
.
Що й було потрібно довести.
Лема 2.
Нехай

– незалежні, обмежені,

,

, випадкові величини з нульовими середніми. Тоді для всякого

й цілого

, де

.
Доказ.
Нехай

,

,

,

,

. Зауважуючи, що на множині

, одержуємо

З нерівності

треба, що

.
Тому

при кожному

. Значить

і

.
Що й було потрібно довести.
Лема 3.
Нехай

– незалежні, обмежені випадкові величини, причому

,

. Тоді

.
Доказ.
Позначимо

,

. Якщо

або

, то права частина в доказуваній нерівності негативна й нерівність очевидно.
Нехай тепер одночасно

,

. Тоді досить показати, що

, оскільки, мабуть,

.
Позначимо

. Якщо

, то

і, виходить,

Припустимо, тепер, що

.
Позначаючи

й застосовуючи лему 2, знаходимо

Звідси

На множині

.
Тому

.
Ясно також, що

.
Отже,

і, виходить,

.
Що й було потрібно довести.
Доказ теореми. Необхідність.
Нехай послідовність

,

така, що для будь-якого

,

. Покажемо, що тоді

,

.
Позначимо для даного

,

,

.
Оскільки

– медіана

, те

.
Для досить більших

, тому

, тобто

.
Далі, якщо подія

виконується, а

ні, те виконується подія

й, виходить,

.
Але

.
Отже,

.
Застосуємо лему 1, взявши

. Тоді

.
Події

незалежні, тому

.
Оскільки за умовою

,

, те з

і

одержуємо шукане співвідношення

.
Покладемо тепер

Із

треба, що якщо

,

, те й

,

.
Позначимо

. Тоді

й по лемі 3

звідки

.
Для

.
Тоді з

,

і

треба, що

,
а значить у силу довільності

.
Що й було потрібно довести.
3. Подальше узагальнення теореми Чебишева виходить, якщо припустити, що

яким-небудь образом залежать від рішень яких-небудь

випробувань

, так що після кожного певного результату всіх цих

випробувань

приймає певне значення. Загальна ідея віх теорем, відомих за назвою закону більших чисел, полягає в тому, що якщо залежність величини

від кожного окремого випробування

,

, дуже мала при більших

, то величини

стійкі. Якщо розглядати

як розумну міру залежності величини

від випробування

, то вищезгадана загальна ідея закону більших чисел може бути конкретизована наступними міркуваннями.