Священний Синод обирає і призначає архиєреїв, переміщує їх у виняткових випадках і звільняє на відпочинок; викликає архиєреїв на синодальні сесії, розглядає звіти єпископів. Синод призначає керівників синодальних установ та їхніх заступників, ректорів духовних шкіл, затверджує проректорів і інспекторів духовних шкіл. У разі потреби Синод створює комісії та інші робочі органи.
Священний Синод керує діяльністю синодальних установ, розглядає і схвалює центральний церковний бюджет, кошториси синодальних установ, духовних шкіл і відповідні звіти.
Синод вносить зміни в найменування єпархій, схвалює створення єпархіальних установ, схвалює устави монастирів, затверджує, а у надзвичайних випадках і призначає настоятелів і ігумень монастирів, за винятком монастирів екзархату, засновує ставропігії. За поданням Навчального комітету він затверджує заснування нових кафедр у Духовних Академіях, устави й навчальні плани духовних шкіл, програми Семінарій.
До судових прав Священного Синоду входить суд у першій інстанції суперечностей між архиєреями і канонічних провин єпископів; суд у першій і останній інстанції справ проти співробітників синодальних установ. Синод судить в останній інстанції священиків і дияконів, заборонених, позбавлених сану чи відлучених від Церкви судом першої інстанції, а також мирян, відлучених від Церкви судами першої інстанції.
Синодальні установи створюються і скасовуються Помісними й Архиєрейськими Соборами чи Священним Синодом і підзвітні їм. На чолі синодальних установ стоять особи в архиєрейському сані, призначувані Синодом.
До числа синодальних установ у даний час відносяться Управління справами Московської Патріархії з канцеляріями Патріарха і Синоду, Синодальною бібліотекою, відділами й архівом; Відділ зовнішніх церковних зносин; Видавничий відділ; Господарське управління; Навчальний комітет; а також утворені на основі визначення Священного Синоду від 29–31 січня 1991 р. Відділ із релігійної освіти та катехізації і Відділ із добродійності і соціального служіння. “Синодальні установи є координаційними органами щодо аналогічних установ, які діють у межах екзархатів чи єпархій”.
Синодальні установи діють на підставі Положень, що затверджуються Священним Синодом.
Пропонований нарис устрою вищої влади автокефальних Церков носить вибірковий характер. Мова йтиме не про всі Православні Церкви, і не про ті, котрі займають перші місця в диптиху, а про найбільш численні, паства яких обчислюється мільйонами чад, про ті, котрі є національними Церквами своїх народів, їх духовною колискою.
8.1. Сербська Православна Церква. Глава Сербської Церкви має титул
Архиєпископа Печського, Митрополита Бєлградсько-Карловацького, Святійшого Патріарха Сербського. Обирається він із числа сербських архиєреїв, що управляли єпархією не менше 5 років. Патріархом стає один із трьох кандидатів, запропонованих Святим Архиєрейським Собором. Обрання Патріарха відбувається на Виборчому Соборі. Святий Архиєрейський Собор для обрання кандидатів на Патріарший Престол засідає під представництвом найстаршого члена Собору – Митрополита чи єпископа, причому на засіданні повинні бути присутніми не менше 2/3 єпархіальних архиєреїв.
Виборчий Собор складають усі єпархіальні й вікарні єпископи, що знаходяться на кафедрах, декан богословського факультету та ректори семінарій, голова Головного союзу єпархіальних братств, архиєрейські намісники міст Бєлграда, Скоплє, Цетиньє, Загреба, Сараєва, Печа і Сремських Карловців, настоятелі найважливіших монастирів, у тому числі Жичського, Студениці, усі члени Патріаршого Адміністративного комітету, всі заступники голів Єпархіальних Рад. Головує на Виборчому Соборі найстарший член Архиєрейського Собору – митрополит чи єпископ. Для правомочності виборів необхідна присутність 2/3 членів Виборчого Собору. Якщо жоден з кандидатів не одержує абсолютної більшості голосів, то відбувається повторне голосування за одного із двох кандидатів, які одержали більше голосів. За рівності голосів у першому турі перевага надається найстаршому за хіротонією кандидату. Якщо і при повторному голосуванні обидва кандидати одержують однакову кількість голосів, обрання відбувається жеребом.
Патріарх як верховний глава Сербської Православної Церкви має ті права, що засвоюються йому церковними канонами. Він представляє Сербську Церкву перед іншими автокефальними Церквами та перед державною владою, особисто чи через своїх представників очолює хіротонії єпископів, освячує св.миро, нагороджує архиєреїв титулами та відзнаками, керує закордонними громадами і місіями там, де немає сербських єпархій.
Вищим ієрархічним органом, який володіє законодавчою владою в питаннях віри, богослужіння, церковної дисципліни, а також верховною судовою владою, є Святий Архиєрейський Собор, до складу якого входять усі єпархіальні архиєреї. За відсутності Патріарха Собор очолює найстарший за хіротонією митрополит чи єпископ. Святому Собору належить право тлумачення православного вчення на підставі Св. Писання і Св. Передання. Він керує місіонерською діяльністю, йому належить право відкривати нові духовні школи. Собор здійснює нагляд за виданням богословських книг, виготовленням ікон і церковної утварі. Йому належить право канонізації святих. Собор здійснює контроль за діяльністю Святого Архиєрейського Собору. Як носій вищої судової влади Святий Собор розглядає справи, пов’язані з позовами між архиєреями і Синодом, між архиєреями і Патріархом, а також зі скоєнням канонічних злочинів Патріарха; як апеляційна інстанція Собор переглядає справи, вирішені в першій інстанції Синодом.
