1.4. Екологічний паспорт розробляє підприємство за рахунок своїх коштів і затверджує керівник підприємства за узгодженням з місцевими органами влади і територіальним органом Мінекології, де він реєструється.
1.5. Основою для розробки екологічного паспорта є основні показники виробництва, проекти розрахунків, норми, дозвіл на природокористування, паспорти газо- і водовідчиснихспоруд і установок по утилізації і використанню відходів, форми державної статистичної звітності й інші нормативні і нормативно-технічні документи.
1.6. Екологічний паспорт не заміняє і не скасовує діючі форми і види державної звітності.
1.7. Для діючих і проектованих підприємств складають екологічний паспорт за станом на момент оформлення і доповнюють (коректують) його при зміні технології виробництва, заміні устаткування і т.п. протягом місяця з дня змін, зберігають на підприємстві й у територіальному органі Мінекології.
1.8. Заповнення усіх форм екологічного паспорта обов'язково. Допускається включати додаткову інформацію по заповненню паспорта відповідно до вимог територіальних органів Мінекології чи за узгодженням з ними.
1.9. Гриф екологічного паспорта визначаєтьсякерівництвом підприємства у встановленому порядку.
В екологічному паспорті підприємства відбиті його економічні, технологічні характеристики, питання використання природних ресурсів і впливу на навколишнє середовище.
Коротка природнокліматична характеристика району розташування підприємства включає :
· характеристику кліматичних умов;
· характеристику стану повітряного басейну, включаючи фонові концентрації в атмосфері;
· характеристику джерел водозабору і приймачів стічних вод, фоновий хімічний склад вод водяних об'єктів.
Природнокліматична характеристика складається на основі даних Державних кадастрів і щорічників якості атмосферного повітря і поверхневих вод суші, а також базової інформації про відповідну біогеохімічну провінцію.
Коротку характеристику виробництва, відомості про продукцію ілюструють балансовою схемою матеріальних потоків, що дозволяє оцінити потенційні джерела втрат, неповного використання сировини і забруднення навколишнього середовища.
В опис характеру використання земельних ресурсів поряд із землями, відведеними під будинки і споруди, неодмінно включають земельний відвід під сховища відходів, нагромаджувачі стічних вод, а також розмір санітарно-захисної зони й озеленених ділянок.
Характеристика сировини, використовуваних матеріальних і енергетичних ресурсів включає відомості про хімічний склад сировини й енергоресурсів і їхній витраті - річному і на одиницю виробленої продукції, що дозволяє оцінити енерго- і матеріалоємність виробництва.
Характеристика викидів в атмосферу відбиває склад, якісний і кількісний зміст забруднюючих атмосферу речовин, що містяться у викидах підприємства.
Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягів і складу наводять дані про залпові викиди в атмосферу забруднюючих речовин.
Цей розділ являє собою базу даних для розрахунку величини збитку від забруднення атмосфери і платежів за нормативні, наднормативні і залпові викиди. Крім того, інформація роздягнула враховується при розробці локальних програм оперативного моніторингу атмосферного повітря.
Характеристика водоспоживання, водовідведення, стануводовідчиснихспоруд відбиває обсяги, питомі нормативи, склад, якісні і кількісні характеристики змісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємства. Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягів і складу наводять дані про залпові й аварійні скидання (зливах) забруднюючих речовин, у тому числі в ґрунт, водяні об'єкти, каналізаційні мережі, на очисні споруди, відстійники, окреміємності і т.п.
На підставі даних цього розділу розраховують величини збитку від забруднення гідросфери і платежів за скидання стічних вод.
Характеристику відходів, перелік полігонів і нагромаджувачів, призначених для поховання (складування), приводять з урахуванням даних про технологічний процес, у якому утворяться відходи, їх фізико-хімічних параметрів, класі небезпеки, знешкодженні і використанні на підприємстві.
Окремо у вигляді довідки з указівкою часу, обсягу, складу і місця наводяться дані про позапланові й аварійні випадки скидання в ґрунт, у водяні об'єкти, вивозу, поховання (складування) забруднюючих речовин.
Відомості про рекультивацію порушених земель із указівкою цілей рекультивації приводяться в окремому додатку.
Відомості про транспорт, з описом внутрішньозаводського транспорту, приводять з урахуванням характеристики пересувних засобів, середньорічного пробігу, питомих і річних викидів (включаючи СО, оксиди азоту, вуглеводні, пари палива, тетраетилсвинець, поліциклічні вуглеводні, сажу).
Оцінка впливу на навколишнє середовище здійснюється підприємством на підставі діючих нормативно-технічних документів.
Відомості про еколого-економічну діяльність підприємства включають дані про витрати на природоохоронні заходи, їх ефективності і ґрунтуються на діючих методах оцінки.
Дані про платежі підприємства за забруднення навколишнього середовища, порядок визначення і застосування нормативів плати за викиди (скидання) приводять у спеціальному розділі.
Складання екологічного паспорта вимагає проведення інвентаризації джерел впливу на навколишнє середовище на території підприємства. На підставі обліку джерел розробляються заходи контролю і поетапного зниження впливу.
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Г. В. Твердохлеб, З. Х. Диланен, Л. В. Чикулаева "Технология молока и молочных продуктов" — М.:, ВО "АГРОПРОМИЗДАТ", 1991.
2. М. А. Гришин, Ф. С. Соколов "Производство молочных консервов" — Киев, "Вища школа", 1982.
3. Крусь, Тиняков "Технология и оборудование предприятий молочной промышленности".
4. Жиряева Е.В. Товароведение. СПб. Питер, 2000
5. Кругляков Г.Н., Круглякова Г.В. Товароведение продовольственных товаров.
6. Николаева М.А. Товароведение потребительских товаров. М.:ИНФРА-М., 2000
7. Новикова А.М. Товароведение и организация торговли продовольственными товарами. М.: Академия ИРПО., 2000
8. Теплов В.И. Коммерческое товароведение. Учебник. М.: Дашков и Ко. 2000
9. Тихоновский В.Г. Гастрономические товары (товароведение).М.: Высшая школа, 1984
10. О.А. Брилевского «Товароведение продовольственных товаров».
11. А.М. Новикова, Т.С. Голубкина, Н.С. Никифорова, С.А. Прокофьева «Товароведение и организация торговли продовольственными товарами».
12. М.А. Гарелик, Р.Д. Ляндсман «Организация, оборудование и технология». Пособие для продавца.