
,
а оскільки

, то

. (12)
Цю формулу називають формулою для обчислення повної похідної
(на відміну від частинної похідної

).
Розглянемо загальніший випадок. Нехай
– функція двох змінних

та

, які, в свою чергу, залежать від змінних

:

,

, тоді функція

є складеною функцією незалежних змінних

та

, а змінні

та

– проміжні.
Аналогічно попередній теоремі доводиться таке твердження.
Якщо функції

та

диференційовні в точці

, а функція

диференційовна в точці

, то складена функція

диференційовна в точці

і її частинні похідні знаходяться за формулами:

;

. (13)
Формули (13) можна узагальнити на випадок більшого числа змінних. Якщо

, де

, то

Знайдемо диференціал складеної функції. Скориставшись формулами (13), отримаємо

Отже, диференціал функції

, де

,

, визначається формулою

, (14)
де

.
Порівнявши формули (14) і (4) дійдемо висновку, що повний диференціал функції

має інваріантну (незмінну) форму незалежно від того, чи є x та

незалежними змінними, чи диференційовними функціями змінних u та v. Проте формули (4) і (14) однакові лише за формою, а по суті різні, бо у формулі (4)

і

– диференціали незалежних змінних, а у формулі (14)

і

– повні диференціали функцій

та

.
Диференціали вищих порядків властивості інваріантності не мають. Наприклад, якщо

, де

,

, то

(15)
Формула (15) відрізняється від формули (8), оскільки для складеної функції диференціали

та

можуть і не дорівнювати нулю. Отже, для складеної функції

, де

,

, формула (8) неправильна.
5 Диференціювання неявної функції
Нехай задано рівняння

, (16)
де

– функція двох змінних.
Нагадаємо, що коли кожному значенню x з деякої множини

відповідає єдине значення

, яке разом з x задовольняє рівняння (16), то кажуть, що це рівняння задає на множині

неявну функцію

.
Таким чином, для неявної функції

, заданої рівнянням (16), має місце тотожність

.
Які ж умови має задовольняти функція

щоб рівняння (16) визначало неявну функцію і при тому єдину? Відповідь на це запитання дає така теорема існування неявної функції [8].
Теорема. Нехай функція

і її похідні

та

визначені та неперервні у будь-якому околі точки

і

, а

; тоді існує окіл точки

, в якому рівняння

визначає єдину неявну функцію

, неперервну та диференційовну в околі точки

і таку, що

.
Знайдемо похідну неявної функції. Нехай ліва частина рівняння (16) задовольняє зазначені в теоремі умови, тоді це рівняння задає неявну функцію

, для якої на деякій множині точок x має місце тотожність

. Оскільки похідна функції, що тотожно дорівнює нулю, також дорівнює нулю, то повна похідна

. Але за формулою (12) маємо

, тому

, звідки

. (17)
За цією формулою знаходять похідну неявної функції однієї змінної.