Оскільки

, то покладаємо, що N=N-1=18-1=17. Нові межі відрізка тепер будуть рівними

. Знаходимо нові точки ділення:

. Значення функції в цих точках:

Оскільки

N=16, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=15, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=14, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=13, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=12, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=11, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=10, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=9, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=8, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=7, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=6, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=5, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=4, нові межі відрізка -

.

Оскільки

N=3, нові межі відрізка -

.

Оскільки

, то локальний мінімум досягається в точці

. При цьому мінімальне значення вихідної функції буде рівним:

. Отже мінімальне значення функції, знайдене методом дихотомії, методом золотого перерізу і методом Фібоначчі співпадають. Однак найбільше ітерацій було зроблено при розв’занні задачі методом Фібоначчі.
3. Розв’язання задачі мінімізації за допомогою методу Ньютона і методу найшвидшого спуску
Розв’яжемо задачу мінімізації для функції

, використовуючи
метод Ньютона. Це метод другого порядку, який використовує похідну першого і другого порядку від цільової функції.
Перш ніж розв’язувати дану задачу, з’ясуємо чи має вона точку локального мінімуму. Для цього побудуємо матрицю Гессе.
Знайдемо частинні похідні першого і другого порядку від функції

:

Отже матриця Гессе матиме вигляд:

. А оскільки головні мінори додатні:

, то матриця Гессе додатно визначена. Тобто достатні умови існування локального мінімуму виконані.
Так як цільова функція є опуклою, тобто це задача опуклого програмування, а функція

є неперервно диференційованою в
Rn , то якщо точка

є точкою локального екстремуму, то вона буде і точкою глобального екстремуму для цієї задачі.
Отже можемо застосувати метод Ньютона. Послідовність точок, яка прямує до точки мінімуму функції

згідно цього методу знаходиться за формулою:

, де

- обернена матриця Гессе.

.
Обиремо в допустимій області задачі довільну точку – початкове наближення. Нехай це буде точка

.
Знайдемо градієнт цільової функції:

і обчислимо його в точці

:

.
Знайдемо наступне наближення до оптимального розв’язку вихідної задачі:

і обчислимо градієнт цільової функції в цій точці:

. Рівність градієнта цільової функції нулю є необхідною умовою існування екстремуму функції багатьох змінних. Тобто оптимальний розв’язок задачі

, причому

.
Тепер розв’яжемо задачу мінімізації для функції

, використовуючи
метод найшвидшого спуску. Цей метод відноситься до градієнтних методів.
За даним методом будується послідовність точок

, яка прямує до оптимального розв’язку задачі -

. Від точки

до точки

рухаються в напрямі градієнта цільової функції, обчисленого в точці

.
Широке застосування цього методу обумовлено тим, що в напряму антиградієнту —

похідна функції за напрямом досягає найменшого значення.
Алгоритм методу найшвидшого спуску:
1. Обираємо довільну початкову точку

, яка називається початковим наближенням розв’язку задачі

, і покладаємо, що

При цьому функція

вважається опуклою і неперервно диференційованою в

. Також обираємо точність обчислень

.