Наступного сезону Ф. Лопатинська співає в «Гальці», «Фаусті», «Травіаті» і в українській опері Д. Січинського «Роксолана». З приводу останньої відомий тоді в Чернівцях музичний діяч М. Левицький зазначав, що Роксолана Ф. Лопатинської була вище всякої похвали («Народний голос», 1911, ЗО травня).
1912 року співачка назавжди полишає польську оперу у Львові і переходить до української трупи й. Стадника. Під час своїх традиційних гастролей у Чернівцях вона успішно виступає в ряді музичних вистав. «Що ж до солістів,— писав уже згаданий М. Левицький,— то в «Гальці» належить перше місце Ф. Лопатинській, яка грала і співала пречудове, і шкода тратити більше слів на її похвали, бо додати тут нічого» («Нова Буковина», 1912, 17 квітня).
Попри участь у виставах трупи «Руської бесіди» та в німецькому театрі Ф. Лопатинська часто виступала перед своїми земляками з концертами. Співачка чарувала слухачів красою народних пісень, знайомила з багатьма вокальними творами, аріями з опер. У концерті, влаштованому в грудні 1905 року «Буковинським боя-ном», звучали в її виконанні пісні «Хіба тільки рожам цвісти», «Дівчино, рибалонько люба» М. Лисенка, «Черемоше, брате мій» С. Людкевича, арія Оксани з опери «Купало» Н. Вахнянина та інші твори. До Лисенкових джерел Ф. Лопатинська зверталася не раз і як живий відгук свого серця несла між люди його чарівні мелодії. У травні 1909 року звучать його «Ой одна я, одна», «Нащо мені чорні брови», а також «Дика рожа» Я. Ярославенка, «Ой щебечуть солов'ї» С. Людкевича та народні пісні. Про дар незрівнянної інтерпретаторки пісень та романсів Лисенка писала газета «Буковина», зазначаючи, що «найкращою заохотою до концертів» щораз були знамениті виступи Ф. Лопатинської («Буковина», 1909, 20 травня).
У Чернівцях артистка часто виступала й у німецьких концертах. Преса високо оцінила, зокрема, її участь у вечорі, влаштованому німецьким музичним товариством з нагоди сотих роковин від дня народження Ф. Шопена. Тоді співачці на вимогу слухачів довелося кілька разів повторювати пісні Шопена («Буковина», 1909, 19 грудня).
Перша світова війна внесла великі зміни у творчу діяльність і родинне життя артистки, надовго перетнула їй шлях на рідну Буковину. В пошуках роботи Ф. Лопатинській доводилось багато їздити, зазнати злигоднів життя. В 1915—1916 роках вона перебуває в складі трупи «Тернопільські театральні вечори», якою керує Лесь Курбас. Тут артистка грає в «Наталці Полтавці» І. Котляревського, «Циганці Азі» М. Старицького, бере участь у концертах трупи. В репертуарі співачки — вокальні твори на слова І. Франка, народні пісні, арії з опер «Запорожець за Дунаєм», «Кармен», «Галька», польські народні пісні. Згодом Ф. Лопатинська вже в Києві, в «Товаристві українських артистів», разом з М. К. Заньковецькою та П. К. Саксаганським; потім вона знову
працює у галицьких трупах, деякий час в «Українському чернівецькому театрі».
Восени 1919 року в окупованих королівською Румунією Чернівцях вона дає великий концерт, на якому поряд з аріями з опер «Чіо-Чіо-сан», «Галька», «Травіата», звучить «Садок вишневий коло хати» М. Лисенка, «Соловейко» М. Кропивницького — В. Заремби та інші вокальні твори українських композиторів («Воля народа», 1919, 10 жовтня).
На запрошення товариства «Міщанський хор» у лютому 1921 року Ф. Лопатинська співає в Чернівцях партію Одарки із «Запорожця за Дунаєм». Газета «Каменярі» повідомляла: «Артистка чарувала українську громаду своїм співом і своєю появою...» (1921, ЗО березня). На початку квітня Ф. Лопатинська виконує головну партію в опері М. Аркаса «Катерина» в постановці того ж товариства.
Востаннє солов'їний голос Ф. Лопатинської чернівчани чули наприкінці квітня 1921 року, коли вона виступала в шевченківському концерті, влаштованому товариством «Буковинський кобзар». Велично і пристрасно лунали Лисенкові «Ой одна я, одна», «Вечір», «Фінал» Д. Січинського. Артистка обіймала піснею уярмлену, відмежовану від матері-України рідну буковинську землю.
