Як додаткове джерело права шаріат допускав і місцеві звичаї, що не війшли безпосередньо в саме мусульманське право в період його становлення, але що не суперечили прямо його принципам і нормам. При цьому признавалися правові звичаї, що склалися в самому арабському суспільстві (урф), а також у численних народів, підкорених внаслідок арабського завоювання або ж що зазнали в більш пізній час впливу мусульманського права (арати), зокрема у народів, що населяють нашу країну[20].
І нарешті, похідним від шаріата джерелом мусульманського права були накази і розпорядження халіфов – фірмани. У подальшому в інших мусульманських державах з розвитком законодавчої діяльності як джерело права стали розглядатися і грати все зростаючу роль закони – кануни. Фірмани і кануни також не повинні були суперечити принципам шаріата і доповнювали його передусім нормами, що регламентують діяльність державної влади з населенням[21].
Отже, підводячи підсумки роботи хочу узагальнити: детально розглянуто процес виникнення і формування ісламу, приділена велика увага батькові "релігії покірних" – пророку Мухамеду, представлена загальна характеристика шаріата і розглянуті основні його джерела.
На прикінці, повернемось до пророка Мухамеда. У переказі про його нічну поїздку в Ієрусалім розровідається, як в "будинку поклоніння" пророку після молитви були запропоновані три чаші: одна з медом, інша з вином і третя з молоком,- і він вибрав з них останню. Між язичницькою чуттєвістю (мед) і християнською духовністю (вино) іслам дійсно є здоров'я і тверезе молоко: своїми загальнодоступними догматами і заповіддями він живить народи, що покликані до історичної дії, але не зрозуміли вищих ідеалів людства[22].
1. Религии мира. Енциклопедия. т.6.Москва "Аванта +".1996р.
2. Будда. Конфуций. Магомед. Франциск Ассизский. Савонарола. Бібліографічна бібліотека Ф.Павленкова. Москва. Республика. 1995р.
3. История государства и права зарубежних стран. Підручник під ред. П.Н.Галазни. Москва. Юридичская литература. 1980р.
4. Ислам. Проблеми идеологии, права, политики и економики. Під ред. М. Ф.Ким. Москва. Наука. 1985р.
5. Юридическая енциклопедия под ред. М. Ю.Тихомирова. М.1997р.
6. История государства и права зарубежних стран. Під ред. О.П.Жідкова. ч.1 Норма. Москва.1996р.
[1](2) стор. 210.
[2](1) стор. 511-512.
[3](1) стор. 514.
[4](1) стор. 520.
[5](1) стор. 516.
[6](2) стор. 209-210.
[7](3) стор. 438.
[8](3) стор. 438.
[9](4) стор .140.
[10](5) стор. 495.
[11](6) стор. 417-418.
[12](6) стор. 419.
[13](6) стор. 419.
[14](2) стор. 165-166.
[15](6) стор. 420.
[16](6) стор. 420-421.
[17](6) стор. 421.
[18](3) стор 526.
[19](6)т стор. 421.
[20](6) стор. 422.
[21](6) стор. 422.
[22](2) стор. 209.