Святий Архиєрейський Синод складають його Голова – Патріарх – і 4 єпархіальних архиєреї, що обираються Святим Архиєрейським Собором на 2 роки. Щороку переобираються два члени Синоду. Синод є вищим адміністративним, контролюючим і судовим органом церковної влади. Він приймає рішення про скликання Святого Архиєрейського Собору на чергові та позачергові сесії. Святий Синод зберігає догматичну й канонічну єдність Сербської Церкви із Вселенським Православ’ям, здійснює нагляд за діяльністю архиєреїв, керує діяльністю своїх видавництв, духовних шкіл, інших церковних установ, виносить постанови про заснування нових монастирів, а в періоди між сесіями Архиєрейського Собору – приймає рішення з питань, що стосуються церковного управління. Як судовий орган, він як суд першої інстанції вирішує справи, пов’язані з позовами між архиєреями, канонічними злочинами архиєреїв, а також посадовими злочинами співробітників своїх установ. Синод є судом другої інстанції у справах про дисциплінарні злочини з боку викладацького персоналу духовних шкіл.
Вища церковна судова влада у справах священиків, ченців і мирян, зокрема, у шлюбно-сімейних справах, належить Великому церковному суду. До його складу входять три архиєрея, делеговані Святим Архиєрейським Синодом, один з них є головою суду, а два інших – членами суду. Кожен із членів цього судового органу має заступників із числа священнослужителів, які обираються Архиєрейським Синодом терміном на 4 роки; до його складу входить також референт із числа священнослужителів. Членами Великого церковного суду можуть бути священнослужителі з білого духовенства з вищою богословською освітою, бажано, щоб мали юридичну освіту, котрі не менше 10 років служили по церковно-адміністративній чи церковно-судовій частині або не менше 15 років виконували церковно-парафіяльне чи церковно-просвітительське служіння.
Вищим розпорядницьким і представницьким органом Сербської Церкви в господарських і фінансових справах є Патріарша Рада. Вона відає господарськими і фінансовими справами Церкви, постачанням парафій, монастирів, семінарій майном, пенсійним забезпеченням, контролює діяльність світських службовців церковних установ, і разом зі Святим Архиєрейським Собором вносить зміни і доповнення до Уставу Сербської Православної Церкви. До складу Патріаршої Ради входять: Голова, 4 члени Синоду чи їхні заступники, призначувані Синодом, декан – ректор семінарії, по одному священнослужителю з білого духовенства, від кожної єпархії, заступники Голів Єпархіальних Рад і 10 світських осіб. Причому кандидатури двох монастирських настоятелів і ректора семінарії на посади членів Патріаршої Ради затверджує Архиєрейський Собор за пропозицією Архиєрейського Синоду, а кандидатури священнослужителів із єпархій Собор затверджує за пропозицією єпархіального архиєрея. Світських осіб на посади членів Патріаршої Ради призначає Патріарх за пропозицією Архиєрейського Синоду та Патріаршого адміністративного комітету.
Патріарша Рада скликається Патріархом один раз на два роки, а на надзвичайні сесії – у міру необхідності. Мандати членів Ради зберігаються протягом 6 років. Рада має право виносити постанови, якщо на засіданні присутні більше половини його членів. Патріарша Рада відає господарськими та фінансовими справами Церкви, постачанням парафій, монастирів, семінарій майном, пенсійним забезпеченням, контролює діяльність світських службовців церковних установ, разом зі Святим Архиєрейським Собором вона вносить зміни та доповнення до Уставу Сербської Православної Церкви.
Виконавчим органом Патріаршої Ради є Патріарший адміністративний комітет, до складу якого входять Патріарх як його голова, а також обрані Патріаршою Радою два члени Синоду, один монастирський настоятель, три священики та сім мирян.
8.2. Румунська Православна Церква. Румунську Церкву очолює блаженніший Патріарх, який одночасно носить титул архиєпископа Бухарестського і митрополита УнгроВлахійського, Намісника Кесарії Каппадокійської. Патріарх скликає центральні органи влади Румунської Церкви на засідання та головує на них. Він виконує рішення цих вищих органів влади, представляє Румунську Церкву перед державною владою, підтримує відносини з іншими Православними Церквами; разом зі Священним чи Постійним Синодом Патріарх видає послання до повноти Румунської Церкви, дає братські поради єпископам, піклується про своєчасне заміщення вакантних кафедр, має право візитації єпархій, є головою виборчої колегії з виборів митрополитів: Румунська Церква поділена на митрополичі округи, що складаються з декількох єпархій. Патріарх здійснює хіротонію митрополитів та підписує укази про їхнє призначення, призначає та звільняє службовців Патріаршої адміністрації, а також професорів і викладачів духовних шкіл.