Таким чином отримали реологічне рівняння
. (52)Результати розрахунку за формулою (51) наведені в табл. 11, а графічне зображення - прямою 1 на рис. 7.
Таблиця 11 – Результати розрахунку за формулою (51)
1.2 | 4.1 | 13 | 25 | |
1.92 | 2.32 | 3.54 | 5.19 |
Визначимо середньоквадратичне відхилення
(1.8 – 1.92)2 + (2.5 – 2.32)2 + (3.5 –-3.54)2 + (5.2 – 5.19)2 = 0.0485.
Апроксимуємо експериментальні дані степеневою залежністю (39). Результати розрахунку
і наведені в табл. 12.Таблиця 12 – Значення параметрів
і-7.921 | -7.387 | -6.886 | -6.602 | |
5.255 | 5.3985 | 5.5441 | 5.716 |
Визначимо такі суми:
= 5.255 + 5.3985 + 5.5441 + 5.716 = 21.9136, = -7.921 – 7.387 – 6.886 – 6.602 = -28.796, = 7.9212 + 7.3872 + 6.8862 + 6.6022 = 208.313, = -5.255 · 7.921 – 5.3985 · 7.387 – 5.5441 · 6.886 –-5.716 · 6.602 = -157.417.
За формулами (46) знаходимо:
, , .Використовуючи формулу (39), маємо
. (53)Результати розрахунку за формулою (53) наведені в табл. 13, а графічне зображення - кривою 2 на рис. 7.
Таблиця 13 – Результати розрахунку за формулою (53)
1.2 | 4.1 | 13 | 25 | |
1.72 | 2.6 | 3.83 | 4.77 |
Згідно з формулами (41) маємо:
, .Реологічне рівняння (40) має вигляд
. (54)Визначимо середньоквадратичне відхилення
(1.8 – 1.72)2 + (2.5 – 2.6)2 + (3.5 – 3.83)2 ++(5.2 – 4.77)2 = 0.31.
У даному випадку модель в’язкопластичної рідини краще апроксимує реологію гірської породи, ніж модель степеневої рідини.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Шищенко Р.И., Есьман Б.И., Кондратенко П.И. Гидравлика промывочных жидкостей. – М.: Недра, 1976.- 294 с.
2. Леонов Е.Г., Исаев В.И. Гидроаэромеханика в бурении.- М.: Недра, 1987. – 300 с.
3. Астарита Дж., Марручи Дж. Основы гидромеханики неньютоновских жидкостей. - М.: Мир, 1978.