3. Напрямки вдосконалення функціонування комерційних банків України на сучасному етапі
Сьогоднішня фінансово-економічна криза, яка охопила всю Україну та світ, говорить про те, що у грошово-кредитній політиці допущено серйозних помилок, через що вона не відповідає вимогам економічного життя.
В умовах боротьби з наслідками фінансової кризи та з метою забезпечення прибуткової діяльності і підвищення позитивного іміджу особливого значення для банків набуває потреба вдосконалення ризик-менеджменту.
Поступ України на шляху до ринкових перетворень на сучасному етапі спричинив нові виклики, пов'язані зізначним збільшенням ризиків у діяльності комерційних банків.
Оскільки комерційні банки, як і банківська система загалом, повиннігарантувати надійність і безпеку грошових потоків, очевидною є потреба розроблення і запровадження прийнятних і перевірених методів формалізації та оцінки ризиків, виявлення значущих критеріїв, а також розроблення і запровадження чітко налагодженої системи прийняття рішень, яка базується на отриманих даних і приводить до ефективного результату (прибуткової діяльності та позитивного іміджу банківської установи).
Крім того, вумовах складної конкурентної боротьби більшість банків застосовують маркетингові технології з метою отримання конкурентних переваг і закріплення за собою іміджу банку-новатора.
Вагомим чинником посилення впливу ефективно працюючихкомерційних банків на перебіг економічних процесів можна вважати перехід
від операційної орієнтації банківської діяльності до маркетингової. Їхняпринципова відмінність полягає в тому, що в разі операційної орієнтації банк
концентрує свої зусилля на технологічних, організаційних та облікових аспектах вдосконалення банківських продуктів. Маркетингова орієнтація передбачає фокусування зусиль і можливостей банку на виявленні реальних і потенційних запитів клієнтів і пошуку способів їх найкращого задоволення, виходячи з фінансових, кадрових, організаційних, технологічних, законодавчих та інших обмежень. Зазначені обставини зумовлюють актуальність наукових досліджень банківського маркетингу як з точки зору його теоретичних аспектів, так і практичних інструментів, вміле використання яких забезпечує успішне функціонування комерційного банку на ринку.
Важливим завданням сучасного маркетингу є забезпечення процесіввтілення новітніх інструментів дослідження та автоматизації банківськихоперацій і технологій зі вдосконалення наявних і створення та просуваннянових банківських послуг, поліпшення якості обслуговування клієнтів, щосприятиме задоволенню потреб клієнтів, забезпеченню фінансової стійкості та конкурентоспроможності вітчизняних банків.
На сьогодні у більшості банків України відбувається справжня маркетингова революція, пов 'язана з розробленням та реалізацією стратегії задоволення потреб клієнтів – розвивається інтегрований маркетинг, спрямованийна розширення кола клієнтів та поліпшення якості їх обслуговування. Виходячи з цього, основними завдання банківського маркетингу є професійнеспілкування з клієнтом, забезпечення переваг клієнтові під час використанняпослуг банку, порівняно з іншими банками, зацікавленість працівників банківу зростанні обсягів продажу банківських продуктів і послуг.
На сучасному етапі розбудови вітчизняної банківської системи України вкрай актуальним є питання використання нових підходів для вдосконалення управління банківською діяльністю з метою зниження ризиків під час інвестування банками коштів у розвиток економіки.
На нашу думку, в Україні вдосконалення управління банківською діяльністю потрібно здійснювати на основі вивчення, аналізу і впровадження досвіду кращих вітчизняних та іноземних банків, які використовують реінжиніринг і бенчмаркінг для підвищення ефективності результатів роботи в цьому напрямі.
Одним із основних напрямів створення ефективної системи управління банківськими установами ми вважаємо використання процесного підходу,в межах якого використовується концепція реінжинірингу бізнес-процесів. Ідеологами реінжинірингу є американські науковці М. Хаммер і Дж.Чампі, які на початку 90-х років двадцятого століття опублікували книгу "Реінжиніринг корпорації: маніфест революції в бізнесі" [20]. Автори визначили реіжиніринг як фундаментальне переосмислення і радикальне перепроектування бізнес-процесів з метою їх істотного пришвидшення, значного поліпшення вартісних і якісних параметрів продукції чи послуг організації. Реіжиніринг бізнес-процесів банківської діяльності спрямований на виділення та істотне вдосконалення тих основних ланок банківського бізнесу, які можуть забезпечити йому стабільний прибуток та конкурентні переваги.
