1) COD та AOB, AOC та BOD – вертикальні;
2) AOC та COD, COD та DOB, AOB та AOC, AOB та BOD – суміжні.
Якщо один з кутів при перетині двох прямих дорівнює 90, то всі інші – суміжні та вертикальні кути – також дорівнюють 90. Такі прямі називають взаємно перпендикулярними. Записують, наприклад, AD BC або a b.
Відстанню від точки А до прямої а (рис. 1.4) називають довжину відрізка ОА, перпендикулярного до прямої а, де точка О – основа перпендикуляра. Відстань від точки А до будьякої точки прямої а, відмінної від точки О, більша за відстань від точки А до прямої а. Тобто будь-який відрізок АХ, де Х – точка прямої а, відмінна від точки О, довший за відрізок АО.
Рис. 1.3 Рис. 1.4
Дві різні прямі а і b, які лежать в одній площині, називаються паралельними, якщо вони не мають жодної спільної точки. Коротко записують a b. Якщо прямі не паралельні (a b), то вони перетинаються (a b A).
Унаслідок перетину двох прямих третьою прямою утворюються вісім кутів (рис. 1.5) (прямі a і b можуть перетинатися, але пряма c через їхню точку перетину не проходить):
• внутрішні односторонні (кути 4 і 5, 3 і 6);
• внутрішні різносторонні (кути 3 і 5, 4 і 6);
• зовнішні односторонні (кути 1 і 8, 2 і 7);
•
Ознаки паралельності прямих:
1) Якщо при перетині двох прямих а і b третьою прямою внутрішні (або зовнішні) різносторонні кути рівні або внутрішні односторонні в сумі становлять 180, то а і b – паралельні.
2) Дві прямі, паралельні третій, паралель-
Рис. 1.5 ні між собою.
Т е о р е м а Ф а л е с а.
Коло і круг
Частини круга, на які він ділиться двома радіусами, називають круговими секторами (рис. 1.7, б).
а б
Рис. 1.7
Хорда – відрізок, що з’єднує дві точки кола (MK), ділить круг на два сегменти, а коло – на дві дуги. Діаметр – найбільша хорда кола (CD).
Через три точки, що не лежать на одній прямій, проходить єдине коло. Діаметр, перпендикулярний до хорди, ділить навпіл цю хорду і обидві дуги, які стягуються нею, і навпаки, якщо діаметр проведено через середину хорди, то він перпендикулярний до неї і ділить навпіл дугу, яку стягує ця хорда (рис. 1.8, а).
Дуги, що містяться між паралельними хордами, рівні між собою. Рівні дуги стягуються рівними хордами, і навпаки, рівні хорди стягують рівні дуги.
Рівні хорди однаково віддалені від центра, і навпаки, хорди, однаково віддалені від центра, рівні між собою. Більша з двох хорд менше віддалена від центра, і навпаки, з двох хорд більша та, яка менше віддалена від центра (рис. 1.8, а).
Яке розміщення може мати пряма з колом?
Розглянемо коло із центром О і пряму l (рис. 1.8, б). З точки О проведемо перпендикуляр до прямої l. Нехай А – основа цього перпендикуляра. Можливі три випадки: точка А міститься поза колом (А3), на колі (А2) і всередині кола (А1). У кожному із цих випадків коло і пряма l або не мають спільних точок, або мають одну спільну точку А2 (l2 – дотична до кола), або мають дві спільні точки (l1 – січна).
Пряма, що проходить через точку кола, є дотичною до кола тоді і тільки тоді, коли вона перпендикулярна до радіуса, проведеного в цю точку. Якщо дотична паралельна хорді кола, то точка дотику ділить навпіл дугу, яку стягує хорда (рис. 1.8, в;
АМ СВ,
Якщо з однієї точки до кола проведено дві дотичні, то відрізки цих дотичних (від точок дотику до даної точки) рівні між собою, а промінь, проведений через дану точку і центр кола, ділить навпіл кут між дотичними (рис. 1.8, в; АМ AN, MAO OAN).
Кут з вершиною у центрі кола називається центральним кутом. Центральний кут, сторони якого перетинають коло в тих самих точках, що і вписаний, називається відповідним центральним кутом до вписаного (рис. 1.10). Міра вписаного кута дорівнює половині міри відповідного центрального або доповнює його половину до 180. Кут, утворений хордою і дотичною, яка проходить через кінець хорди, вимірюється половиною дуги, що міститься між сторонами цього кута (рис. 1.11);
ються всередині кола, вимірюється півсумою двох дуг, одна з яких міститься між сторонами цього кута, а друга – між продовженнями цих сторін.
Кут, утворений двома дотичними, називається описаним (рис. 1.8, в; MAN). Описаний кут вимірюється піврізницею двох дуг, що містяться між його сторон ам и
.
, де R – радіус круга, – градусна міра відповідного
центрального кута. Площа сегмента:
дусна міра центрального кута, який містить дугу цього кругового сегмента, а S – площа трикутника з вершинами в центрі круга та на кінцях радіусів, що обмежують відповідний сектор. Знак «–» треба брати, коли < 180, а знак « + » – коли > 180.
Многокутники
Многокутником називається проста замкнена ламана. Наприклад, многокутником А1А2…Аn називається лінія, яку отримують при послідовному сполученні n різних точок А1, А2, …, Аn відрізками так, щоб кожна точка була сполучена з наступною, а остання з першою (рис. 1.12). Розрізняють многокутники плоскі й неплоскі. Плоский многокутник – частина площини, обмежена многокутником.
а б в г д
Рис. 1.12
Многокутник може бути опуклий або не опуклий. Многокутник опуклий, якщо він лежить в одній півплощині відносно кожної прямої, що проходить через дві його сусідні вершини (рис. 1.12, б, г, д).
Многокутники називають рівними, якщо вони при накладанні суміщаються. Для опуклого n-кутника сума внутрішніх кутів дорівнює 180(n – 2), а кількість діагоналей будь-якого n-кутника дорівнює