В середині 20-х років Ф. Лопатинська виїхала на Радянську Україну до свого сина Фауста Лопатинського, який працював режисером у Харкові. Старій і хворій, їй уже не довелося більше вийти на сцену, до кінця виповісти в пісні свою велику любов до рідного краю.
Першорядна співачка української опери, вона стала запалюючим прикладом для буковинської молоді, яка під тяжким соціальним і національним гнітом прагнула прислужитись своєму народові.
Великий пісенний скарб дарувала Філомена Миколаївна Лопатинська на славу рідному мистецтву, її талановиту гру і чудовий голос відзначав великий Іван Франко. Високо цінували нашу співачку й інші прогресивні діячі культури.
Померла Ф. Лопатинська в Одесі в 1940 році.
Розділ ІІ. Експериментальні дослідження ефективності використання музичного історично-краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі школярів.
2.1. Зміст та результати констатуючого експерименту.
Експериментальне дослідження проводилось під час педагогічної практики в СШ №15 м. Чернівці. Перед проведенням формуючого експерименту була розроблена спеціальна анкета. Система запитань стосувалася музично-краєзнавчих аспектів, зокрема даної теми «Історія розвитку вокальної музики на Буковині у ХІХ-ХХ ст. Вона була спрямована на виявлення рівня знань у дітей в даній сфері, та відношенні до музично-краєзнавчого матеріалу, як мистецького надбання своєї місцевості, бажання мати з ним безпосередній контакт.
Проводячи анкетування ми ознайомили дітей з анкетою. Прочитавши вступну бесіду, яка спрямовувала дітей на зміст та суть запитань, щодо правильного заповнення опитувальника.
При заповненні анкет з боку дітей були зафіксовані такі запитання:
1. З якою метою, вони заповнюють дані анкети, для чого це потрібно?
2. Чи вплинуть результати даного анкетування на успішність? (Це мотивується тим, що учні не змогли на більшість запитань дати позитивну відповідь)
Кожне запитання анкети було математично опрацьоване у відсотковому співвідношенні у контрольній та експериментальних групах, а зокрема загальний результат по всіх опитаних класах школи. Результати констатуючого експерименту передбачили напрямки роботи з музичного краєзнавства, які лягли в основу формуючої експериментальної роботи.
Зміст та результати констатуючого експерименту.
Запитання №1.
Яка частина уроку музики приносить вам більше морального задоволення ?
Варіанти відповідей
a) розспівування, перевірка домашнього завдання;
b) теорія музики;
c) спів пісень (хоровий спів);
d) слухання музики.
| Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
| a | 15% | 14% |
| b | 10 % | 10 % |
| c | 25 % | 27 % |
| d | 50 % | 49 % |
Запитання №2.
Чи любите ви слухати і виконувати мелодії рідного краю? Якщо так, то чи хотіли би ви почути їх на уроці музики?
Варіанти відповідей
a) Так, хочу послухати і поспівати;
b) Ні, вона мені не подобається;
c) Люблю тільки слухати;
d) Люблю тільки співати;
| Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
| a | 55% | 60% |
| b | 0 % | 12% |
| c | 45 % | 28 % |
| d | 0% | 0% |
Запитання №3
Чи знаєте ви, яка музика вокальних жанрів побутувала в давнину у вашому краї?
Варіанти відповідей
a) Думаю, що знаю;
b) Так, я знаю, мені про це розповідали;
c) Ні, я цього не знаю, хотів би дізнатися.
| Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
| a | 40% | 44% |
| b | 25% | 28% |
| c | 35 % | 28 % |
Запитання №4
Назвіть відомих співаків, які жили і працювали на Буковині у ХІХ ст.
Варіанти відповідей
a) Знає;
b) Не знає.
| Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
| a | 40% | 40% |
| b | 60% | 60% |
Запитання №5
Назвіть відомих композиторів, авторів багатьох вокальних творів, які жили і працювали на Буковині у ХІХ ст.
Варіанти відповідей
a) Знає;
b) Не знає.
| Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
| a | 10% | 32% |
| b | 90% | 68% |
Запитання №6
Назвіть найвідоміші вокальні твори, які були написані на Буковині у ХІХ ст.
Варіанти відповідей
a) Знає;
b) Не знає.
| Варіанти відповідей до запитання | 7-А | 8-А |
| a | 15% | 32% |
| b | 85% | 68% |
Запитання №1 констатує, що в учнів, які були опитані переважає помітна зацікавленість до такої частини уроку музики, як слухання музики - на це є свої суб'єктивні і об'єктивні причини. Це дає нам поштовх до прищеплення дітям любові до вокальної музики Буковини.