Оператор

називають взаємно – однозначним, якщо два будь – які різні вектори

і

він перетворює у різні вектори

і

. Із наведеного вище випливає, що оператор

, що має обернений, є взаємно – однозначним. Для взаємно – однозначного оператора неважко довести таку властивість: якщо

, то і

. Покажемо, що взаємно – однозначний оператор

лінійно незалежні вектори

,

, …,

перетворює в лінійно незалежні вектори

,

, …,

. Для доведення цього твердження скористаємося методом «від противного». Припустимо противне, що вектори

, …,

– лінійно незалежні. Тоді можна знайти такі не рівню нулю числа,

що

. Так як оператор

– лінійний, то

.
Звідси за властивістю взаємно-однозначного оператора

, тобто вектори

,

, …,

виявляються лінійно залежними. Протиріччя з умовою ствердження означає, що вектори

,

, …,

лінійно незалежні.
Із доведеного випливає, що будь-який вектор

простору

має єдиний прообраз

такий, що

. Доведемо тільки єдність прообразу вектора

. Дійсно, якщо припустити, що вектор

має декілька різноманітних прообразів, наприклад,

і

, то виявиться, що

. Звідси

, маємо

, так як оператор взаємно-однозначний. Отже, якщо оператор

– взаємно-однозначний, то кожному вектору

простору

він ставить у відповідність один і тільки один вектор

. Звідси випливає, що взаємно-однозначний оператор має обернений.
Підводячи підсумок сказаному вище про властивості оберненого і взаємно-однозначного операторів, сформулюємо наступне твердження.
Теорема 2.1. Для того, щоб лінійний оператор

мав обернений необхідно і достатньо, щоб він був взаємно-однозначним.
Введемо поняття ядра й образу оператора. Ядром лінійного оператора

називають таку множину

векторів простору

, що для любого

. Відомо, що будь-який лінійний оператор приводить вектор

в

, тобто

, тому ядро довільного лінійного оператора не є пустою множиною, так як воно завжди містить оператор

.
Теорема 2.2. Якщо

містить єдиний вектор

, то оператор

є взаємно-однозначним.
Доведення. Нехай

- два довільно взятих вектора лінійного простору. Якщо показати, що

, то це буде означати, що оператор

є взаємно-однозначним. Припустимо противне, що знайдуться два вектора

і

, такі, що

, а

. Тоді для цих векторів

. За умовою теореми

складається із єдиного вектора

, тобто для вектора

і тільки для нього

. В силу цього

чи

. Ми прийшли до протиріччя з припущенням про те, що

. Тому для будь-яких не рівних один одному векторів

і

простору

. Отже, твердження теореми вірне.
Теорема 2.3. Для того, щоб оператор

мав обернений, необхідно і достатньо, щоб

.
Доведення цієї теореми основується на теоремах 2.1 і 2.2 про обернений оператор і ядро взаємно-однозначного оператора.
Образом оператора

називається множина

всіх векторів простору

, кожний з яких має прообраз, тобто якщо

, то існує такий вектор

, що

. Легко побачити, що якщо

містить тільки нульовий вектор, то

є весь лінійний простір

:

. Дійсно, якщо

, то оператор

є взаємно-однозначним. За доведеною вище властивістю взаємно-однозначного оператора кожний вектор

простору

має єдиний прообраз

:

, так що

.