Введемо операцію множення операторів. Нехай

та

– два будь-яких лінійних оператора з

, а

– довільний вектор простору

. Очевидно вектор

, тому цей вектор можна привести за допомогою оператора

. В результаті вектор

буде перетворений до вектору

. Оператор, який приводить довільний вектор

простору

у вектор

, називається добутком операторів

та

і позначається так:

. За означенням добутку операторів

і

для будь-якого вектору

. Легко перевірити, що

,

, де

– довільно вибране комплексне число. З цього слідує, що добуток лінійних операторів є лінійним оператором, тобто

. Зауважимо, що

.
Операції додавання та множення лінійних операторів мають наступні властивості
1)

, 3)

,
2)

, 4)

.
Для ілюстрації способу доведення цих властивостей доведемо властивість

. Нехай

– довільний вектор простору

. Для довільного вектору

простору

за означенням добутку і суми операторів має

Таким чином,

, тобто

.
Якщо для оператору

можна вказати такий лінійний оператор

, що

, то оператор

називають оберненим для оператору

. Можна показати, що оператор

– єдиний.
Покажемо, що оператор

, що має обернений, перетворює ненульовий вектор в ненульовий, тобто якщо

, то й

. Спочатку доведемо, що

. Дійсно, так як

– лінійний оператор, то для будь-якого

. Доведене твердження справедливе для будь-якого лінійного оператора, в тому числі і для оператора, що має обернений, і для оператора

. Нехай

і

. Так як оператор

має обернений, то

, тобто

. Якщо припустити, що деякому

відповідає вектор

, тоді на основі установлених рівностей

і

виходило б, що

. А це заперечує початковому фактові, що

. З цього випливає, що припущення про те, що для деякого

, невірно, тому для будь – якого

.
Доведемо ще одну властивість оператора

, що має обернений. Такий оператор два різних вектора

та

перетворює у два різні вектори

і

. Дійсно, якщо припустити противне, що існують такі нерівні один одному

і

, для яких

, тоді для таких

і

або, що те саме

. За умовою оператор

має обернений. За доведеною вище властивістю такого оператора із рівності

випливає, що

, тобто

. Ми прийшли до протиріччя з тим фактом, що за умовою

. З цього випливає, що будь – яким двом різним векторам

і

відповідають різні образи

і

.