Висновок
Для більшості прихильників буддизму характерною є миролюбність, яка відіграє у сучасному світі свою роль у боротьбі проти загрози нової надруйнівної війни. Шлях до миру, за буддизмом, пролягає значною мірою через внутрішнє моральне самовдосконалення особистості, тобто через зречення від усіх земних почуттів і пристрастей.
Великий демократизм буддизму полягає в тому, що він визнає (у більшості своїх течій та сект) за кожною людиною принципову можливість здійснити саме цей життєвий подвиг. Буддизм також викликає повагу до себе вже внаслідок того, що він виявляє надзвичайну толерантність у відношенні до всіх та всіляких шляхів духовного (в даному випадку – релігійного) пошуку.
Будь-яка однозначна характеристика буддизму як релігії буде неповною, оскільки буддизм — це водночас індивідуальна та колективна релігія; релігія, яка поширюється лише за підтримки державної влади і при цьому незалежна від неї; релігія раціональна й містична, чернецька і світська, релігія, яка вбирає будь-які ідеї та вірування, здатна звільнятися від них. Буддизм то спалахує, то згасає у суспільному житті тієї чи іншої країни, спонукає людей і на хибні вчинки, і на акти милосердя.
Використана література
1. Андросов В. П. Буддизм Нагарджуны: Религиозно-философские трактаты. — М., 2000.
2. Будда: История о перерождениях. — М., 1991.
3. Будон Р. История буддизма. — СПб., 1999.
4. Бхагавад-Пта як вона є. — 1990.
5. Васильев П. История религий Востока. — М., 1999.
6. Дандарон Б. Мысли буддиста. — СПб., 1997.
7. Кочетов А. Буддизм. — М., 1986.
8. Малерб М. Религии человечества. — М. — СПб., 1997.
9. Пименов А. В. Возвращение к дхарме. — М., 1998.
10. Рудой В. И. Классическая буддийская философия. — СПб., 1999.
11. Сінь Тін. Буддизм — для досконалості цього життя. — К., 1999.
12. Сущность дзэн: Искусство быть свободным. — СПб., 2000.
13. Эррикер К. Буддизм. — М., 1999.