Точки ділення пов'язані як

, де

- точка другого порядку, дорівнює

. Дійсно,

,
тому що

Якщо

- точка непарного порядку

, тобто

, то точка

ає порядок

, тому що

й

.
У порівнянні з подвоєнням точки (2), яке вимагає обчислення двох множень й інверсії елемента

(найбільш трудомістка обчислювальна операція), ділення (5) не вимагає інверсії елемента й може бути реалізоване набагато швидше.
Найбільш ефективне розв’язання рівняння (3) і операцій (4), (5) виконуються в НБ (нормальному базисі) мінімальної складності, зокрема, в ОНБ (оптимальному нормальному базисі).
Розв’язання квадратного рівняння в НБ здійснюється за допомогою простої

-бітової рекурентної послідовності. Слід (4) елементів парної ваги дорівнює 0, а непарної ваги - 1.
Піднесення у квадрат (добування кореня квадратного) у нормальному базисі зводиться до циклічного зсуву вправо (вліво)

-бітового елемента поля.
Поряд з додаванням елементів за модулем 2 перераховані операції часто називають ²безкоштовними² і не враховують у наближених розрахунках обчислювальної складності. Ділення відповідно до (5) вимагає лише двох множень у нормальному базисі

як найбільш складних операцій. Це приблизно на порядок збільшує швидкість виконання операцій ділення на два в порівнянні з операцією подвоєння точки.
Розглянемо можливі підходи до розв’язання задач дискретного логарифма. Найбільш проста ситуація виникає для кривої

,

,

з коефіцієнтом

, порядок якої

Максимальний простий порядок

досягається при

. Покладемо, що

, а генератор

має порядок

. У циклічній групі

всі точки є точками подільності на два, відповідно до (4) їх

-координати мають слід

й, отже, непарну вагу при поданні в НБ. При діленні на два отримуємо дві точки, одна з яких належить групі

й має порядок

, а інша максимальний порядок

Вони мають відповідно непарну й парну вагу

-координат і легко розрізнюються без множення на

Вибір однієї із точок (5) порядку

здійснюється досить просто. Оскільки в групі

випливає, що

то після множення

визначається вага елемента

або його слід.
При

(парна вага елемента) користуються другою формулою (5), у протилежному випадку - першою формулою (5). Таким чином, ділення на два з вибором точки порядку

практично зводиться до двох множень у поле.
Відзначимо, що при послідовному діленні на два для половини всіх кривих (з коефіцієнтом

і порядком

достатнім виявляється лише одне множення в поле.
Для цього при кожному діленні обчислюється лише розв'язання

квадратного рівняння (4) і

координата точки ділення. Нехай

, і при послідовному діленні на два з вибором точки із групи

одержуємо

.
Згідно з (5) (перша формула)

, . . . ,

, тому підсумовуючи рівності

отримуємо з урахуванням першого ділення

(6)
де кожне з рішень

вибирається так, щоб виконувалася умова

тобто в НБ вагу вектора

була непарним.
Як видно, рекурентне обчислення за формулою (6) не вимагає обчислення

координати на кожному кроці ділення, замість неї слід лише запам'ятати параметри

й

. За необхідності

– координата обчислюється як

Таким чином, відповідно до (6) алгоритм послідовного ділення на дві точки із групи

вимагає лише одного множення елементів у поле

. Це чудова властивість операції ділення на два можна використати з метою збільшення продуктивності обчислень як при криптоаналізі, так і при швидкому експоненціюванні

будь-якої точки із групи

.
Якщо припустити, що для будь-якої точки

ми знайшли спосіб визначення парності (непарності)

, то послідовна процедура віднімання й ділення на два з вибором точки із групи

за поліноміальний час приведе нас до відомої точки

.
Значення

у двійковому поданні визначається самою процедурою віднімання-ділення. Зрозуміло, що така функція вже не однобічна. Це питання поки залишається відкритим і

доводиться вирішувати відомими методами з експонентною складністю.
Для кривої

з коефіцієнтом

оптимальний порядок

. При діленні на дві точки із групи

, як й у попередньому випадку, отримуємо дві точки порядку

й

, однак обидві точки ділення парні й мають слід

- координат

(і, відповідно, парна вага в нормальному базисі).