-ураза – байрам (розговіння) – у цей день правовірні збираються у мечеті, де кожен звітує про те, чого він досягнув у духовному плані за час посту і які вчинив гріхи та виплачує закят, а мулла визначає покарання для тих, хто згрішив;
-курбан – байрам (сімдесятий день після закінчення посту) – це час триденного жертвоприношення, під час якого відбувається вшанування святині Кааби у Мецці;
-день народження Мухаммеда (12 рабн-аль-аввась ) припадає на третій місяць мусульманського року;
-Раджиб-байрам (день чудесного вознесіння пророка до Аллаха);
- Двадцять сьомий день рамазану (день передачі Корану ) – у цей день віруючі моляться до Аллаха про свої житейські справи.
Висновок
Попри всі упередженості і стереотипи, іслам по своїй суті - релігія миролюбна. Вона об’єднує людей, а для того, щоб таке об’єднання мало творчий потенціал, його потрібно організувати. Методом цієї організації у мусульманстві є дисципліна вироблена шаріатом.
Цей метод не зовсім вдалий, якщо його застосовувати до нашого менталітету, але це не значить, що він не підходить для народів Сходу.
Існує версія, що чим агресивніший по своїй природі є колектив, тим жорстокіші правила мають підтримувати його стабільність. Можливо, з такої позиції можна оцінювати справедливість чи доцільність шаріату.
Література
1. Лубський В. І. “Релігієзнавство” – К., 1997.-480с.
2. Васильєв Л.С. “ История религий Востока ” – М., 1988.-416с.
3. Росс Ф., Хиллс Т. “Великие религии человечества”- М., 1999.-322с.
4. Философия и религия на зарубежном Востоке: 20 век /Отв. Ред. Степанян М. П., 1985- 272с.