 1,36 | 7,54 | 0,2 | 89,0 | 15,8 | 24,81 | 11,6 | |
| 2000 | 179,2 | 0,40 | 178,71 | 0,40 | 10,3 | - | 152,9 | 15,5 | 86,76 | 67,6 | |
| 2001 | 2005 | 600,8 | - | 600,8 | - | 14,4 | - | 545,4 | 41,0 | 200,0 | 4733,0 |
| 2006 | 2010 | 1060,0 | - | 1060,0 | - | 10,0 | - | 1050,0 | - | 300,0 | 12088,0 |
| 1998 | 2010 | 1987,0 | 2,9 | 1984,1 | 2,9 | 45,3 | 0,2 | 1855,5 | 83,1 | 617,3 | 16900,0 |
Таблиця 6.
Зведені показники ефективності впровадження малої гідроенергетики
| Показники | Рік впровадження | ||||||||||||
| 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |
| 1.Кількість установок, шт. | 24 | 92 | 160 | 190 | 224 | 256 | 280 | 293 | 312 | 342 | 375 | 402 | 435 |
| 2. Потужність, МВт | 6,8 | 30,5 | 117,3 | 157,3 | 197,3 | 237,3 | 277,3 | 317,3 | 377,3 | 437,3 | 497,3 | 557,3 | 617,3 |
| 3. Заміщення традиційного палива, тис. т у.п. | - | 11,6 | 67,6 | 360,6 | 653,6 | 946,6 | 1239,6 | 1532,6 | 1827,6 | 2122,6 | 2417,6 | 2712,6 | 3007,6 |
| 4. Вартість виробленої продукції, млн. грн. | - | 1,61 | 9,4 | 50,1 | 90,9 | 131,6 | 172,3 | 213,0 | 254,0 | 295,0 | 336,0 | 377,0 | 418,0 |
| 5. Загальні витрати, млн. грн. | 33,1 | 113,9 | 179,2 | 120,5 | 120,5 | 120,5 | 120,5 | 120,5 | 212,0 | 212,0 | 212,0 | 212,0 | 212,0 |
| 6. Прибуток, млн. грн. | - | - | - | - | - | 11,1 | 51,8 | 92,5 | 42,0 | 83,0 | 124,0 | 165,0 | 206,0 |
| 7. Повернення коштів, млн. грн. | - | - | 2,0 | 12,8 | 23,1 | 33,6 | 43,8 | 54,3 | 64,8 | 75,0 | 85,5 | 96,0 | 106,5 |
| 8. Надходження до бюджету, млн. грн. | 16,55 | 56,76 | 94,5 | 85,3 | 105,7 | 129,4 | 161,9 | 194,5 | 245,6 | 278,4 | 311,2 | 344,0 | 376,8 |
| 9. Кошти, що передбачаються на заходи з енергозбереження, млн. грн | 4,97 | 17,03 | 28,35 | 25,59 | 31,71 | 38,8 | 48,6 | 58,4 | 73,7 | 83,5 | 93,4 | 103,2 | 113,0 |
В умовах України, майже не забезпеченої власними енергетичними ресурсами, великого значення набуває проблема енергетичної незалежності.
На території України нараховується майже 630 тисяч малих рік і приток до них, потенційна енергія яких може замінити декілька десятків атомних реакторів Чорнобильської АЕС. Крім того, нетрадиційні системи МГЕС, розроблені НПК «Прометей» не потребують великого перепаду б'єфів і, отже, не затоплять пройми річок, що дуже важливо в екологічному відношенні. Малі ГЕС не потребують великих ЛЕП, а отже, зменшуються витрати металу на опори, струмопроводи і т.п., все це економічно вигідно.
У зв'язку з тим, що в Україні залишилося багато гребельних затворів малих рік, загат водяних млинів, що мають водоскиди, їх можна використовувати для водозабору МГЕС, що значно спростить будівництво МГЭС і скоротить терміни запровадження їх у лави діючих. Для впровадження нової технології МГЭС потрібно тільки фінансування. Окупність МГЕС висока (порядку 2-3 роки), із чого випливає, що впроваджувати їх вигідно. Розглянемо, на прикладі одного з регіонів України – Житомирської області, можливості і ефективність впровадження малої гідроенергетики.