В нашій країні діє Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23 квітня 1991 р. з наступними доповненнями й внесеннями. Цей закон та інші законодавчі акти, видані відповідно до нього, складають законодавство України про свободу совісті та релігійні організації.
46 Свободомыслие - течение общественной мысли, отвергающее религиозные запреты на рациональное осмысление догматов веры и отстаивающее свободу разума в поисках истины. Впервые понятие свободомыслия использует Дж. Локк, а А. Коллинз дает этому понятию определение. Свободомыслие предполагает прежде всего поиск истины и поэтому понятие "свободомыслие" не тождественно понятию "антирелигиозная мысль", хотя и не лишено критического отношения к религии. Однако "критиковать", "бороться", "отрицать" еще не означает "свободно мыслить". Безусловно, любые сущностные мировоззренческие вопросы онтологического характера невозможно разрешить. Минуя их связь с религией, но эти связи не могут быть только лишь антирелигиозного направления, что демонстрирует история свободомыслия. Свободомыслие - органичный про-
дукт развития естественных и гуманитарных наук, образования, со-
вершенствования искусства и нравственности.
47 В современном буржуазном обществе многие деятели науки и культуры выступают против грубых форм религии, нередко не принимают её догматику и обряды, но обычно не отвергают религию полностью как мировоззрение. С позиции Свободомыслие и рационализма выступает часть прогрессивной и антиклерикально настроенной интеллигенции ряда капиталистических стран, объединённая в специальные общества и ассоциации, которые ведут просветительную деятельность, выпускают свою литературу и т. п. Национальные общества свободомыслящих Австрии, Аргентины, Бельгии, Великобритании, Индии, Ирландии, Италии, Канады, Люксембурга, Нидерландов, Новой Зеландии, США, Уругвая, Финляндии, Франции, ФРГ, Швеции и некоторых других стран объединены во Всемирный союз свободомыслящих (основан в Брюсселе в 1880). Кроме того, существует также Международный гуманистический и этический союз, насчитывающий в своём составе 20 национальных обществ свободомыслящих в Западной Европе и США (основан в 1952 в Амстердаме).
48 Свобода совісті у сучасній Україні
В сучасному світі досить актуальною є проблема свободи совісті, яка має теоретичний і практичний аспекти. Зміст категорії "свобода совісті" — це право громадян сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи або додержуватися гуманістичного світогляду. Свобода совісті є одним із конкретних проявів свободи людини в суспільстві.
Її ядром слід вважати совість. Совість — це вираз моральної самосвідомості особи, її моральна самооцінка.
Свобода совісті тісно пов'язана зі становищем релігії і церкви в суспільстві, співвідношенням релігійних чинників з державою та її політичними інституціями.
Згідно з Конституцією України, свобода совісті — це право на свободу світогляду і віросповідання, свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої.
У нашій країні законодавче закріплюються такі умови для здійснення свободи совісті:
1. Політико-правові — в обмеженні можливостей церкви втручатися у державні справи; для цього церква відокремлюється від держави; здійснюється певна секуляризація державно-правових відносин та народної освіти; юридичне забезпечується право сповідати будь-яку релігію або не сповідати ніякої, відправляти релігійні культи або вести гуманістичну пропаганду.
2. Ідеологічні — в доступності масам освіти, науки, культури; у забезпеченні права особи на всебічний розвиток.
В українській державі свобода совісті є конституційним принципом, нормою державного права: кожному громадянину надано право і забезпечена можливість вільно визначати своє ставлення до релігії, тобто сповідати будь-яку релігію чи бути вільно-мислячим. Свобода совісті оберігається цивільним, кримінальним, адміністративним та сімейним правом; питання, що стосується забезпечення свободи совісті, вміщено в законах про працю, народну освіту, інших законодавчих актах.
В нашій країні діє Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23 квітня 1991 р. з наступними доповненнями й внесеннями. Цей закон та інші законодавчі акти, видані відповідно до нього, складають законодавство України про свободу совісті та релігійні організації