
. (5)
Метод найбільшої правдоподібності полягає в тому, що за оцінку параметра береться таке його значення, при якому функція правдоподібності досягає свого максимуму.
Параметр

знаходять, розв’язуючи відносно нього рівняння

. (6)
Часто для зручності функцію правдоподібності заміняють її логарифмом і замість (6) розв’язують рівняння вигляду

,

. (7)
Якщо щільність ймовірності

або ймовірність можливого значення

залежать від

параметрів, то найбільш правдоподібну оцінку системи параметрів

одержують під час розв’язання системи рівнянь

(8)
або

. (9)
Найбільш правдоподібні оцінки при досить загальних умовах мають такі важливі властивості:
– вони є обґрунтованими,
– асимптотично нормально розподіленими, однак не завжди незміщеними,
– серед усіх асимптотично нормально розподілених оцінок вони мають найбільшу ефективність.
Має місце також наступне положення: якщо взагалі є ефективна оцінка, її можна отримати методом найбільшої правдоподібності.
3. Інтервальне оцінювання параметрів
Інтервальною називають оцінку, що визначається двома числами – кінцями інтервалу. Інтервальні оцінки дозволяють визначити точність і надійність точкових оцінок.
Надійністю (довірчою ймовірністю) оцінки невідомого параметра

за допомогою знайденої за даними вибірки статистичної характеристики

називають ймовірність

, з якою виконується нерівність

:

чи, що те ж саме

.
Звичайно використовують рівень надійності, що має значення: 0,95; 0,99 і 0,999.
Довірчим називають інтервал (

), який покриває невідомий параметр із заданою надійністю

.
1 Довірчі інтервали для оцінки математичного сподівання нормального розподілу при відомому

. Розглянемо задачу інтервальної оцінки невідомого математичного сподівання

кількісної ознаки

по вибірковій
середній

нормально розподіленої сукупності з відомим середньо квадратичним відхиленням

. Знайдемо довірчий інтервал, що покриває параметр

з надійністю

.
Вибіркова середня

змінюється від вибірки до вибірки. Тому її можна розглядати, як випадкову величину

, а вибіркові значення ознаки

,

, ... ,

(ці числа також змінюються від вибірки до вибірки) – як однаково розподілені незалежні випадкові величини

,

, ... ,

. Тобто, математичне сподівання кожної з цих величин дорівнює

і середнє квадратичне відхилення –

.
Можна показати, що у разі нормального розподілення випадкової величина

вибіркова середня

, знайдена за незалежними спостереженнями, також розподілена нормально з параметрами:

,

. (12)
Поставимо вимогу, щоб було виконано співвідношення

, (13)
де

– задана надійність.
Застосуємо до нормально розподіленої випадкової величини

відому з теорії ймовірностей формулу про ймовірність відхилення нормально розподіленої випадкової величини

зі середньоквадратичним відхиленням

від його математичного сподівання

не більше ніж на

, (14)
де

– табульована функція Лапласа (3).
При цьому у формулі (14) відповідно до (12) необхідно замінити

на

,

на

, залишивши математичне чекання

без зміни.
Тоді одержимо:

, (15)
де введено таке позначення

. (16)
Підставивши у формулу (15) вираз величини

через

з (16)

, (17)
перетворивши її до вигляду:

.
З огляду на те, що ймовірність

задана і дорівнює

(13), а також, що випадкова величина

є формальним поданням вибіркової середньої

, остаточно одержимо:

. (18)
Цю оцінку називають класичною. Відповідно до неї з надійністю

можна стверджувати, що довірчий інтервал

покриває невідомий параметр

. При цьому величина

визначається з рівності (18), а точність оцінки

– з (17).