Основним у концепції реінжинірингу для банківської діяльності є оптимізація бізнес-процесів. Для ефективного реінжинірингу потрібно абстрагуватись від існуючої функціональної організації бізнесу, переглянути зміст та наявні методи управління. Одним із найвідоміших і найефективніших засобів знаходження найкращих методів і здійснення бізнес-процесів є бенчмаркінг .
Бенчмаркінг – безупинний , систематичний пошук кращої практик банків -конкурентів і підприємств із суміжних галузей , а також постійне порівняння бажаних змін і результатів бізнесу зі створеною еталонною моделлю власної організації бізнесу. На основі отриманого створюють і підтримують систему безупинних покращень результативності бізнесу.
Основний зміст бенчмаркінгу управління банківською діяльністю полягає у виявленні еталонних банків, що досягли значних успіхів у цьому напрямі, ретельному вивченні їхніх бізнес-процесів і адаптації отриманих знань до умов власного банку з метою істотного поліпшення результатів його діяльності.
Проте наслідки світової фінансової кризи для України є настільки серйозними, що керівники і власники банків, які ще вчора вимагали мінімального втручання держави в фінансову діяльність банків, сьогодні в умовах кризи змінили свою думку на протилежну. Такі керівники сьогодні чекають фінансової підтримки та пораді з боку держави.
Сучасна економічна та фінансова криза, яка вибухнула останнім часом, розорює компанії, банки, страхові організації, підприємства, які закриваються, і звільняють робітників, позбавляючи широкі верстви населення праці й засобів до існування.
Економічна криза в Україні почалася з проблем у банківському секторі. Ліквідність банків в Україні щодня ставала все меншою, що призвело до панічних настроїв населення, яке тримало свої кошти в банківських депозитах, що ще більше погіршило ситуацію. На сьогодні в трьох банках України(Родовід, Укргазбанк і Київ) вже проведена рекапіталізаці, головна мета якої – інтеграція комерційних банків у державну фінансову систему. Про необхідність рекапіталізації банків почали говорити ще восени минулого року. За цей час економіка України і банківський сектор, зокрема, пережив багато потрясінь. Одне з них - валютний шок, наслідком якого стало вилучення населенням із банківського сектора коштів на суму, еквівалентну близько 7 млрд. дол. Тим самим була кардинально підірвана платоспроможність банківської системи і, фактично, заблокований процес кредитування. В умовах, що склалися, рекапіталізація стала дуже важливим інструментом, який повинен допомогти банківському сектору вийти з кризи.
Фактично, сьогодні Кабінет Міністрів отримує можливість використовувати не тільки Ощадбанк України і Укрексімбанк, але й Укргазбанк, Родовід і банк "Київ" для реалізації державних банківських програм для населення.
Наша банківська система перебуває у скрутному становищі, далі зменшується ліквідність, не припиняється відплив депозитів. Тому здійснення антикризового управління на сьогодні дуже актуальне.
Поняття "криза " – одне з найскладніших , яке має багато змістових відтінків інтерпретацій та сутнісних характеристик [11].
Е. Коротков вважає, що "антикризове управління" – це управління, яке ґрунтується на передбаченні загрози кризи, аналізі її ознак заходів щодо зниження негативних наслідків і використання її чинників для подальшого розвитку.У найзагальнішому вигляді під антикризовим управлінням варто розглядати таке управління, яке буде запобігати або пом 'якшувати кризові ситуації. Щодо такого тлумачення суті антикризового управління запропонованодиференціювати такі підвиди :
1) передкризове управління, яке здійснюють для своєчасного виявлення та вирішення проблем (прийняття рішень) для запобігання кризи;
2) управління в умовах кризи, який визначає стабілізацію нестійких станів і збереження керованої системи;
3) управління процесами виходу з кризи, яке здійснюють для мінімізації втрат і втрачених можливостей під час виведення з кризи [21].
До передкризового управління можна віднести ранню діагностику банкрутства, яка є складовою антикризового регулювання банківського сектору національної економіки .
Висновок про стійкість зроблено на основі сукупності результатів, отриманих під час аналізу фінансового стану банку за такими напрямками:
o динаміка нарощування власних засобів (капіталу ) банку;